Ухвала суду № 80824231, 28.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18586/13-ц

Провадження № 6/638/44/19

28 березня 2019 року

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Каліновій А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заміну стягувача по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого за рішенням суду у цивільній справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

Заявник Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого за рішенням суду у цивільній справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заявник заявлені вимоги мотивує тим, що 21.07.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалено рішення по справі № 638/18586/13-ц, яким цивільний позов ПрАТ «СК «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задоволено. На виконання вищевказаного рішення судом видано виконавчий лист про стягнення в порядку регресу з боржників на користь первісного стягувача 5620 грн. 13 коп. завданої матеріальної шкоди та судовий збір 229 грн. 40 коп. Між ПрАТ «СК «ВУСО» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 27/12/2017 від 27.12.2017 року про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору; в тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором № 024966-02-21-01 від 24.06.2008 року (пункт 49 Додатку № 1 до Договору). 27.12.2017 року

Також в заяві про заміну стягувача, заявник фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до Додатку № 1 до Договору Первісний кредитор передав Новому кредитору права вимоги до ОСОБА_2 у розмірі 5849,53 грн.

Заявник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду від заявника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі заявника, у якому він просить, у зв'язку із завантаженістю та відсутністю можливості бути присутнім на судовому засіданні, провести розгляд заяви без участі заявника.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Панченко Андрій Володимирович подав до суду відзив на заяву про заміну стягувача, а також заперечення на заяву про заміну стягувача, в яких просив суд в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача відмовити, посилаючись на те, що будь-яких договорів страхування між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 не укладалось. Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. При укладенні договору уступки права вимоги сторони у справі фактично намагаються замінити стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Матеріали цивільної справи доказів вибуття ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» з виконавчого провадження не містять, а тому заміна сторони на правонаступника є неможливим. Матеріали справи не містять акту прийому-передачі прав вимоги, а також доказів зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО». Також представник ОСОБА_2 посилається на відсутність відомостей щодо стану виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 5620 грн. 13 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 грудня 2017 року між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір № 27/12/2017 про відступлення права вимоги, відповідно до умов розділу 2 якого ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» передає ФОП ОСОБА_1 права вимоги, а ФОП ОСОБА_1 набуває права вимоги за укладеними Договорами страхування.

Умовами договору № 27/12/2017 від 27 грудня 2017 року цесіонарію надано право вимагати від боржника належного виконання рішення суду.

Договір № 27/12/2017 від 27 грудня 2017 року про відступлення права вимоги містить чіткий порядок набуття прав вимоги новим кредитором, а саме п.3.1.3. передбачає, що право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Прав вимоги за умови зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора, внаслідок чого Новий кредитор набуває прав нового кредитора по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей, які виникли внаслідок заподіяння Боржниками збитків страхувальникам Первісного кредитора, які уклали Договір страхування з Первісним кредитором або третім особам (вимога відшкодування у порядку регресу заподіяного збитку в межах виплачених сум страхових виплат/страхових відшкодувань.

Заявником Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Акту приймання-передачі Прав вимоги за Договором № 27/12/2017 від 27 грудня 2017 року та доказів зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора суду не надано, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім вищевикладеного суд, також, вирішуючи питання порушене поданою заявою враховує, що Статтею 129? Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Проаналізувавши досліджені по справі докази, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача по примусовому виконанню виконавчого листа, у зв'язку із відсутністю у матеріалах справи Акту приймання-передачі Прав вимоги за Договором № 27/12/2017 від 27 грудня 2017 року та доказів зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок Первісного кредитора, що є необхідними та обов'язковими умовами підтвердження переходу права вимоги від Первісного кредитора до Нового кредитора.

Керуючись ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 81, 260, 261, 442, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заміну стягувача по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом міста Харкова за рішенням суду у цивільній справі № 638/18586/13-ц за позовом ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий