Рішення № 8082127, 11.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2009 р.Справа № 10-28/119-09-2470 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»

до відповідача Приватного підприємства «Даная-2002»

про стягнення 106622,33 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Даная-2002»106622,33 грн., з яких, 90000 грн. –основний борг по кредиту; 5876,51 грн. –борг зі сплати відсотків за користування кредитом, 10627,32 грн. –пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків повернення кредиту, 118,50 грн. –пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків сплати відсотків.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 24.11.2009р. за вх.№30447, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 113857,63 грн., з яких, 90000 грн. –основний борг по кредиту; 12731,58 грн. –борг зі сплати відсотків за користування кредитом, 10627,32 грн. –пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків повернення кредиту, 478,36 грн. – пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків сплати відсотків.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові та являється адресою, за якою відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 23.09.2009р., повернуті до суду органами зв’язку з повідомленням, що адресат за вказаною адресою не знаходиться, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою в.о. голови суду від 11.11.2009р. строк розгляду справи продовжений до 11.12.2009р.

11.12.2009р. господарський суд одержав заяву позивача про перенесення розгляду справи у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, підготовки витребуваних судом доказів та виправлення допущених помилок у розрахунку заборгованості відносно нарахування пені.

Клопотання позивача про перенесення розгляду справи відхилено господарським судом у зв’язку з неможливістю його задоволення, з огляду на те, що 11.12.2009р. закінчився строк вирішення спору у даній справі, який встановлений вимогами ст.69 ГПК України та який ухвалою в.о. голови суду від 11.11.2009р. продовжений до 11.12.2009р.

          На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

14.03.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(Банк, позивач) і ПП «Даная-2002» (позичальник, відповідач) укладений договір про надання овердрафту №015/15-44/108, який складається із 2 (двох) частин, що нероздільно пов’язані між собою, та згідно з яким, позивач на положеннях та умовах цього договору надає відповідачу Овердрафт в межах ліміту, визначеного у ч.1 цього договору, а саме, 90000 грн. на поточний рахунок №26005135781, із строком траншу не більше 30 календарних днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за Диференційованою процентною ставкою у розмірі 18 % річних або Підвищеною процентною ставкою у розмірі 40% річних, а відповідач зобов’язується належним чином використати та повернути Банку в строк по 05.12.2008р. включно суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, визначені у цьому договорі.

Згідно з умовами п.1.4.1.2. договору проценти за користування кредитом нараховуються на основі розміру Базової або Диференційованої, або Підвищеної процентної ставки, з розрахунку Річної бази нарахування процентів, а відповідно до умов п.1.4.1.4. нараховані, у т.ч. донараховані проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються відповідачем щомісячно на рахунок процентів, зазначений у частині №1 даного договору, а саме №26070144135781 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування відповідачем коштів з поточного рахунку або шляхом здійснення Банком договірного списання коштів з поточного рахунку згідно умов цього договору.

Умовами п.1.4.1.5. договору встановлено, що сторони домовилися, що у випадку перевищення відповідачем строку траншу процента ставка за користування кредитом за весь період безперервного користування овердрафтом встановлюється у підвищеному розмірі, визначеному у ч.1 цього договору, а саме - 40% річних.

У п.2.3. договору встановлені обов’язки відповідача, згідно з якими, відповідач в т.ч. зобов’язаний в строки, передбачені договором забезпечити повернення Банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених цим договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Банку, викликаних неналежним виконанням цього договору (п.2.3.1.), у випадку порушення умов цього договору сплачувати Банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором (п.2.3.2.).

Згідно з розділом 4 договору, в якому встановлені умови щодо відповідальності відповідача, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань по цьому договору відповідач несе відповідальність в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а саме: за порушення строків повернення суми процентів за користування кредитними коштами, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.п.4.1., 4.1.1.).

Разом з тим, наявний у матеріалах справи витяг з банківського рахунку №26005135781 свідчить, що передбачений договором овердрафту кредит в сумі 90000 грн., який наданий позивачем відповідачу, останній позивачу не повернув, ані в строк, що встановлений умовами договору овердрафту, ані на момент розгляду даної справи у суді.

Водночас наявний у матеріалах справи витяг з банківського рахунку №26070144135781 свідчить, що відсотки за користування кредитом сплачені відповідачем позивачу також не в повному обсязі і заборгованість відповідача зі сплати відсотків становить 12731,58 грн.

За порушення строків повернення кредиту позивач нарахував відповідачу пеню, розмір якої згідно з розрахунком позивача становить 10627,32 грн., та за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позивач також нарахував відповідачу пеню, розмір якої згідно з розрахунком позивача становить 478,36 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено судом, між позивачем і відповідачем укладений договір про надання овердрафту, згідно з яким, позивач зобов’язався надати відповідачу овердрафт в межах 90000 грн. із строком траншу не більше 30 календарних днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за Диференційованою процентною ставкою у розмірі 18 % річних або Підвищеною процентною ставкою у розмірі 40% річних, а відповідач зобов’язався належним чином використати та повернути Банку в строк по 05.12.2008р. включно суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, визначені у цьому договорі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим вищевстановлені обставини справи свідчать, що передбачений договором овердрафту кредит в сумі 90000 грн., який наданий позивачем відповідачу, останній позивачу не повернув, ані в строк, що встановлений умовами договору овердрафту, ані на момент розгляду даної справи у суді. Разом з тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що заборгованість відповідача зі сплати відсотків за користування кредитом становить 12731,58 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу по кредиту в сумі 90000 грн. та боргу зі сплати відсотків за користування кредитом є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

Щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем як за порушення строків повернення кредиту, так і за порушення строків сплати відсотків відповідачем, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Водночас вимогами ч.1 ст.546 ЦК України передбачено, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, а відповідно до вимог ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вище встановлено господарським судом у договорі овердрафту сторони домовилися про сплату відповідачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожний день прострочення саме за порушення строків повернення суми процентів за користування кредитними коштами. Письмового правочину, яким забезпечується виконання зобов’язання відповідача щодо своєчасного повернення суми кредиту, між сторонами не укладено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано і правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, розмір якої згідно з розрахунком позивача становить 478,36 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволення господарським судом. Водночас позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, яка нарахована відповідачу за порушення строків повернення кредиту суперечать вимогам вищевикладеного законодавства, є неправомірними, а тому господарський суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          1.Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»задовольнити частково.

          2.Стягнути з Приватного підприємства «Даная-2002»(65000, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд.112,кв.64, код ЄДРПОУ 32096673, МФО 328351) на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949, МФО 328351) борг по кредиту в сумі 90000 (дев’яносто тисяч) грн., борг по відсоткам за користування кредитом в сумі 12731 (дванадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн. 58 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 72 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 25 коп.           

          3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 11 грудня 2009 року.

Суддя