Рішення № 80818206, 26.03.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.03.2019

Справа № 334/8846/18

Провадження № 2/334/1431/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що у відповідності до свідоцтва про право на спадкування за законом він та ОСОБА_2 є спадкоємцями, вказаного у заповіті ОСОБА_5 майна, а саме житлового будинку, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39. У будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39 зареєстровано місце проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Фактично у будинку проживає лише позивач, який сплачує комунальні послуги та несе витрати на утримання будинку.

На час розгляду справи відповідач ОСОБА_4, знялась з реєстраційного обліку за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39 у добровільному порядку.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніколи не проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час вони проживають у Сполучених Штатах Америки. У добровільному порядку вирішити питання щодо зняття відповідачів з реєстрації позивач не може, оскільки відповідачі проживають за межами України.

Реєстрація відповідачів позбавляє позивача можливості вільного володіння та користування будинком. Тому, відповідно до уточнених позовних вимог, просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39.

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі повідомлені про розгляд справ, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу їх реєстрації. Відповідачі відзиву на позов у встановлені судом строки не подали, причини неявки суду не повідомили, з заявою про розгляд справи у їх відсутність до суду не звертались, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, за згодою позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право на спадкування за законом від 02.09.1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями, вказаного у заповіті ОСОБА_5 майна, а саме житлового будинку, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39, реєстровий №3-2797.

У будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39 зареєстровано місце проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Фактично у будинку проживає лише позивач, який сплачує комунальні послуги та несе витрати на утримання будинку.

На час розгляду справи відповідач ОСОБА_4, знялась з реєстрації за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39 у добровільному порядку.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніколи не проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час вони проживають у Сполучених Штатах Америки.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченим законом.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім’ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язання, що випливають із зазначеного договору. До членів сім’ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. ст.71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 107 ЖК України уразі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71 ЖК України, а їхні права та обов'язки - ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12.04.85 року у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Поважні причини відсутності відповідачів у вищезазначеній квартирі відсутні.

Таким чином, оскільки відповідачі понад шість місяців без поважних причин відсутні і не проживають в будинку, вони є такими, що втратили право користування даним житлом. В даному випадку усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом визнання відповідачів такими що втратила право користування будинком 39 по вул. Мурманській, в м. Запоріжжі на підставі ст. 71,72 ЖК України не суперечить вимогам чинного законодавства.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 81, 259, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком за адресою м. Запоріжжя, вул. Мурманська 39 та зняти їх з реєстраційного обліку місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2019 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.