Рішення № 80817151, 19.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/60/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Івіної М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/60/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.11.2007 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилася ОСОБА_4.

Позивач вказує, що у зв'язку із залежністю відповідача від азартних ігор сімейне життя не склалося, у зв'язку із чим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.09.2010 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Після розірвання шлюбу неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася проживати з позивачем, та з того ж часу відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини і не цікавиться життям доньки.

25 квітня 2013 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 у розмірі ј з усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 26.12.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Дніпровським ВДВС на підставі виконавчого листа № 2608/21006/12 від 11.06.2018 року було відкрито виконавче провадження. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26.07.2018 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 87 354,25 грн., оскільки жодного разу аліменти відповідачем не сплачувалися.

Також вказує, що на даний час ОСОБА_4 навчається в середній загальноосвітній школі № 217, проте батько жодного разу не цікавився її успішністю та не відвідував батьківські збори.

Відповідач не приймав участі у житті дитини у період її знаходження у дитячому садочку «Зернятко»; жодного разу не з'являвся на її виступи з художньої гімнастики, не оплачував навчання, костюми тощо.

Під час хвороби дитини відповідач жодного разу не був поруч, не надавав матеріальної допомоги, не вітав дитину з днем народження та іншими святами навіть по телефону, не кажучи про подарунки. Також відповідач не спілкується із донькою, а останній раз він її бачив у червні 2018 року в нотаріальній конторі під час оформлення документів.

Дитина відповідача татом не називає, а лише по імені.

Позивачу тяжко вирішувати проблеми участі у вихованні дитини пов'язані із наданням дозволу батька, оскільки він не проживає за адресою своєї реєстрації, постійно переховується від колекторів яким заборгував, а під час перебування на військовій службі навіть самовільно покинув військову частину А 0987 в м. Бровари Київської області, внаслідок чого його оголошено у розшук.

Відповідач також являється наркозалежним та грає в азартні ігри, а його співмешканка заявила, що відповідач здійснив у неї крадіжку її цінностей.

Такий аморальний спосіб життя відповідача не тільки не допомагає у вихованні дитини, але й заважає вирішенню певних проблем пов'язаних з її вихованням, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться її навчанням, підготовкою до самостійного життя.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 24-25).

12 лютого 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу якою в судове засідання викликано свідків (а.с. 35-36).

Ухвалою суду від 12.02.2019 року від Служби у справах дітей Дарницької РДА в м. Києві витребувано висновок щодо розв'язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 33-34).

12 лютого 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу якою підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 32).

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, до суду подала заяву в якій просить провести розгляд справи у відсутності їх представника.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.11.2007 року.

Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2010 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 6).

25 квітня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.12.2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6 зв. - 7).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26.07.2018 року виданої Дніпровським РВДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.07.2018 року становить у розмірі 87 354,25 грн. (а.с. 8-9 зв.).

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

За нормою п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Допитана судом свідок ОСОБА_5 засвідчила, що вона є матір'ю позивача. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та відповідач знімали квартиру. Коли народилась дитина ОСОБА_4 відповідач приходив додому неадекватний, з нею (свідком) уникав спілкування, був замкнутий, за два місяці з додому виніс всі цінні речі, золото, вкрав у позивача кредитну картку, забрав гроші. Коли дитині виповнилося дев'ять місяців, вони позивача з дитиною забрали до себе, з того часу протягом чотирьох років вона (свідок) з чоловіком утримували дитину та доглядали за ОСОБА_4, яка часто хворіла. За надання дозволу на тимчасовий виїзд ОСОБА_4 за кордон відповідач вимагав гроші, жодного разу аліменти відповідач не платив, з власної ініціативи з дитиною ніколи не зустрічався та донькою не цікавився.

Як пояснила суду свідок ОСОБА_6, вона є хрещеною матір'ю доньки позивача ОСОБА_4, жила біля ОСОБА_1, часто з нею бачились. Відповідач з дому виносив речі та закладав у ломбард, так як був залежний від гральних ігор, тому позивач з ОСОБА_2 розірвала шлюб. Ніякої участі у житті дитини відповідач не приймав, фінансово не допомагав, до доньки не приходив, дитині не телефонував. Перешкод у зустрічах з дитиною позивач відповідачу ніколи не чинила.

Згідно Висновку Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, № 101-1988/03 від 04.03.2019 року, малолітня ОСОБА_4 народилася під час зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шлюб між якими було розірвано 03.09.2010 року. З моменту розірвання шлюбу батько з дитиною не проживає, зі слів матері не бере участі у вихованні, розвитку та утриманні дитини. Відповідно до довідки виданої Центром всебічного розвитку «Зернятко» за період навчання всі витрати по навчальному процесу, а також супроводження дитини здійснювались виключно мамою ОСОБА_1. Мама ОСОБА_4 регулярно відвідувала батьківські збори, цікавилася досягненнями доньки та сприяла її всебічному розвитку. Батька в центрі жодного разу не бачили.

Згідно з довідкою, виданою загальноосвітньою школою № 217 м. Києві, батько дитини, ОСОБА_2 протягом навчання дитини до школи не приходив, не телефонував та не цікавився навчанням доньки у школі. Довідка з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Восход» свідчить, що за період навчання дитини у школі всі витрати з навчально-тренувального процесу, а також супроводження дитини на тренування, здійснювалися виключно мамою ОСОБА_1

На даний час малолітня ОСОБА_4 разом з матір'ю проживає за адресою: АДРЕСА_3. При проведенні обстеження житлово-побутових умов проживання дитини встановлено, що для ОСОБА_4 створені належні умови для відпочинку, навчання та розвитку.

На засідання для вирішення питання про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не з'явився, а тому доцільно зробити висновок, що останній свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідно даного висновку Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_4

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, не проявляє до дитини батьківської турботи, не піклується про неї, не цікавиться її життям та здоров'ям, дитина проживає з позивачем, яка займається її вихованням та утриманням.

За вимогами частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спростування наведеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.

За викладених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останньою судовий збір в дохід держави в сумі 704,80 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 150, 164-166 СК України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 289, 354, 355 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про народження № 1207 від 26.04.2008 року, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, адреса місцезнаходження: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37448223.

Повне судове рішення складене 29 березня 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко