Рішення № 80816293, 28.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41742/18

Провадження № 2-а/761/108/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.

позивача та його представника: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 4-ї роти 1 батальону Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції України Науменко Я.Н. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до інспектора 4-ї роти 1-го батальону Управління патрульної поліції в м.Києві Науменко Я.Н. (надалі по тексту - відповідач), де просив суд визнати дії відповідача щодо винесення вказаної постанови протиправними та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу серії НК №580769 від 24.10.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення від 24.10.2018 року інспектором 4-ї роти 1-го батальону Управління патрульної поліції в м.Києві Науменко Я.Н. позивача ОСОБА_1 було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі - 425 грн. Як вказано в постанові, то в цей день 24.10.2018 року біля 15 год. 15 хв. позивач, керуючи автомобілем марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Новокостянтинівській, 4 в м.Києві перетнув подвійну суцільну смугу руху та після зупинки патрульною поліцією не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п.9.9 «Б» Правил дорожнього руху, а тому вчинив правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП. Між тим, доказів вчинення ним вказаного порушення надано не було, а працівники поліції щодо позивача діяли упереджено з порушенням порядку складання документів про притягнення до відповідальності. Такого порушення позивач насправді не вчиняв та його докази фото фіксації відсутні, а розгляд справи і складання постанови на місці вчинення суперечить вимогам чинного законодавству. Відтак, позовні вимоги повинні бути задоволені в повному обсязі.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбачені цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального та спрощеного).

Ухвалою судді від 02.11.2018 року по справі призначено спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, хоча по дату і час розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Між тим, зважаючи на строки визначені для розгляду справи визначеної категорії та її значення для сторін, суд вважає за можливе провести її розгляд у відсутність осіб, що не з»явились.

Вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та оцінивши відповідні їм докази, суд вважає, що позов частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серії НК №580769 від 24.10.2018 року, складену інспектором УПП ДПП у м. Києві 4-ї роти 1 батальону Управління патрульної поліції в м.Києві Науменко Я.Н., то у ній зазначено, що 24.10.2018 року біля 15 год. 15 хв. позивач, керуючи автомобілем марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Новокостянтинівській, 4 в м.Києві перетнув подвійну суцільну смугу руху та після зупинки патрульною поліцією не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п.13 Р 34, п.9.9 «Б» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1.3 Розділу 34 Правил дорожнього руху зазначено, що лінія 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху та її перетин забороняється.

Вимогами ж п.9.9 «Б» визначено порядок увімкнення аварійної світлової сигналізації у разі засліплення водія світлом фар.

Згідно вимог ч.2 ст.122 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідач по справі, не надав суду доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

У відповідності до вимог ст.283 КУпАП України визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак) і т.д.

Між тим, суду не надано доказів наявності в діях позивача усіх ознак складу правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП за викладених у постанові від 24.10.2018 року обставин, оскільки як відсутні докази його руху шляхом перетину суцільної смуги розмітки, так її руху по полосі руху для маршрутних транспортних засобів, так і не увімкнення аварійної сигналізації.

Більше того, викладені у постанові обставини вчинення правопорушення жодним чином не узгоджуються із диспозицією частини 2 статті 122 КУпАП, оскільки порушень за п.13 Р 34, п.9.9 «Б» Правил дорожнього рухувизначена частина статті не містить.

Як встановлено судом, то саме про незгоду із притягненням до відповідальності позивач вказав у оскаржуваній постанові, заперечуючи її складання та наведені у ній обставини.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за викладених у постанові обставин, на думку суду, є недоведеним та не зазначені у ній дії не тягнуть за собою відповідальність за визначеною частиною статті КУпАП.

Крім того, суд вважає, що є недопустимий поверхневий підхід до встановлення усіх обставин вчинення адміністративного правопорушення з боку відповідача та не складання останнім спершу протоколу про адміністративне правопорушення, а одже щодо скороченого розгляду вказаної справи щодо нього з огляду на наступне.

Так, у відповідності до вимог ч.2-6 ст.258 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Між тим, як встановлено у цій справі жодних доказів фіксування зазначеного правопорушення у автоматичному режимі не було, а особа, щодо якої було винесено постанову оспорила постанову, про що свідчить запис у розділі «пояснення при отриманні постанови», що є наслідком складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За змістом рішення Конституційного суду України у справі №5-рп/2015 від 26.05.2015 року розтлумачено неухильне дотримання прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про вчинення адмінправопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хото притягається до адміністративної відповідальності. Випадки скороченого розгляду справи можливе лише у разі фіксації адмінправопорушення на місці, а в інших випадках таких розгляд справ не визначений законом та призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.257, 268, 277-280 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства щодо неможливості скороченого розгляду справ вказаної категорії, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані та розгляд справи проведено не у передбачених законодавством порядок, тому суд вважає, що позов слід задовольнити, а постанову в справі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2018 року серії НК №580769 слід скасувати.

При цьому, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача протиправними з огляду на наступне. Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст.ст.213, 217 КУпАП визначено певні орган (посадові особи), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення та у межах наданих ним повноважень.

У відповідності до ст.221 КУпАП в повноваження суду не передано можливість розгляду справ за ч.2 ст.122 КУПАП, а це питання належить до компетенції органів поліції.

Під час розгляду вказаної справи відповідач, був уповноваженим на вчинення дій по нагляду за дотримання ПДР України, тому суд не знаходить порушень в діях відповідача. Відтак, підстав для визнання дій відповідача протиправними суд не вбачає, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 12, 25, 72, 77, 286 КАС України, ст.ст. 7, 122, 213, 217, 221, 245, 251, 252, 283, 284, КУПАП, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 4-ї роти 1 батальону Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції України Науменко Я.Н. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення штрафу, - задовольнити частково.

Постанову від 24 жовтня 2018 року серії НК №580769 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, щодо ОСОБА_1, винесену інспектором 4-ї роти 1 батальону Управління патрульної поліції в м.Києві Департаменту патрульної поліції України Науменко Я.Н., - скасувати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов