Рішення № 8081412, 27.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2009 р.Справа № 21/102-09-3708 За позовом: Закритого акціонерного товариства (надалі - ЗАТ) „Одеський завод оздобувальних матеріалів”, м. Одеса;

до відповідача: Приватного підприємства (надалі –ПП) „Трейдсервіс”, м. Одеса;

про стягнення заборгованості у сумі 391 438 грн. 34 коп.

За зустрічною позовною заявою Приватного підприємства (надалі –ПП) „Трейдсервіс”, м. Одеса;

до відповідача за зустрічним позовом: Закритого акціонерного товариства (надалі - ЗАТ) „Одеський завод оздобувальних матеріалів”, м. Одеса;

Господарський суд Одеської області у складі:

судді -                                         ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - СУСЛОВА М.В.;

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Гурський В.В. –представник ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” –згідно довіреності 20.07.2009 р.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Коваль Н.М. – представник ПП „Трейдсервіс” - згідно довіреності від 28.07.2009 р. за № 11.                                                  

СУТЬ СПОРУ: 28.07.2009 р. Позивач, ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів”, звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з Відповідача, ПП „Трейдсервіс”, заборгованості у сумі 391 438 грн. 34 коп. (з яких: основна сума боргу –250000 грн. 00 коп.; сума річних відсотків за користування позикою –58068 грн. 19 коп.; сума відсотків при простроченні повернення займу –74011 грн. 43 коп.; штраф у сумі –1480 грн. 23 коп. та розмір трьох процентів річних –7878 грн. 49 коп.), яка виникла у зв’язку з порушенням умов договору процентного займу від 05.08.2008 р. за № 1.

11.09.2009 р. до господарського суду Одеської області від ПП „Трейдсервіс” надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору відсоткового займу за № 1, укладеного 05.08.2008 р. між ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” та ПП „Трейдсервіс” - недійсним.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2009 р. зустрічну позовну заяву відповідача за позовом ПП „Трейдсервіс” до ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” про визнання недійсним договору процентного займу № 1 від 05.08.2008 р. прийнято до розгляду у справі № 21/102-09-3708.

05.11.2009 р. до господарського суду від ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” надійшла заява про уточнення позовних вимог, за якими останній просить стягнути з ПП „Трейдсервіс” на користь ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” заборгованість у загальному розмірі 426258 грн. 88 коп. (з яких: основний борг –250000 грн. 00 коп.; сума процентів по займу та неустойка –176258 грн. 88 коп.).

27.11.2009 р. представник Позивача у судовому засіданні надав уточнення до позовних вимог, в остаточної редакції, згідно з якими просить стягнути з ПП „Трейдсервіс” на користь ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” заборгованість у сумі 384037 грн. 52 коп., з якої: основна сума заборгованості –250000 грн. 00 коп., 20 процентів річних за період з 09.08.2008 р. по 09.11.2009 р. у сумі 82008 грн. 23 коп., три процента річних за період з 01.10.2008 р. по 10.11.2009 р. у сумі 10405 грн. 89 коп. та інфляційна різниця за період з 01.10.2008 р. по 10.11.2009 р. у сумі 41623грн. 40 коп.

Представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримує, на їх задоволені наполягає. 12.10.2009 р. представник ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” надав господарському суду відзив на зустрічну позовну заяву, за яким заявлені ПП „Трейдсервіс” вимоги щодо визнання недійсним договору процентного займу від 05.08.2008 р. за № 1 не визнає, оскільки частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України містить положення про те, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Представник Відповідача, ПП „Трейдсервіс”, надав письмовий відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги не визнає та просить господарський суд відмовити у їх задоволені, посилаючись на те, що договір процентної позики є недійсним, оскільки ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” не є фінансовою установою і не має права надавати кошти під процент.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.11.2009 р. по 27.11.2009 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що позовна заява ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічної позовної заяви ПП „Трейдсервіс” слід відмовити з наступних підстав:

05.08.2008 р. між ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” (Позикодавець) та ПП „Трейдсервіс” (Позичальник) укладено договір процентного займу за № 1 (надалі –договір від 05.08.2008 р.), за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику кошті у сумі 500000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов’язується повернути їх Позикодавцю в останній день строку, встановленого в пункті 4.1. цього договору, а також сплатити проценти у розміру та порядку, передбаченому договором. Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (пункти 1.1., 2.1., 3.1., 5.1. договору від 05.08.2008 р.).

Згідно з пунктами 4.1., 5.2., 5.3. договору від 05.08.2008 р. строк повернення позики 55 календарних днів з моменту надання суми позики, а саме, до 30.09.2008 р. Сума позики повертається шляхом її перерахування на поточний рахунок Позикодавця. Днем повернення позики (його частини) є день зарахування суми позики (його частини) на поточний рахунок Позикодавця.

Пунктом 7.1. договору від 05.08.2008 р. встановлено, що цей договір набирає сили з моменту надання Позикодавцем суми позики Позичальнику та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов’язань по договору.

На виконання умов договору від 05.08.2008р. Позикодавець перерахував на розрахунковий рахунок Позичальнику 500000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним доручення від 08.08.2008 р. за № 901 та листом Безбалансового відділення № 1 „Іллічівське” філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” від 04.09.2009 р. за №65-03-01/143 про підтвердження перерахування 08.08.2008 р. суми 500000 грн. 00 коп. з поточного рахунку ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” на рахунок ПП „Трейдсервіс” по договору від 05.08.2008 р. за № 1.

Кошти у сумі 500000 грн. 00 коп. перераховані Позикодавцем Позичальнику з власних коштів ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів”, що підтверджується відповідними відмітками у декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 р. та баланс на 30 вересня 2008 р.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Одним з основних видів господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Статтями 179, 180 Господарського кодексу України майново –господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов’язаннями. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позичальник повернув Позикодавцю частину позики у сумі 250000 грн. 00 коп., а саме: 25.09.2008 р. –60000 грн. 00 коп.; 26.09.2008 р. - 40000 грн. 00 коп.; 30.09.2008 р. –20000 грн.00 коп.; 18.02.2009 р. –20000 грн. 00 коп.; 19.02.2009 р. –20000 грн. 00 коп.; 11.03.2009 р. –10000 грн. 00 коп.; 25.03.2009 р. –10000 грн. 00 коп.; 14.04.2009 р. –10000 грн. 00 коп.; 16.04.2009 р. –15000 грн. 00 коп.; 23.04.2009 р. –10000 грн. 00 коп.; 25.05.2009 р. –20000 грн. 00 коп.; 29.05.2009 р. –15000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою філії Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк” від 07.09.2009 р. за № 573, листом від 04.09.2009 р. за № 65-03-01/144 та витягом Безбалансового відділення № 1 „Іллічівське” філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” про надходження коштів на рахунок ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” за період з 08 вересня 2008 року по 31 травня 2009 року. Всього Позичальник повернув Позикодавцю позику у сумі 250000 грн. 00 коп.

Отже, Позичальник в порушення умов договору від 05.08.2008 р. не повернув Позикодавцю позику у сумі 250000 грн. 00 коп.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач, ПП „Трейдсервіс”, доказів повернення ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” залишок позики у сумі 250000 грн. 00 коп. господарському суду не надав.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.4.,2.5.,2.6 договору від 05.08.2008 р. Позичальник зобов’язався сплачувати проценти у розмірі 20 % річних від суми позики до дня фактичного повернення позики. Днем повернення позики (його частини) є день зарахування суми позики (його частини) на поточний рахунок Позикодавця. Проценти нараховуються за фактичний час наявності боргу та виходячи із фактичної кількості календарних днів у році. Проценти нараховуються починаючи з наступного дня після надання Позикодавцем позики і до дня фактичного повернення позики. Сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше першого числа кожного календарного місяця за попередній місяць.

Позивач вимагає стягнути з ПП „Трейдсервіс” 20 % річних за користування останнім позикою по договору від 05.08.2008 р. за період з 09.08.2008 р. по 09.11.2009 р., що складає 82008 грн. 23 коп.

Заявлена ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” вимога щодо сплати ПП „Трейдсервіс” 20 % річних по договору від 05.08.2008 р. за період з 09.08.2008 р. по 09.11.2009 р. у сумі 82008 грн. 23 коп. обґрунтована, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнути з ПП „Трейдсервіс” три процента річних за неналежне виконання грошового зобов’язання по договору від 05.08.2008 р. за період з 01.10.2008 р. по 10.11.2009 р. у сумі 10405 грн. 89 коп.

Заявлена ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” вимога щодо сплати ПП „Трейдсервіс” трьох процентів річних за неналежне виконання грошового зобов’язання по договору від 05.08.2008 р. за період з 01.10.2008 р. (строк повернення позики згідно з п. 4.1. договору від 05.08.2008 р.) по 10.11.2009 р. у сумі 10405 грн. 89 коп. обґрунтована, і тому підлягає задоволенню.

Разом із цим, Позивач вимагає стягнути з ПП „Трейдсервіс” індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов’язання по договору від 05.08.2008 р. за період з 01.10.2008 р. по 10.11.2009 р. у сумі 41623 грн. 40 коп.

Заявлена ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” вимога щодо сплати ПП „Трейдсервіс” суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції за період з 01.10.2008 р. по 10.11.2009 р. обґрунтована, і підлягає задоволенню у сумі 291623 грн. 40 коп.

Таким чином, господарський суд задовольняє вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача основної суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції у сумі 291623 грн. 40 коп., трьох процентів річних у сумі 10405 грн. 89 коп. та 20 % річних у сумі 82008 грн. 23 коп.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 14.10.2008 р. у справі № 6/72/08.

Разом із цим, не підлягає задоволення зустрічна позовна вимога ПП „Трейдсервіс” щодо визнання недійсним договору процентного займу від 05.08.2008 р. № 1 з наступних підстав:

ПП „Трейдсервіс” заявлену зустрічну позовну вимогу щодо недійсності договору від 05.08.2008 р. обґрунтує в тим, що відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавцем за кредитним договором є банк або інша фінансова установа. ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” не є фінансовою установою, у зв’язку з чим не має право надавати кошти під процент, що підтверджується позицією Держфінпослуг, яка викладена у листі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.07.2006 р. за № 644/11-3, а саме, у межах діючого законодавства надавати кошти у позику на умовах фінансового кредиту, а саме на визначений строк та під процент мають можливість лише банки або інші фінансові установи. Статтею 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначено, що фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Крім того, зазначеним Законом встановленол, що надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту є фінансовою послугою. Отже, Позивач за зустрічним позовом вважає, що при укладенні договору відсоткового займу від 05.08.2008 р. № 1 були порушені вимоги закону, у зв’язку з чим такий правочин є недійним.

Проте, з таким висновком Позивача за зустрічним позовом господарський суд погодиться не може, оскільки Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг при наданні фінансових послуг фінансовими установами.

Правовідносини, що виникли між ПП „Трейдсервіс” та ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” з приводу укладення та виконання умов договору від 05.08.2008 р. регулюється Цивільним кодексом України.

У частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України зазначено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, посилання Позивача за зустрічним позовом на положення статті 1054 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що кредитодавцем за кредитним договором є банк або фінансова установа, як на підставу недійсності договору від 05.08.2008 р. є невірним, оскільки положення зазначеної статті регулюють правовідносини з приводу укладення кредитного договору, в той час як правовідносини між сторонами по справі склалися з приводу укладення та виконання договору позики, які регулюються статтями 1046 -1053 Цивільного кодексу України.

Крім того, Позивач у зустрічному позові вказує на те, що оскільки Відповідач був не вправі надавати позику під проценти, сторони переуклали договір процентної позики від 05.08.2008 р. № 1 на інших умовах. У новій редакції договору позики було змінено: штрафні санкції за прострочення повернення позики, строк повернення позики. Отже, Позивач у зустрічної позовної заяви посилається на те, що він виконував умови договору безвідсоткової позики від 05.08.2008 р.

05.11.2009р. представник ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” надав господарському суду пояснення, за якими пояснив, що не визнає наданий ПП „Трейдсервіс” єдиний екземпляр договору безвідсоткової позики від 05.08.2008 р. за № 1. На першому аркуші зазначеного договору не має підпису та печатки ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів”. Другий аркуш зазначеного договору дійсно підписаний зі сторони ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів”, але цей аркуш є аркушем, який залишився у розпорядженні ПП „Трейдсервіс”, і є не прийнятим проектом останнього аркуша договору процентної позики від 05.08.2008 р. за № 1.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимог однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Посилання ПП „Трейдсервіс” на те, що виконуючи свої зобов’язання по договору позику, Позивач за зустрічним позовом виходив із положень договору безпроцентної позики від 05.08.2008 р. № 1, наданого до зустрічної позовної заяви, господарський суд не приймає до уваги, оскільки зазначений договір на відміну від договору процентної позики від 05.08.2008 р. за № 1, не містить печатки ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів” на першому його аркуші, що викликає сумнів щодо досягнення між сторонами згоди відносно умов, викладених на цьому аркуші. Проте, договір процентної позики від 05.08.2008 р. № 1 підписаний та завірений печатками обох сторін. На першому аркуші цього договору міститься печатка ЗАТ „Одеський завод оздобувальних матеріалів”.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на Відповідача за первісним позовом, на Позивача за зустрічним позовом задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44 - 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства „Одеський завод оздобувальних матеріалів” - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Трейдсервіс” (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, 7, кв. 46. Розрахунковий рахунок 26009313961 в АКБ „Південний” м. Одеси, МФО 328209. Ідентифікаційний код 31309454) на користь Закритого акціонерного товариства „Одеський завод оздобувальних матеріалів” (65031, м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 5. Ідентифікаційний код 00291411) заборгованість у загальному розмірі 384037 грн. 52 коп. /Триста вісімдесят чотири тисячі тридцять сім/ грн. 52 коп. (з яких: основна сума боргу з урахування встановленого індексу інфляції - 291623 грн. 40 коп.; три процента річних - 10405 грн. 89 коп.; 20 % річних - 82008 грн. 23 коп.); державне мито у сумі 3840 /Три тисячі вісімсот сорок/ грн. 37 коп.; витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 /Сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

3. В задоволення зустрічної позовної заяви Приватного підприємства „Трейдсервіс” –відмовити.

4. Скасувати заходи, вжитті ухвалою господарського суду від 28.07.2009 р.

5. Копію рішення надіслати: позивачу, відповідачу, Другому відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі.

Рішення підписано 30.11.2009 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя