Ухвала суду № 80811704, 29.03.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа 610/797/19

Провадження 1-кп/628/185/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі колегії: головуючого судді - Клімової С.В.,

суддів - Волчек О.О., Цендри Н.В.,

при секретарі – Бавики Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Куп’янську матеріали кримінального провадження № 12018220190000763 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 Мевлуда Нугзаровича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 187 ч. 4, 263 ч. 2 КК України

за участю судового розпорядника – ОСОБА_3,

прокурора - Колеснікова А.В.,

переклаадча - ОСОБА_4,

захисників адвокатів - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 на строк 60 днів, посилаючись на те, що строк дії попередньої ухвали суду про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 30.03.2019 року, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, крім того, залишаються підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищіти, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не встановлено місцезнаходження усіх викрадених речей у потерпілої ОСОБА_7, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та існує неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просить суд заявлене клопотання залишити без задоволення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просить суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт по фактичному місцю проживання, у зв'язку з тим, що стороною обвинувачення не встановлені достатні докази для доведення винуватості обвинуваченого в суді, а також враховуючи відсутність у діях обвинуваченого складу злочинів, які йому інкримінуються.

З’ясувавши думку інших учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 30.01.2019 ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 30.03.2019.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене, до його спливу.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за більш тяжкий з яких передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, на даний час встановлений за ухвалою суду від 30 січня 2019 року строк тримання під вартою закінчується. ОСОБА_2 на теперішній час не має постійного джерела існування, є громадянином ОСОБА_8 на території якої має постійне місце реєстрації, на теперішній час фактично проживає на території України, що свідчить про існування ризику переховування від суду, повторного вчинення кримінального правопорушення, крім того обвинувачений може знищіти, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України,кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі " Іліков проти Болгарії" від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.

Щодо доводів викладених захисником обвинуваченого ОСОБА_9, адвокатом ОСОБА_6 в запереченнях про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд вважає, що вони зводяться до оцінки доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження та на даний час не досліджені судом.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Виходячи з вище наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до шістдесяти днів - до 27 травня 2019 року – підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 196, 197, 199, 314, 315, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 Мевлуда Нугзаровича, ІНФОРМАЦІЯ_1, до шістдесяти днів - до 27 травня 2019 року.

Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи « Харківський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали встановити до 27 травня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Клімова

Судді : О.О. Волчек

ОСОБА_10