Ухвала суду № 80806065, 29.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5610/19

Провадження № 1-кс/344/3098/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Гринишин В.Д., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження внесеного 18.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090010000208 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019090010000208 від 18.01.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, передбачено ст. 307 КК України, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові умисні злочини при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 за невстановлених обставинах повторно незаконно придбав конвалюту із написом «Subutex» та вмістом половини таблетки з відтиском на ній «8» та паперовий згорток з вмістом овальної таблетки з відтиском на ній «В8», що містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, які незаконно зберігав при собі з метою незаконного збуту.

В подальшому, 19.03.2019 перебуваючи м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 300 гривень, конвалюту із написом «Subutex» та вмістом половини таблетки з відтиском на ній «8», яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – бупренорфін.

У вчинені зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше судимий: 15.11.2005 Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 24.06.2011 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України до 6 місяців арешту; 08.04.2013 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Причетність, ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, висновками судово-хімічних експертиз та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

27.03.2019 о 16.15 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 28.03.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, є те що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення даного злочину. Крім цього, ОСОБА_1 немає сталих соціальних зв’язків, тому може виїхати за межі населеного пункту в якому проживає, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Підставою вважати що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які брали участь під час досудового розслідування, є те, що йому відомі анкетні дані останніх і з метою уникнення кримінальної відповідальності, ним може здійснюватися незаконний вплив на свідків.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в тому числі за незаконний збут наркотичних засобів, належних висновків не зробив та знову підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину. Крім цього, ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходу немає, підозрюється у вчиненні корисливого злочину та з метою отримання коштів, може знову його вчинити.

Враховуючи вище наведені ризики, а також характеризуючі дані на особу підозрюваного, відсутності постійного джерела доходу, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та домашнього арешту не може запобігти зазначеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Вказане свідчить про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам і можливістю застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід аніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частини четвертої цієї статті.

Вважаю, що при постановленні ухвали судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного в силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України доцільно визначити альтернативний розмір застави не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити з визначенням застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечила, просила відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід не пов”язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

27.03.2019 о 16.15 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 28.03.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, та те, що він раніше судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше судимого: 15.11.2005 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 24.06.2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України до 6 місяців арешту; 08.04.2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 26 травня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу – 153 680 (сто п”ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 26 травня 2019 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.