Рішення № 80800408, 29.03.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/129/19

Провадження №2/603/168/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г. ,

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області (далі - Монастириська міська рада) про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, яку прийняв позивач, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. Однак позивач не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно, що підлягає спадкуванню, тому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1,до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 68,1 кв.м, житловою - 51,8 кв.м під літерою «А», сарай «Б», стодола «В», майстерня «Г», літня кухня «Д», огорожа №1, ворота №2.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у його відсутності, позов визнав, просить задовольнити.

Відповідач Монастириська міська рада не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу у їхній відсутності, з обставинами, викладеними у позові, погодилися, позов визнали повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 8.06.1964 року батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (свідоцтво видане російською мовою).

Зі змісту довідки №980, виданої 22.10.2018 року виконавчим комітетом Горішньослобідської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 0,37 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

З довідки №35, виданої 19.02.2019 року комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 68,1 кв.м, житловою - 51,8 кв.м під літерою «А», сарай «Б», стодола «В», майстерня «Г», літня кухня «Д», огорожа №1, ворота №2.

На даний житловий будинок 19.02.2019 року комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи), згідно даних якого роками зведення будинковолодіння є 1966 - 1981 роки.

Згідно даних погосподарської книги за 1986 - 1990 роки спірне домоволодіння віднесено до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого зазначено спадкодавця ОСОБА_3, а також членів сім'ї: син ОСОБА_1, невістка ОСОБА_5, внучка ОСОБА_6, внучка ОСОБА_7

У погосподарській книзі за 1991 - 1995 роки головою спірного домоволодіння вказано ОСОБА_1 (позивача), членами сім'ї: дружина ОСОБА_1, дочка ОСОБА_8, дочка ОСОБА_7

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 22.03.1995 року, актовий запис №5.

Як вбачається зі змісту письмової відповіді Монастириської державної нотаріальної контори №141/01-16 від 18.03.2019 року, згідно даних спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадкова справа не заводилась.

Згідно довідки №980, виданої виконавчим комітетом Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області 22.10.2018 року, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, проживала в АДРЕСА_1, разом з спадкодавцем проживали: син ОСОБА_1, невістка ОСОБА_5, внучка ОСОБА_8, внучка ОСОБА_7

Із даних виписки з додатку до рішення Горішньослобідської сільської ради від 13.12.1995 року №16, наданої Горішньослобідською сільською радою Монастириського району Тернопільської області за вих. № 51 від 28.02.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 передано у приватну власність та постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,61 га, з якої: присадибна ділянка - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,36 га, за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, що вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №123/01-16 від 5.03.2019 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній у постанові від 18.11.2015 року № 6-350цс15, зазначив, що порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно зі змістом цих Вказівок суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Застосування ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи - колгоспний двір є помилковим.

Із наявної у матеріалах цивільної справи копії погосподарської книги за 1986 - 1990 роки вбачається, що рід занять голови двору - ОСОБА_3 не вказано.

Також не вказано роду занять голови двору у погосподарській книзі за 1991 - 1995 роки, де головою спірного домогосподарства вказано ОСОБА_1

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва, зокрема передбаченому положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом Української РСР від 25.12.1974 року №3377-VІІІ «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року №105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 року №112/5, Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 під № 5-24 / 26, і Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Так, зі змісту довідки №980, виданої 22.10.2018 року виконавчим комітетом Горішньослобідської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 0,37 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У силу ст. 529 ЦК УРСР (1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з проаналізованого вище законодавства, суд приходить до переконання про підставність позову, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, фактично вступивши в управління спадковим майном, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦКУРСР (1963р.), суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1,до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 68,1 кв.м, житловою - 51,8 кв.м під літерою «А», сарай «Б», стодола «В», майстерня «Г», літня кухня «Д», огорожа №1, ворота №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: с. Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Монастириська міська рада Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19 м. Монастириська Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова