Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" грудня 2009 р.Справа № 30-34/65-09-1833 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА"
про виселення та стягнення
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА"
про визнання недійсним частково договору оренди
Та за заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідрекс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА"
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА "
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Рога Н.В.
представники сторін :
від ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА": Стасенко А.В.- згідно довіреності від 01.04.09р.;
від ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА": Прохода Ю.Л. –згідно довіреності №23/1 від 23.07.09р.
від ТОВ „Гідрекс”: Крюков Т.У.- згідно довіреності №5 від 01.09.2009р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЕМПІЛС-УКРАЇНА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "РЕАЛ-ОДЕСА" про зобов'язання відповідача звільнити та повернути об'єкти оренди у зв’язку із закінченням строку дії договору оренди №15-юр від 01.07.2008р. , та стягнення заборгованості у розмірі 78 872грн., з яких 68 600грн. сума боргу та 10 272грн.- штрафні санкції.
В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 09.11.2009р. просить суд виселити ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з об’єктів оренди загальною площею 1075 кв.м, а саме: нежилі приміщення (площею 975 кв.м) та площадки у вигляді твердого покриття (площею 100 кв.м), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2) на користь позивача, стягнути з ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” заборгованість з орендної плати у розмірі 170600 грн., пеню у розмірі 19877 грн. 46 коп. та 3% річних у розмірі 2678 грн. 35 коп.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач - ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
24.07.2009р. ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" подало до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" про визнання недійсним частково договору оренди від 01.06.2008р. №15-юр в частині положень щодо розміру штрафних санкцій, визначених в п.6.2., 6.4., 6.5. договору та в частині положень щодо того, що припинення договору не зупиняє нарахування орендної плати, визначених п.7.1 договору.
В ході розгляду справи ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” надало заяву про уточнення зустрічного позову , згідно якої просить визнати недійсним частково договір оренди між ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” та ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” від 01.06.2008р. №15-юр в частині положень щодо розміру штрафних санкцій, визначених в.п.6.2,6.4.,6.5 договору та в частині положень щодо того, що припинення договору не зупиняє нарахування орендної плати, визначених п.7.1. Договору.
Представник ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” зустрічну позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні зустрічного позову.
ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
24.07.09р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ „Гідрекс” про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" та ТОВ "Емпілс" майна, що належить на праві власності ТОВ „Гідрекс” – лінії зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.
В ході розгляду справи ТОВ „Гідрекс” надало заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" та ТОВ "Емпілс" майна, що належить на праві власності ТОВ „Гідрекс” – лінія зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.; вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; лен точний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; зварювальний апарат вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-10; лінія зашивки мішків вартістю 20000 грн., інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2; компресор вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-16.
Представник третьої особи позов підтримує, наполягає на його задоволенні.
Відповідач - ТОВ „ЕМПІЛС- УКРАЇНА” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву третьої особи.
Відповідач - ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” позов ТОВ „Гідрекс” визнає частково з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
01 липня 2008р. між ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (Орендодавець) та ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" (Орендар) був укладений Договір оренди №15-юр, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення та майданчик у вигляді твердого покриття, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. 6 лінія-1, (Лиманчик 2), загальною площею 1075кв.м, у т.ч. нежилі приміщення площею 975кв.м та майданчик у вигляді твердого покриття площею100 кв.м, з метою здійснення статутної діяльності Орендодавця.
Згідно п.7.1.договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.11.2008р. Закінчення строку дії договору не звільняє орендодавця від виконання зобов’язань по розрахункам, не виключає відповідальність, передбачену дійсним договором, та не припиняє нарахування орендних платежів (у випадку не передачі об’єкта оренди по спливу строку оренди по дійсному договору).
Позивач зазначив, що згідно п.3.2.5 Договору Орендар зобов’язаний своєчасно сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому Договором. Пунктом 4.2.Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди складає 51 600грн. та сплачується не пізніше 15.07.2008р. Орендна плата за наступні місяці складає 12 900грн. (з ПДВ) в місяць та сплачується до 10 числа поточного місяця за поточний місяць. При цьому, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.
За даними позивача ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” не виконує належним чином свої зобов’язання за договором стосовно оплати орендної плати у зв’язку з чим має заборгованість по орендній платі станом на 09.11.2009р. у сумі 170600 грн.
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України(п.6.1.договору).
Відповідно до п.6.2. Договору у випадку порушення строків сплати орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен календарний день прострочки виконання зобов’язань. Пеня нараховується з моменту прострочки до моменту сплати орендних платежів. Сторони домовились у цьому випадку не застосовувати п.6 ст.232 Господарського Кодексу України. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 19877 грн. 46 коп.
Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми боргу, що складає 2678 грн. 35 коп.
Позивач також зазначив, що згідно ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Згідно ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути річ наймодавцеві. Відповідно до п.7.1 Договору він укладений до 30.11.2008р. Згідно п.2.4. Договору Орендар зобов’язаний повернути об’єкт оренди Орендодавцю протягом одного робочого дня з моменту закінчення строку оренди. Але, Орендар цього зобов’язання не виконав, до цього часу продовжує користування об’єктом оренди, у зв’язку з чим ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” просить виселити ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з об’єктів оренди загальною площею 1075 кв.м, а саме: нежилі приміщення (площею 975 кв.м) та площадки у вигляді твердого покриття (площею 100 кв.м), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2) на користь позивача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідач - ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до норм чинного законодавства України строк користування майном за плату визначається у вигляді строку, встановленого договором. Отже, плата за найм (оренду) сплачується за строк оренди, встановлений договором, і не сплачується після припинення строку оренди, визначеного договором. За таких обставин, відповідач вважає, що у зв’язку із закінченням строку договору 30.11.2008р. орендна плата могла нараховуватися Орендодавцем виключно до 30.11.2008р. листом від 14.11.2009р. ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” повідомило про не продовження Договору на новий строк, у зв’язку з чим, на думку відповідача, не має підстав для застосування ст.764 Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час , протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. У зв’язку із припиненням строку дії Договору та недопущенням позивачем відповідача до орендованих приміщень , ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” не могло користуватися об’єктом оренди, що зумовлює припинення нарахування орендної плати в день припинення строку оренди згідно з договором.
За таких обставин, відповідач вважає, що сума боргу по оплаті орендної плати, яку він має перед ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”, складає 15800 грн. за жовтень та листопад 2008р. З урахуванням п.6 ст.231 та п.6 ст.232 Господарського кодексу України відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1076 грн. 48 коп. та 3% річних у розмірі 382 грн. 74 коп.
Що стосується вимоги про виселення ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з об’єктів оренди загальною площею 1075 кв.м, а саме: нежилі приміщення (площею 975 кв.м) та площадки у вигляді твердого покриття (площею 100 кв.м), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2) на користь позивача, то з цього приводу відповідач зазначив, що після 30.11.2008р. фактичне користування ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” об’єктом оренди припинилося у зв’язку із недопущенням до об’єкту оренди, що підтверджується відповідними актами. За таких обставин, у зв’язку з тим, що ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” не використовує об’єкт оренди, вимогу щодо виселення його з об’єкта оренди відповідач вважає безпідставною.
В ході розгляду справи ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” подало зустрічну позовну заяву до ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” про визнання недійсним частково договору оренди між ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” та ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” від 01.06.2008р. №15-юр в частині положень щодо розміру штрафних санкцій, визначених в.п.6.2,6.4.,6.5 договору та в частині положень щодо того, що припинення договору не зупиняє нарахування орендної плати, визначених п.7.1. Договору. В обґрунтування зустрічного позову позивач посилається на те, що підставою недійсності правочину відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст право чину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Позивач за зустрічним позовом зазначив, що, на його думку, частина Договору щодо розміру штрафних санкцій, визначена у п.6.2,6.4,6.5. Договору протирічить ст.231 Господарського кодексу України, відповідно до ч.4 якої у разі , якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми виконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Таким чином, ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” вважає, що розмір штрафних санкцій може бути визначений лише в одному із вище перелічених видів: або у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.6.2. Договору оренди №15-юр від 01.07.2008р. за порушення строків грошових розрахунків передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Згідно п.6.4. Договору за таке саме порушення передбачено стягнення штрафу у вигляді 2% від суми зобов’язання. За умовами п.6.5. Договору за таке саме порушення - штраф в сумі 200 (триста) грн. За таких обставин, позивач за зустрічним позовом вважає, що зазначеними положеннями Договору одночасно визначено три види штрафних санкцій, перелічених ч.4 ст.231 Господарського кодексу України , що є неприпустимим.
Позивач за зустрічним позовом також вважає, що Договір підлягає визнанню недійсним у частині визначених п.7..1 Договору положень про те, що припинення договору не припиняє нарахування орендної плати за використання орендованого майна, як таких, що протирічать ст.ст.759,762, 763 Цивільного кодексу України. При цьому позивач зазначає, що строк користування майном за плату визначається у вигляді строку, встановленого договором. Відтак, плата за найм (оренду) сплачується за строк оренди, встановлений Договором і не сплачується після припинення строку оренди , визначеного договором.
Позивач за зустрічним позовом також зазначив, що відповідно до ч.1 ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідач за зустрічним позовом –ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що згідно ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. За таких обставин, відповідач за зустрічним позовом вважає, що закінчення строку договору не слід ототожнювати з припиненням обов’язків сторін. Положення ж п.7.1 Договору, на думку відповідача, вказують на те, що закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від виконання зобов’язання по розрахункам, не виключає відповідальності, передбаченої даним договором і не припиняє нарахування орендних платежів в разі не передачі об’єкта оренди по закінченню строку оренди по Договору.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що п.6.2 Договору, яким передбачено відповідальність за порушення строків оплати орендних платежів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен календарний день прострочки виконання зобов’язання, повністю відповідає приписам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (із змінами та доповненнями) та не суперечить ч.1 ст.231 Господарського кодексу України.
Стосовно визнання недійсним п.6.4. Договору відповідач зазначив, що штрафні санкції можуть бути встановлені не тільки за невиконання грошових зобов’язань , але й за невиконання будь-якого зобов’язання. Так, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі , який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Штраф, передбачений п.6.5. Договору, на думку відповідача, стосується порушення строків виконання зобов’язань Орендарем щодо строків повернення об’єктів оренди Орендодавцю.
Також, в ході розгляду справи до суду надійшла позовна заява третьої особи - ТОВ „Гідрекс”, згідно якої позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" та ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА” майна, що належить на праві власності ТОВ „Гідрекс” –лінія зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.; вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; лен точний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; зварювальний апарат вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-10; лінія зашивки мішків вартістю 20000 грн., інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2; компресор вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-16.
В обґрунтування позову ТОВ „Гідрекс” посилається на те, що 03 листопада 2008р. між ТОВ „Гідрекс” (Поклажодавець) та ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” (Зберігач) був укладений Договір №10\1 складського зберігання , згідно якого Поклажодавець зобов’язався передати , а Зберігач прийняти належне Поклажодавцеві майно –лінію зашивки мішків інвентарний номер П-11\1 вартістю 24000 грн. і повернути це майно у схоронності. Поклажа підлягає зберіганню на орендованих Зберігачем площах на території не житлових приміщень, розташованих за адресою: м.Одеса, вул..6 лінія,1 (Ліманчик 2). Строк дії договору –до 30.11.2008р.
03 листопада 2008р. сторони за цим Договором також уклали Додаткову угоду №1 , якою визначили розмір та порядок розрахунків за надані послуги зі зберігання майна.
У той же день , 03.11.2008р., був складений Акт приймання-передачі майна на зберігання, згідно якого Поклажодавцем передано, а Зберігачем прийнято належне Поклажодавцеві майно - лінія зашивки мішків інвентарний номер П-11\1 вартістю 24000 грн.
Крім того, 05 листопада 2008р. між ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” та ТОВ „Гідрекс” був укладений Договір відповідального зберігання №10\2, згідно якого ТОВ „Гідрекс” передає, а ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” приймає на відповідальне зберігання обладнання згідно Акту приймання-передачі. Строк дії Договору –до 30.11.2008р. Згідно Акту приймання-передачі від 05.11.2008р. на відповідальне зберігання ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” прийняло таке майно: вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; ленточний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; зварювальний апарат вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-10; лінія зашивки мішків вартістю 20000 грн., інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2; компресор вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-16.
Позивач зазначив, що після закінчення строку зберігання він звернувся до ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з заявою про повернення майна, але отримав відмову, у зв’язку з тим, що ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” не має доступу до орендованого ним об’єкту, на якому зберігається майно, з вини власника об’єкту оренди –ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”.
ТОВ „Гідрекс” вважає, що відповідно до ч.1 ст.936 та ч.1 ст.949 Цивільного кодексу України Зберігач зобов’язаний повернути йому майно, що було передано на зберігання. Згідно ж ч.1 ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” проти позову ТОВ „Гідрекс” заперечує, посилаючись на те, що третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору не надано встановлених чинним законодавством України документів, що підтверджують прийняття товару на склад, оплату за зберігання, витребування майна у Зберігача. Відсутність таких документів, на думку ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” свідчить про фіктивність Договору №10\1 складського зберігання від 03.11.2008р.
Крім того, ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” зазначило, що ніколи не перебувало у договірних відносинах з ТОВ „Гідрекс”, не чинить перешкод йому у користуванні його майном, тому не є належним відповідачем за даним позовом.
ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” позов ТОВ „Гідрекс” визнає частково, посилаючись на те, що спірне майно дійсно було передано на зберігання за Договором №10\1 складського зберігання від 03.11.2008р. , але, на даний час ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” не має доступу до об’єкта оренди, у зв’язку з чим майном ТОВ „Гідрекс” заволоділо ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2008р. між ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (Орендодавець) та ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" (Орендар) був укладений Договір оренди №15-юр, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення та майданчик у вигляді твердого покриття, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. 6 лінія-1,(Лиманчик 2), загальною площею 1075кв.м, у т.ч. нежилі приміщення площею 975кв.м та майданчик у вигляді твердого покриття площею100 кв.м , з метою здійснення статутної діяльності Орендодавця.
Згідно п.7.1.договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.11.2008р. Закінчення строку дії договору не звільняє орендодавця від виконання зобов’язань по розрахункам, не виключає відповідальність, передбачену дійсним договором, та не припиняє нарахування орендних платежів (у випадку не передачі об’єкта оренди по спливу строку оренди по дійсному договору).
Відповідно до п.3.2.5 Договору Орендар зобов’язаний своєчасно сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому Договором. Пунктом 4.2.Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць оренди складає 51 600грн. та сплачується не пізніше 15.07.2008р. Орендна плата за наступні місяці складає 12 900грн. (з ПДВ) в місяць та сплачується до 10 числа поточного місяця за поточний місяць. При цьому, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.
Дійсно, відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору. Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Але, відповідно до п.4.5 Договору оренди №15-юр від 01.07.2008р. орендна плата за цим договором нараховується з моменту фактичного надання об’єкта оренди. При цьому, моментом фактичного надання об’єкта оренди сторони вважають підписання Акту приймання-передачі. З матеріалів справи не вбачається, і представники сторін за Договором оренди №15-юр від 01.07.2008р. у судових засіданнях підтвердили, що акт приймання-передачі об’єкта не складався. Отже, визначений договором момент , з якого Орендодавець починає нараховувати оренду плату ще не настав. За таких обставин, неправомірною є вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” заборгованості по орендній платі у сумі 170600 грн.
У зв’язку з тим, що штрафні санкції у вигляді пені та 3% річних позивач за первісним позовом нараховує саме за невиконання зобов’язання щодо оплати орендної плати, а судом встановлено відсутність правових підстав для нарахування орендної плати, вимоги ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” щодо стягнення пені у розмірі 19877 грн. 46 коп. та 3% річних у розмірі 2678 грн. 35 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача за первісним позовом щодо виселення ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з об’єктів оренди загальною площею 1075 кв.м, а саме: нежилі приміщення (площею 975 кв.м) та площадки у вигляді твердого покриття (площею 100 кв.м) , що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2) на користь позивача, то з цього приводу слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.79 Закону України „Про виконавче провадження” виселення полягає у звільненні приміщення , зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. Згідно наявного у матеріалах справи Акту обстеження об’єктів оренди від 22.09.2009р., складеного комісією у складі представників ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”, ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА”, ТОВ „Гідрекс”, що був складений на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 16.09.2009р., в об’єкті оренди виявлено майно ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА”. За таких обставин, у суду є всі підстави для виселення ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з об’єкту оренди, а саме: нежилих приміщень (площею 975 кв.м), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2). Що стосується виселення ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” з площадки у вигляді твердого покриття (площею 100 кв.м), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2), то термін „виселення” не може бути застосовано до цього об’єкту.
За таких обставин, вимоги позивача за первісним позовом –ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” підлягають частковому задоволенню.
Що стосується зустрічного позову ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” до ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” про визнання недійсним частково договору оренди між ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” та ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” від 01.06.2008р. №15-юр в частині положень щодо розміру штрафних санкцій, визначених в.п.6.2,6.4.,6.5 договору та в частині положень щодо того, що припинення договору не зупиняє нарахування орендної плати, визначених п.7.1. Договору, то цей позов підлягає частковому задоволенню, адже, ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу. У ст. 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В обґрунтування позову позивач за зустрічним позовом посилається на ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України та вважає, що п.6.2,6.4,6.5. Договору протирічить ст.231 Господарського кодексу України, відповідно до ч.4 якої у разі , якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому , розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми виконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з тексту Договору оренди №15-юр від 01.07.2008р., п.6.2. Договору передбачає відповідальність за порушення строків уплати орендних платежів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Згідно п.6.4. Договору за кожний факт порушення строку уплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю штраф у вигляді 2% від своєчасно несплаченої суми. Отже, договором визначено одночасно два види штрафних санкцій за одне і те саме правопорушення, як у вигляді пені, так і у вигляді штрафу у відсотковому відношенні до суми зобов’язання. Згідно ж ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. За таких обставин, сторони за Договором оренди №15-юр від 01.07.2008р. мали визначити лише один вид неустойки (штраф або пеню) за порушення строку уплати орендних платежів. Враховуючи зазначене, у суду є всі підстави для визнання п.6.2. та п.6.4. Договору оренди №15-юр від 01.07.2008р. недійсними.
За умовами п.6.5. Договору за порушення строків , зазначених у п.п.2.4. ,4.3.,7.3. цього договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф в сумі 200 (триста) грн. Пункт 2.4. Договору регулює порядок повернення об’єкта оренди, п.4.3. зазначає, що орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на рахунок, п.7.3 зазначає, що Орендодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення об’єкту оренди, якщо Орендар не здійснює орендну плату протягом трьох календарних місяці. Договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем письмового повідомлення Орендодавця. При цьому, Орендар зобов’язується повернути об’єкт оренди протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Орендодавця. Отже, цей пункт визначає розмір штрафних санкцій у певній грошовій сумі за порушення строків виконання зобов’язань. Але, як вбачається з тексту самого п.6.5. Договору, сторони за Договором не дійшли згоди щодо розміру цієї штрафної санкції, а саме: 200 грн. або триста грн. Отже, у цій частині Договір оренди №15-юр від 01.07.2008р. є неукладеним .
Позивач за зустрічним позовом також просить суд про визнання недійсним Договору оренди №15-юр від 01.07.2008р. в частині положень щодо того, що припинення договору не зупиняє нарахування орендної плати, визначених п.7.1. Договору. З цього приводу слід зазначити таке: Поняття „оренди” визначено у ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно якої орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно приписів ст.750 Цивільного кодексу України та ст.283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає або зобов’язується передати наймачеві (орендарю) майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Згідно ч.1 ст.284 Господарського кодексу України орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору. Отже, орендна плата –це плата за користування об’єктом оренди, розмір якої та порядок оплати визначені договором найму (оренди). За таких обставин, орендна плата може нараховуватися лише за період дії договору найму (оренди), так як цей вид плати передбачає наявність між сторонами саме орендних правовідносин. З дати припинення договору оренди відсутні правові підстави для нарахування орендної плати. За приписами ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку , на який його було укладено. Згідно п.7.1 Договору оренди №15-юр від 01.07.2008р. він діє до 30.11.2008р. Отже, з 30.11.2008р. зазначений Договір оренди припинився в не має підстав для нарахування орендної плати за цим договором після 30.11.2008р. , з урахуванням відмови ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” від продовження Договору.
Що стосується позову ТОВ „Гідрекс” про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" та ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" майна, що належить на праві власності ТОВ „Гідрекс”, а саме: лінія зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.; вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; ленточний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; зварювальний апарат вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-10; лінія зашивки мішків вартістю 20000 грн., інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2; компресор вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-16, то цей позов, на думку суду, є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню, адже, згідно наявного у матеріалах справи Акту обстеження об’єктів оренди від 22.09.2009р., складеного комісією у складі представників ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”, ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА”, ТОВ „Гідрекс” , що був складений на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 16.09.2009р., при обстеженні складу площею 974,47 кв.м та відкритого майданчика за адресою: м.Одеса, вул..6 Лінія ,1, було виявлено майно , власником якого є ТОВ „Гідрекс”, а саме: лінія зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.; вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; ленточний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; електронний пульт вартістю 10000 грн. , інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2. Зазначене майно було передано ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” на відповідальне зберігання згідно Договорів складського зберігання №10\1 від 03 листопада 2008р. та №10\2 від 05 листопада 2008р., що були укладені між ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА” та ТОВ „Гідрекс” .
Відповідно до ч.1 ст.949 Цивільного кодексу України зберігач зобовязаний повернути поклажодавцеві річ , яка була передана на зберігання. Згідно ж ч.1 ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За таких обставин. враховуючи матеріали справи, вимога ТОВ „Гідрекс” щодо витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "РЕАЛ-ОДЕСА" та ТОВ "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" майна, що належить на праві власності ТОВ „Гідрекс”, а саме : лінія зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.; вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; ленточний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; електронний пульт вартістю 10000 грн. , інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується майна - зварювальний апарат вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-10; лінія зашивки мішків вартістю 20000 грн., інвентарний номер П-12; компресор вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-16, яке ТОВ „Гідрекс” також просить витребувати у відповідачів, то з цього приводу слід звернути увагу на те, що зазначене майно не виявлено в ході проведення Акту обстеження від 22.09.2009р. За таких обставин, ТОВ „Гідрекс” може вимагати витребування цього майна лише у ТОВ „РЕАЛ-ОДЕСА”, яке несе відповідальність за збереження майна відповідно до ст.950 Цивільного кодексу України.
Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" задовольнити частково.
2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" (Одеська обл.., м.Іллічівськ, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 34944178, р\р 26000515411 в АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 388498) з нежилих приміщень (площею 975 кв.м) , що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.. Лінія-6, буд..1 (Лиманчик 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (м. Одеса, вул.. Лінія-6 ( Лиманчик 2), б.1, код ЄДРПОУ 32835704 , р\р 26003321002301 в АБ „Південний”, МФО 329209).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" (Одеська обл.., м. Іллічівськ, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 34944178, р\р 26000515411 в АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 388498) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (м. Одеса, вул.. Лінія-6 (Лиманчик 2), б.1, код ЄДРПОУ 32835704, р\р 26003321002301 в АБ „Південний”, МФО 329209) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
5.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" задовольнити.
6.Визнати недійсним частково Договір оренди №15-юр від 01.06.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА", в частині положень щодо розміру штрафних санкцій, визначених в п.6.2., 6.4., 6.5. договору та в частині положень щодо того, що припинення договору не зупиняє нарахування орендної плати, визначених п.7.1 договору.
7.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (м. Одеса, вул.. Лінія-6 (Лиманчик 2), б.1, код ЄДРПОУ 32835704 , р\р 26003321002301 в АБ „Південний”, МФО 329209) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" (Одеська обл.., м.Іллічівськ, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 34944178, р\р 26000515411 в АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 388498) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.
8. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідрекс” задовольнити.
9. Витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 32835704 ) та товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 34944178) майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Гідрекс” (код ЄДРПОУ 36170839, Одеська обл., м. Біляївка, вул..Костіна, 68, р\р26009000008853 у ВАТ „СЕБ Банк”, м. Київ, МФО 300175) –лінія зашивки мішків інвентарний №П-11/1 вартістю 24000грн.; вертикальний навантажувач Норія укомплектований вартістю 19580 грн., інвентарний номер П-1; вертикальний навантажувач Норія вартістю 10429 грн., інвентарний номер П-2; ємність на 25т, вартістю 25000 грн., інвентарний номер П-3; дозатор ДВС-301 вартістю 22500 грн., інвентарний номер П-4; мішалка в комплекті 2 ред,+2 електричні двигуни, вартістю 75000 грн., інвентарний номер П-5; мішалка в комплекті 1 ред. + 2 електричні двигуни, вартістю 62 500 грн., інвентарний номер П-6; ленточний транспортер 4м вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-7; ленточний транспортер 6м вартістю 10000 грн., інвентарний номер П-8; зварювальний апарат ВДУ вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-9; електронний пульт вартістю 10000 грн. , інвентарний номер П-12; шафа розподілення вартістю 3350 грн. інвентарний номер П-13; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\1; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\2; рубильник вартістю 1250 грн., інвентарний номер П-14\3; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\1; електролічильник вартістю 250 грн., інвентарний номер П-15\2.
10. Витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" (код ЄДРПОУ 34944178) майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Гідрекс” (код ЄДРПОУ 36170839, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Костіна, 68, р\р26009000008853 у ВАТ „СЕБ Банк”, м. Київ, МФО 300175), а саме: зварювальний апарат вартістю 2000 грн., інвентарний номер П-10; лінія зашивки мішків вартістю 20000 грн., інвентарний номер П-12; компресор вартістю 6700 грн., інвентарний номер П-16.
11. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПІЛС-УКРАЇНА" (м. Одеса, вул.. Лінія-6 (Лиманчик 2), б.1, код ЄДРПОУ 32835704, р\р 26003321002301 в АБ „Південний”, МФО 329209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідрекс” (код ЄДРПОУ 36170839, Одеська обл., м. Біляївка, вул..Костіна, 68, р\р26009000008853 у ВАТ „СЕБ Банк”, м.Київ, МФО 300175) витрати по сплаті держмита у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.
12. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-ОДЕСА" (Одеська обл.., м.Іллічівськ, вул..Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 34944178, р\р 26000515411 в АКБ „Морський транспортний банк”, МФО 388498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідрекс” (код ЄДРПОУ 36170839, Одеська обл., м.Біляївка, вул..Костіна, 68, р\р26009000008853 у ВАТ „СЕБ Банк”, м.Київ, МФО 300175) витрати по сплаті держмита у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн.
Рішення суду набирає законної сили протягом 10-денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 01 грудня 2009р.
Суддя
Судове рішення № 8079806, Господарський суд Одеської області було прийнято 01.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 30-34/65-09-1833. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: