Рішення № 8079788, 25.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2009 р.Справа № 16/165-09-4439 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Рибак А.В. за дов. № 11-17/434 від 13.08.2009р.;

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви відповідно до ст. 77 ГПК України справу за позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” до відкритого акціонерного товариства „Свемон-Південь” про стягнення 1960742,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” (далі по тексту ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства „Свемон-Південь” (далі по тексту ВАТ „Свемон-Південь”) про стягнення 1960742,75грн. загальної заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 05-01-16/146 від 21.03.2007р., у тому числі 1756899,94 грн. –заборгованості за кредитом, 203842,81 грн. - простроченої заборгованості по відсоткам. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором № 05-01-16/146 від 21.03.2007р., укладеним між сторонами по справі.

При цьому, позивачем, на підставі ст. 66 ГПК України, у позовній заяві було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки, що належать відповідачеві.

В обґрунтування заявленого клопотання ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” було покладено ухилення ВАТ „Свемон-Південь” протягом тривалого часу від виконання прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 05-01-16/146 від 21.03.2007р., укладеним між сторонами по справі, в частині повернення кредиту, а також значною сумою неповернутих коштів.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, як вбачається з положень ст. 67 ГПК України, позов може забезпечуватись шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 3.10 кредитного договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісії та можливих штрафних санкцій між сторонами по справі було укладено договір застави № 05-01-16/147 від 01.03.2007р., договір застави № 05-01-16/231 від 26.04.2007р. та договір застави майнових прав № 05-01-16/510 від 28.11.2008р., за якими відповідачем в забезпечення виконання основного зобов’язання було надано позивачу в заставу належне йому на праві власності обладнання, а саме установку направленого буріння, екскаватор траншейний універсальний, плужний кабелеукладач гусеничний, а також право вимоги на грошові кошти, які належать або будуть належати відповідачу за строковими зобов’язаннями по договору підряду № УМС -14-18 від 08.08.2008р. на суму 4000000 грн.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). При цьому, відповідно до ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, самий по собі факт укладення договорів застави на суму значно більшу, ніж сума наданого кредиту, призводить до неможливості здійснення відчуження предметів застави за відсутності згоди заставодержателя, що, в свою чергу, свідчить про недоцільність накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення позовних вимог.

Враховуючи викладене, судом вищезазначене клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача було відхилено як неправомірне та недоцільне з огляду на укладання між сторонами вищезазначених договорів застави майна та майнових прав.

Відповідачем позовні вимоги заперечувалися у повному обсязі, посилаючись на неможливість виконання ВАТ „Свемон-Південь” грошових зобов’язань , у зв’язку з чим, відповідачем позивачу було запропоновано погасити існуючу заборгованість за рахунок належного йому на праві власності майна, яке було предметом застави.

У судовому засіданні 21.10.2009р. представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом. При цьому, позивач проти врегулювання спору мирним шляхом не заперечував. Судом вказане клопотання було задоволено, у зв’язку з чим було оголошено перерву у розгляді даної справи більш ніж на місяць. Однак, відповідно до пояснень представника позивача протягом наданого судом часу для врегулювання спору мирним шляхом відповідач так і не звертався з цього приводу до позивача.

В свою чергу, 25.11.2009р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання ВАТ „Свемон-Південь” про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному. При цьому, на підтвердження зазначених обставин, покладених в обґрунтування клопотання, відповідачем жодних доказів суду представлено не було. З огляду на викладене, а також враховуючи, що строк розгляду даної справи спливав 28.11.2009р., судом вказане клопотання було відхилено як необґрунтоване та безпідставне.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (Банк) та ВАТ „Свемон-Південь” (Позичальник) 21.03.2007 року було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 05-01-16/146, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, cтроковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.

Відповідно до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика”, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит надається шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 1000000грн. (ліміт кредитної лінії). При цьому, сторонами обумовлено, що ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком з 20.02.2009р. ліміт встановлюється у сумі 500000 грн., з 20.03.2009р. –ліміт встановлюється у сумі 0 грн. Відповідно до п. 2.2 кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –20.03.2009р. Згідно з п. 2.3 кредитного договору кредит надається на поточні потреби, у тому числі на виплату заробітної плати, нарахувань на неї, розрахунки та розрахунки з бюджетом.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод до кредитного договору, якими, крім іншого, були внесені зміни до п. 2.1 даної угоди. Так, відповідно до остаточної редакції даних положень договору, викладених у договорі про внесення змін № 05-01-16/ 146 від 06.10.2008р. Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2000000,00грн., а Позичальник, в свою чергу, зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. При цьому, сторонами було обумовлено, що Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 31.12.2008р. ліміт встановлюється у сумі 1500000грн.; з 30.01.2009р. –1000000грн.; з 20.02.2009р. –500000грн.; з 20.03.2009р. –0грн.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору кредит надається Банком позичальнику шляхом оплати в межах суми та відповідно до термінів, визначених у п. 2.1 договору, розрахункових документів (платіжних доручень) безпосередньо з позичкового рахунку № 20634351455236, відкритого Банком у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса”, МФО 328135, на рахунки контрагентів Позичальника на поточний рахунок Позичальника № 26008301455236, відкритий у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса”, МФО 328135. Після оплати Банком документів на суму, що вказана у п. 2.1 договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п. 2.2 договору та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту.

За умовами п. 4.2.1 кредитного договору на Позичальника було покладено обов’язок надавати у Банк платіжні доручення для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений п. 2.2 даної угоди строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

На виконання умов кредитного договору Банком здійснювалося кредитування рахунку Позичальника № 20634351455236.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з п. 4.2.2 кредитного договору Позичальник зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах та в порядку, передбачених даною угодою.

Положеннями п. 3.2 договору передбачено, що розмір процентів за користування кредитом складає 18 процентів річних. Згідно з договором про внесення змін № 05-01-16/470 від 06.10.2008р. розмір процентів за користування кредитними коштами, передбачений п. 3.2 кредитного договору, був збільшений та визначений сторонами у розмірі 20 відсотків річних. Відповідно до п. 3.3 нарахування Банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. У відповідності до п. 3.4 договору проценти нараховуються та сплачуються наступним чином: за період з 1-го числа поточного місяця по 10-те число поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 11-го числа поточного місяця та сплачуться Позичальником до 13 числа поточного місяця; за період з 11-го числа поточного місяця по 20-те число поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються 21-го числа поточного місяця та сплачуються до 23 числа поточного місяця; за період з 21-го числа поточного місяця до передостаннього робочого дня поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються Банком в передостанній робочий день поточного місяця, та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця; в другому місяці кожного кварталу: за період з передостаннього робочого дня попереднього місяця по 10-те число поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 11-го числа поточного місяця та сплачуються Позичальником до 13 числа поточного місяця; за період з 11-го числа поточного місяця по 20-те число поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються 21-го числа поточного місяця та сплачуються до 23 числа поточного місяця; за період з 21-го числа поточного місяця до передостаннього робочого дня поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються Банком в передостанній робочий день поточного місяця, та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця; останній місяць кожного кварталу:           за період з передостаннього робочого дня попереднього місяця по 10-те число поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 11-го числа поточного місяця та сплачуються Позичальником до 13 числа поточного місяця; за період з 11-го числа поточного місяця по 20-те число поточного місяця відсотки за користування кредитом нараховуються 21-го числа поточного місяця та сплачуються до 23 числа поточного місяця; за період з 21-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно відсотки за користування кредитом нараховуються Банком в передостанній робочий день поточного місяця та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Відсотки нараховуються на фактичну заборгованість Позичальника за кредитом станом на дату нарахування відсотків. В разі зміни заборгованості Позичальника за кредитом сума сплачених відсотків враховується при нарахуванні відсотків за період з 1-го числа наступного місяця по 10-е число наступного місяця. В грудні місяці за період з 21-го числа по останній календарний день грудня відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 28-го грудня та сплачуються Позичальником в останній робочий день грудня. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відомостей руху коштів по особовому рахунку, акту звірки заборгованості за кредитом та відсотками від 27.08.2009р., копіями платіжних доручень, у відповідності до наведених по тексту рішення положень кредитного ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” здійснювалося кредитування рахунку Позичальника № 20634351455236 у Банку. При цьому, розмір непогашеного кредиту склав 1756899,94 грн. Крім того, позивачем нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов кредитного договору, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ВАТ „Свемон-Південь” кредит у встановлений строк, тобто до 20.03.2009р. у повному обсязі повернутий не був, крім того не були сплачені у повному обсязі і проценти за користування кредитними коштами. Внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість із повернення кредиту на загальну суму 1756899,94 грн. та із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 203842,81 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.

З огляду на викладене, Банк неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення усієї суми наданого кредиту. Однак, незважаючи на наведені вимоги Банку та отримання претензій Банку відповідачем, ВАТ „Свемон-Південь” до теперішнього часу кредитні кошти Кредитодавцю повернуті у повному обсязі не були.

Таким чином, приймаючи до уваги неналежне виконання Позичальником договірних зобов’язань з повернення кредиту за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 05-01-16/146 від 21.03.2007р. ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ВАТ „Свемон-Південь” 1960742,75грн. загальної заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 05-01-16/146 від 21.03.2007р., у тому числі 1756899,94 грн. –заборгованості за кредитом, 203842,81 грн. - простроченої заборгованості по відсоткам.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем за змістом пояснень, наданими його представником під час розгляду справи, позовні вимоги заперечувалися з підстав неможливості виконання ВАТ „Свемон-Південь” зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 05-01-16/146 від 21.03.2007р., а також вжиттям ним заходів щодо погашення кредиту шляхом направлення пропозицій Банку погасити заборгованість за рахунок заставленого майна.

Враховуючи наведену позицію відповідача у даній справі, суд вважає за необхідне звернути увагу ВАТ „Свемон-Південь”на положення ст..ст. 617, 625 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

З огляду на наведені законодавчі приписи, неможливість виконання відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором не можуть бути підставою для звільнення останнього від відповідальності. При цьому, задоволення вимог ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за рахунок заставленого майна є правом останнього, а не обов’язком. Таким чином, позивач, як кредитор у даних зобов’язаннях, не позбавлений права вимагати від боржника –відповідача, - виконання зобов’язання шляхом сплати грошових коштів.

З огляду на викладене, наведені доводи відповідача, покладені ним в обґрунтування своєї позиції по даній справі, не заслуговують на увагу суду.

На думку суду, розмір заборгованості ВАТ „Свемон-Південь” з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами перед ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди з урахуванням додаткових угод до неї та підтверджується іншими матеріалами справи, зокрема, відомостями руху коштів по особовому рахунку, актом звірки заборгованості за кредитом та відсоткам від 27.08.2009р., копіями платіжних доручень, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до позовної заяви. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено. Навпаки, відповідач проти існування вказаної заборгованості не заперечував.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” позовних вимог, та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Свемон-Південь”/65000, м. Одеса, вул.. Люстдорфська дорога, 55, код ЄДРПОУ 01190451/ на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” /65125, м. Одеса, вул.. Пушкінська, 36, код ЄДРПОУ 0932813 / заборгованість за кредитом в сумі1756899 грн. 94 коп. / один мільйон сімсот п’ятдесят шість тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять грн.. 94 коп./, 203842 грн. 81коп. / двісті три тисячі вісімсот сорок дві грн.. 81 коп./ - простроченої заборгованості по відсоткам, 19607 грн. 43 коп. / дев’ятнадцять тисяч шістсот сім грн.. 43 коп./ - витрат на сплату державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3. Видати публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” /65125, м. Одеса, вул.. Пушкінська, 36, код ЄДРПОУ 0932813 /довідку на повернення зайве сплачених витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 79 грн. 00 коп. / сімдесят дев’ять грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 30.11.2009р.

Суддя