Рішення № 8079773, 30.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2009 р.Справа № 28/170-09-4345 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-Ю НЕТ";

до відповідача Кредитна спілка "Перше кредитне товариство"

про стягнення 19292,54грн.

Суддя

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл-ю-нет» (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” про стягнення 19292,54 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, направив на адресу суду листа в якому просить суд розглянути справу без участі представників позивача.

Відповідач в судове засідання з’явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

20 червня 2007 року був укладений договір за №ВК-160-06/07 про надання телекомунікаційних послуг між товариством з обмеженою відповідальністю «Дабл.-ю-нет” /провайдер/ та кредитною спілкою „Перше Кредитне Товариство” /абонент/. За умовами договору провайдер –позивач надає, а абонент –відповідач приймає та сплачує надані йому послуги доступу до мережі Інтернет, перелік послуг наведено в додатку №1 до договору.

Згідно п.3.1 договору, сторони за договором узгодили , що абонент здійснює оплату послуг за тарифами, які встановлені та викладені в додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною договору.

Також між тими ж сторонами 20 березня 2008 року було укладено договір №IP/MPLS-92-03/08, за умовами якого провайдер транспортної послуги –позивач надає, а замовник –відповідач приймає надані йому телекомунікаційні послуги передачі даних використання IP/MPLS мережі Wnet, згідно з умовами цього договору, перелік послуг наведено в додатку №1 до договору. Згідно п.3.1 договору, сторони за договором узгодили , що абонент здійснює оплату послуг за тарифами, які встановлені та викладені в додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною договору.

Позивач виконуючи свої договірні зобов’язання протягом червня місяця 2009 року надав телекомунікаційні послуги на суму 9000 гривень та на сплату якого було направлено рахунок-фактура № WN-0031074 від 01.06.2009 року та на суму 9600 гривень за договором №IP/MPLS був виставлений рахунок фактура № WN-0031075.

Відповідно до п.2.2.1 договору №IP/MPLS та п.2.2.1 договору ВК, позивач має право вимагати своєчасної оплати замовником отриманої послуги, а згідно п.2.3.1 договору №IP/MPLS та договору ВК, відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату за послуги, яка повинна бути здійснена на протязі 10 днів поточного місяця.

На адресу позивача відповідач 23.06.2009 року за №5044/09 направив листа зі змісту якого вбачається, що відповідач просить припинити дію договорів у зв’язку з тим, що відпала необхідність.

Позивачем в свою чергу було направлено претензію від 24.06.2009 року за №225-06/09 на адресу відповідача, в якому вимагає сплатити отриманні послуги за червень місяць в сумі 18600 гривень. Також позивач направив на адресу відповідача лист в якому вказав, що догорів №ВК-160-06/07 вважається розірваним з 10 липня 2009 року, а договір №IP/MPLS-92-03/08 вважається розірваним 30 липня 2009 року, крім того звернуто увагу відповідача на існуючу заборгованість в сумі 18600 гривень.

У зв’язку з неналежним виконанням своїх договірних зобов’язань позивачем відповідно до п.2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” нараховано пеня, інфляційні та 3% річних, всього сума до стягнення заявлена позивачем складає 19292,54 гривень.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до п.2.2.1 договору №IP/MPLS та п.2.2.1 договору ВК, позивач має право вимагати своєчасної оплати замовником отриманої послуги, а згідно п.2.3.1 договору №IP/MPLS та договору ВК, відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати оплату за послуги, яка повинна бути здійснена на протязі 10 днів поточного місяця, а відповідач не сплатив отримані послуги своєчасно, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 18600 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобов’язання.

Перевіривши наданий розрахунок суд вважає, що позивачем сума пені нарахована вірно та стягує її з відповідача в розмірі 398 гривень.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховані суми інфляційних в розмірі 186 гривень та 3% річних в розмірі 108,54 гривень обґрунтованими та стягує їх з відповідача.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Кредитної спілки „Перше Кредитне Товариство” (65020 місто Одеса вул.. Базарна, 104, код ЄДРПОУ 23212644, р/р 26509010618980 у Філії „ОРУ” банку „Фінанси та кредит”, МФО 328823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл.-ю-нет” ( 04071 місто Київ вул.. Почайнинська, 25/49, оф 30, код ЄДРПОУ 30603588 п/р 26001301018360 відділення „Кредитний центр „Поділ” ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) суму основної заборгованості 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень, пені в сумі 398 ( триста дев’яносто вісім) гривень, інфляційні в сумі 186 (сто вісімдесят шість) гривень, 3% річних в сумі 108 (сто вісім ) гривень 54 копійки, витрати по сплаті державного мита в сумі 192 (сто дев’яносто дві) гривни 93 копійки, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 4 грудня 2009 року.

Суддя