Рішення № 80796937, 29.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2019 року № 826/18753/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Державної екологічної інспекції в Полтавській області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач та/або ПАТ «Укргазвидобування») з позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі - відповідач та/або екологічна інспекція) та просить суд:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Полтавській області при проведенні позапланової перевірки філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за зверненням громадянина ОСОБА_1 в частині перевірки додержання вимог законодавства про поводження з відходами, охорону надр та водних ресурсів;

- визнати незаконним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 25.10.2016 року №05-05-23-22.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно проведено позапланову перевірку філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за зверненням громадянина ОСОБА_1, оскільки останнє не відповідає вимогам, які визначені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян».

Крім того, ПАТ «Укргазвидобування», серед іншого вказує, що вимога відповідача, викладена у приписів від 25.10.2016 року №05-05-23-22 стосовно необхідності обладнання локальної мережі спостережних свердловин для контролю забруднення підземних горизонтів в районі буріння свердловини №314 Яблунівського НГКР є незаконною, оскільки позивачем у 2013 році розроблено матеріли «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР», які отримали висновок державної екологічної експертизи та погоджені Департаментом з питань нафтогазового комплексу, промисловості, еклогах та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Також, позивач вказує, що окремі пункти припису суперечать акту перевірки, зокрема, вимога про внесення змін до матеріалів Оцінка впливу на навколишнє природне середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №134 Яблунівського НГКР» в частині забезпечення безпечного поводження з відходами буріння свердловини не знайшла своєї належної фіксації в матеріалах перевірки.

Водночас, ПАТ «Укргазвидобування» стверджує про безпідставні вимоги відповідача про надання дозволу на спеціальне водокористування свердловини №134 Яблунівського НГКР є незаконною, оскільки її будівництво здійснюється буровим верстатом шляхом буріння та кріплення ствола свердловини, що в свою чергу, не є спеціальним водокористуванням.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в позовній заяві, що долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.02.2018 року судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

20.09.2016 року до Державної екологічної інспекції в Полтавській області надійшло звернення ОСОБА_1, у якому останній просив провести перевірку Бурого управління «Укрбургаз» (т. 1, а.с. 60).

Листом від 06.10.2016 року №3694/01-18/05-05-16 Державна екологічна інспекція в Полтавській області звернулася до Державної екологічної інспекції України щодо надання згоди на проведення позапланового заходу із здійснення державного нагляду (контролю) (т. 1, а.с. 61).

Листом від 06.10.2016 року №2/1-115зг Державна екологічна інспекція України надала згоду Державній екологічній інспекції в Полтавській області та Державній екологічній інспекції у Харківській області на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філії Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (т. 1, а.с. 62).

07.10.2016 року Державною екологічною інспекцією в Полтавській області видано направлення на проведення позапланової перевірки №217/01-01-14 дотримання вимог природоохоронного законодавства філії Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» з 07.10.2016 року по 20.10.2016 рік (т. 1,а.с. 63).

За наслідком проведення позапланової перевірки відповідачем складено акт №217/01-01-14 від 20.10.2016 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 64-71).

В подальшому, Державною екологічною інспекцією в Полтавській області винесено припис від 25.10.2016 року №05-05-23-22 (далі - оскаржуваний та/або спірний припис) (т. 1, а.с. 26-28).

ПАТ «Укргазвидобування» вважає дії Державної екологічної інспекції в Полтавській області при проведенні позапланової перевірки філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за зверненням громадянина ОСОБА_1 в частині перевірки додержання вимог законодавства про поводження з відходами, охорону надр та водних ресурсів протиправними, а спірний припис таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулося до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 вказаного закону визначено, зокрема, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими необґрунтованими заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю) (ч. 2 ст. 6 Закону №877-V).

В той же час, приписами частин 3, 4 статті 6 Закону №877-V визначено наступне.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що підставою для проведення позапланового заходу є, серед іншого, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав, згоду на проведення якого, в цьому випадку має надати центральний орган виконавчої влади.

При цьому, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Як слідує зі змісту позовної заяви позивач стверджує, що звернення ОСОБА_1 містить ознаки анонімності, оскільки останній не зареєстрований та не проживає за адресою, вказаною у зверненні.

Водночас, ПАТ «Укргазвидобування» зазначає, що звернення ОСОБА_1 подано від імені його батьків за відсутності документів на підтвердження уповноваження його від їх іменні на подачу такого звернення.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).

Згідно частини 1 статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

В силу приписів частини 1 статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (ч. 3 ст. 3 Закону №393/96-ВР).

Статтею 5 Закону №393/96-ВР визначено вимоги до звернення.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 231 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Оцінивши звернення громадянина ОСОБА_1 суд приходить до висновку про відповідність його статті 5 Закону №393/96-ВР, зокрема у зверненні зазначено відповідна адреса.

Суд звертає увагу, що вимоги Закон №393/96-ВР не містять в собі механізму перевірки органами державної влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціям незалежно від форми власності, об'єднаннями громадян або посадовими особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань місця проживання особи, яка звертається із відповідним зверненням.

Аналогічні обставини відсутні і в Законі №877-V.

В той же час, частиною 1 статті 8 Закону №393/96-ВР встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

В зверненні ОСОБА_1 зазначена адреса, воно підписане, з нього можливо встановити авторство, а тому на думку суду, останнє не відповідає ознакам анонімності.

Більше того, твердження позивача, що ОСОБА_1 не проживає за зазначеною ним у зверненні адресою є виключно думкою ПАТ «Укргазвидобування» без надання належних та достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин.

При цьому, суд наголошує, що Законом №393/96-ВР та Законом №877-V не передбачено обов'язку суб'єкта владних повноважень встановлювати фактичне місце проживання особи, що звертається із зверненням.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача в цій частині.

Що ж стосується тверджень ПАТ «Укргазвидобування» проте, що звернення подано від імені батьків ОСОБА_1 без належних доказів на підтвердження уповноваження останнього вчиняти від їх імені певні дії, у тому числі подавати звернення суд зверне увагу на наступне.

Так, дійсно зі змісту звернення ОСОБА_1 слідує, що останній вказує, що звертається від імені його батьків, проте саме звернення підписано безпосередньо ним.

Водночас у зверненні ОСОБА_1 просить безпосередньо повідомити його про розгляд останнього.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доводи позивача в цій частині, як підстави для визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції в Полтавській області при проведенні позапланової перевірки філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за зверненням громадянина ОСОБА_1 в частині перевірки додержання вимог законодавства про поводження з відходами, охорону надр та водних ресурсів необґрунтованими.

Оцінюючи ж посилання ПАТ «Укргазвидобування» на визначення екологічною інспекцією значно ширших питань, ніж ті, які викладені у звернення ОСОБА_1 суд зверне увагу на наступне.

Як вже було вказано судом вище, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року №1264-XII (далі - Закон №1264-XII) завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, в розрізі приписів статті 3 Закону №1264-XII є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей; в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; ) обов'язковість надання висновків державної екологічної експертизи; ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду; з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища; к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва; л) встановлення екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, рентної плати за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 5 Закону №1264-XII передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як слідує, зі змісту звернення ОСОБА_1 останній вказує, що під час буріння та здійснення своєї діяльності «Укрбургаз» відбувається забруднення землі, забруднюється повітря, скидається буровий розчин на землю.

Тобто, фактично ОСОБА_1 вказує про порушення Буровим управлінням «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» навколишнього природного середовища, яке складається, серед іншого із землі, надр, води, атмосферного повітря, лісу та іншій рослинності, тваринного світу, ландшафтів та інших природних комплексів.

Зі змісту направлення від 07.10.2016 року №217/01-01-14 слідує, що останнє видано на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філією Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування».

Отже, на думку суду, під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філією Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» інспекцією не було визначено значно ширших питань, ніж ті, які викладені у звернення ОСОБА_1 Останні лише були більш конкретизовані.

Підсумовуючи наведене в сукупності суд не вбачає ознак протиправності дій відповідача при проведенні позапланової перевірки філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за зверненням громадянина ОСОБА_1 в частині перевірки додержання вимог законодавства про поводження з відходами, охорону надр та водних ресурсів., з огляду на що, суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

Також суд звертає увагу про безпідставність доводів позивача в частині не допуску відповідача до проведення позапланового заходу та відмови у наданні документів, оскільки відповідно до матеріалів справи направлення від 07.10.2016 року №217/01-01-14 отримано директором Бурового управління «Укрбургаз» ОСОБА_4

Вказане фактично підтверджує обставини виїзду екологічної інспекції на місце проведення позапланового заходу.

Вирішуючи позовні щодо протиправності спірного припису слід вказати наступне.

Так, як слідує з акту перевірки в ході натурного обстеження майданчика будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР, що розташований на штучній намивній піщаній споруд; на території Сенчанської сільської ради Лохвинського району Полтавської області встановлено, що на вище зазначеній території розташована водна свердловина №403.

БУ «Укрбургаз» не представлено інформацію щодо обсягів забраної у 2016 році (щомісячно) підземної води з водної свердловини (пробуреної для водозабсзпечсння будівництва свердловини №403), розташованої на штучній намивній споруді, поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГКР, з зазначенням паспортного номеру водної свердловини, дебіту свердловини, року буріння свердловини, дати введення в експлуатацію, мети використання води БУ «Укргазбуд».

БУ «Укрбургаз» не представлено інформацію щодо обладнання локальної мережі спостережу вальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод в районі буріння свердловини №314 Яблунівського НГКР.

На момент наружного обстеження території майданчика будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР проводилося її буріння, використовувався бурий верстат «Уралмаш 4Е76», працювали 2 насоси насосної. В ході обстеження встановлено, що для збору відходів буріння (бурові стічні води, буровий шлам) на вищезазначеному майданчику встановлені металеві ємності (заглиблені в буровому майданчику), які на момент обстеження заповнені відходами.

Відповідно до позитивного висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів «Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року зберігання відходів буріння передбачається в металевих ємностях, що заглиблені на буровому майданчику; для захоронення бурових відходів передбачається їх вивезення на площадку буріння свердловини №352 того ж родовища.

Відповідно до журналу обліку вивозу відходів буріння, представленого на момент обстеження, вивезення відходів буріння з майданчику будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР відбувалося у 2014-2015 роках (до 07.12.2015) до майданчика будівництва свердловин № 352 351 автомобілями ЗІЛ 10-54 та МАЗ 38-46.

На час обстеження 11.10.2016 року території майданчика свердловини №314 Яблунівського НГКР встановлено, що свердловина №352 вийшла з буріння, введена в експлуатацію, а майданчик її будівництва рекультивований. Земляні шламові амбри відсутні та навколо свердловини №352 знаходяться посіви кукурудзи та соняшника, висотою приблизно 2 м.

БУ «Укрбургаз» не представлено інформацію щодо поводження з відходами буріння (видаленою породою, відпрацьованою промивною рідиною, буровими стічними водами (в т.ч. шламом)) свердловини №314 Яблунівського НГКР в період з 08.12.2015 року по теперішній час із зазначенням обсягів утворення та захоронення (в мЗ), місць тимчасового зберігання, місць захоронення. підстав для визначення місць захоронення відходів буріння свердловини №314 Яблунівського НГКР, яким здійснюється транспортування підходів буріння до місця захоронення.

Робочий проект будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР на штучній намивній піщаній споруді на території Сенчанської сільської ради Лохвинського району Полтавської області не представлено.

Розділ ОВНС робочого проекту будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР на штучній намивній піщаній споруді на території Сенчанської сільської ради Лохвинського району Полтавської області не представлено.

На момент натурного обстеження території майданчика будівництва свердловини Яблунівського НГКР проводилося її буріння, використовувався бурий верстат «Уралмаш 4Е76», працювали 2 насоси насосної. В ході обстеження встановлено, що для збору відходів буріння (бурові стічні води, буровий шлам) на вищезазначеному майданчику встановлені металеві ємності (заглиблені в буровому майданчику), які на момент обстеження заповнені відходами.

Дозвіл на спеціальне водокористування з водної свердловини, розташованій на штучній намивній споруді, поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГКР, та яка використовується для забезпечення потреб у воді процесу виробництва свердловини згідно позитивного висновку державної екологічної інспекції, не представлено.

Журнал обліку водоспоживання Філії Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» з водної свердловини, розташованої на штучній намивній споруді, поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГКР, та яка використовується для забезпечення потреб у воді процесу будівництва свердловини згідно позитивного висновку державної екологічної експертизи, не представлено.

Свідоцтво про повірку лічильника, встановленого на водній свердловині,, розташованій на штучній намивній споруді, поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГКР не представлено.

Наказ про призначення відповідальної(их) особи (осіб) Полтавського відділення бурових робіт Філії Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» у сфері поводження з відходами на майданчику будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР не представлено.

Журнал первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються на майданчику будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР не представлено.

Журнал проведення бурових робіт по будівництву свердловими №314 Яблунівського НГКР за 2016 рік не представлено.

Маршрутні листи та ттн на вивезення, передачу та розміщення (захоронения) відходів буріння, що утворюються в процесі будівництва свердловими №314 Яблунівського НГКР з 08.12.2015 року по теперішній час не представлено.

Положення про Філію Бурове Управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного тон;і р;їства «Укргазвидобування» та Полтавське відділення бурових робіт БУ «Укрбургаз» не представлено.

Згідно статті 11 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що листом від 20.10.2016 року №014-01-8731-1 позивач відмовився у наданні екологічній інспекції документів, з огляду на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки і як наслідок наявності обов'язку щодо надання запитуваних документів (т. 1, а.с. 42).

Поряд з цим, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що при здійсненні позапланової перевірки відповідач діяв, в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а тому, з огляду на відмову філії БУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування», суд вважає обґрунтованими вимоги пунктів 2, 3, 5, 7, 8, 10-18 оскаржуваного припису.

Крім того, з матеріалів слідує, що під час натурного обстеження майданчика будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР встановлено, що локальна мережа спостережувальних свердловин для контролю забруднення підземних водоносних горизонтів не обладнана, що суперечить позитивному висновку державної екологічної експертизи щодо матеріалів «Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року (далі - висновок).

Як стверджує позивач вказаний висновок засвідчує наявність локальної мережі спостережувальних свердловин для контролю забруднення підземних водоносних горизонтів на майданчику будівництва свердловини №314 Яблунівського НГКР.

Суд звертає увагу, що висновок передбачає обов'язкові умови для конкретної діяльності. В даному випадку наявність визначеного обладнання, що може бути встановлено під час перевірки.

Як стверджує відповідач під час натурного огляду, передбачене висновком обладнання відсутнє

Доказів зворотного позивачем не надано, а судом не встановлено.

Згідно статті 29 Закону №1264-XII висновок державної екологічної експертизи є обов'язковим до виконання.

З огляду на вказані обставини, суд погоджується з доводами екологічної інспекції, що відсутність обладнання, яка передбачено відповідним висновком є порушенням статті 29 Закону №1264-XII, а тому пункт 4 припису є, на думку суду правомірним.

В той же час, як слідує зі позовної заяви ПАТ «Укргазвидобування» стверджує, що Державною екологічною інспекцією в Полтавській області не відображено порушення щодо недотримання позитивного висновку державної екологічної експертизи з посиланням на п. 17 акту перевірки.

Суд звертає увагу на те, що зазначені вище обставини не відповідають дійсності, оскільки зі змісту акту перевірки судом вбачається наявність детального опису порушення щодо недотримання позитивного висновку державної екологічної експертизи - Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року.

Крім цього, суд відхиляє твердження ПАТ «Укргазвидобування», що пункт 6 вимоги припису є незаконними, оскільки необхідність внесенням змін до висновку - «Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року мотивована тим, що по факту захоронення бурових відходів шляхом їх вивезення на площадку буріння свердловини №352 того ж родовища також не є можливими, з огляду на те, що свердловина №352 вийшла з буріння, введена в експлуатацію, а майданчик її будівництва рекультивований. Земляні шламові амбри відсутні та навколо свердловини №352 знаходяться посіви кукурудзи та соняшника, висотою приблизно 2 м.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що пункт 6 припису є правомірним.

Належних та достатніх доказів на спростування вищевказаного ПАТ «Укргазвидобування» до суду не надано.

Що ж стосується тверджень позивача щодо не здійснення ним спеціального водокористування у відповідності до висновку «Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року суд відхиляє мотивуючи це наступним.

Так, вказаним висновком передбачено, наявність водної свердловини розташованої штучній намивній споруді, поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГКР, та яка використовується для забезпечення потреб у воді процесу будівництва.

Згідно частини 1 статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Суд звертає увагу, що згідно висновку «Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року бурові роботи проводяться на оціночно-експлуатаційній похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР, в той час коли, забір води здійснюється з водної свердловини розташованої на штучній намивній споруді поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГКР.

Таким чином, суд приходить до висновку, що водна свердловина розташована на штучній намивній споруді поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГК потребує дозволу на спеціальне водокористування.

Крім того, суд акцентує увагу, що припис в частині необхідності надання дозволу на спеціальне водокористування стосується безпосередньо водної свердловини розташованої розташована на штучній намивній споруді поруч із свердловиною №314 Яблунівського НГК.

Отже, суд вважає, що пункту 10 припису є правомірним.

Також судом в ході розгляду справи встановлено, що на момент натурного обстеження території майданчика будівництва свердловини №314 Яблунівського НГК проводилося її буріння, використовувався буровий верстат «Уралмаш 4Е-76», рпацювали 2 насоси насосної. В ході обстеження встановлено, що для збору відходів буріння (бурові стічні води, буровий шлам) на вищезазначеному майданчику встановлені металеві ємності (заглиблені в буровому майданчику), які на момент обстеження заповнені відходами.

Відповідно висновку «Оцінка впливу на навколишнє середовище спорудження оціночно-експлуатаційної похило-спрямованої свердловини №314 Яблунівського НГКР» №16/28.07.2014-110 від 19.08.2014 року організованими джерелами забруднення атмосферного повітря при бурінні свердловини будуть: вихлопна труба дизель-електростанції, факельний викид, металеві ємності для зберігання дизельного палива та нафти: неорганізованими - площадка для розміщення спецавтотранспорт, глиномішалка і ємності для збору відходів буріння.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року №2707-XII (далі - Закон №2707-XII).

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Закон №2707-XII спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

Статтею 10 Закону №2707-XII передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 11 Закону №2707-XII).

В силу приписів частини 5 статті 11 Закону №2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

З вказаного слідує, що у випадку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

В свою чергу, в ході розгляду справи встановлено, що організованими джерелами забруднення атмосферного повітря при бурінні свердловини будуть: вихлопна труба дизель-електростанції, факельний викид, металеві ємності для зберігання дизельного палива та нафти: неорганізованими - площадка для розміщення спецавтотранспорт, глиномішалка і ємності для збору відходів буріння.

Статтею 1 визначено, зокрема, що джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Зважаючи на вищевикладене, ємності для збору відходів буріння, на думку суду, є стаціонарними джерелами викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а відтак, висновок екологічної інспекції в цій частині є вірним, що, в свою чергу, зумовлює правомірність пункту 9 припису.

Пояснень щодо зазначеного ПАТ «Укргазвидобування» у позовній заяві не висвітлено, як і заперечень щодо даного пункту оскаржуваного припису.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач відмовився від підписання акту перевірки, про що внесено відповідний запис до останнього та складено окремий акт (т. 1, а.с. 71).

Згідно частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону №877-V).

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В розрізі приписів частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи не встановлено протиправності дій Державної екологічної інспекції в Полтавській області при проведенні позапланової перевірки філії Бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за зверненням громадянина ОСОБА_1 в частині перевірки додержання вимог законодавства про поводження з відходами, охорону надр та водних ресурсів, а спірний припис відповідає вимогам, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Згідно частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28, код ЄДРПОУ 30019778) до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, б. 6, код ЄДРПОУ 38019348) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін