Рішення № 80796250, 28.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року справа № 580/652/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання незаконними дій, скасування рішення і зобов’язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

22.02.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі – відповідач) про:

визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття рішення від 10.10.2018 про переведення позивача з пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, на пенсію, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” без належно оформленої заяви, законних підстав та обґрунтувань, а також скасування цього рішення;

зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії працівника прокуратури, призначену на підставі ст.86 Закону України “Про прокуратуру” в розмірі 60% заробітної плати за місцем роботи з 01.10.2018 довічно за виключенням отриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 13.09.2017 позивач отримує пенсію з інвалідності відповідно до ч.9 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII “Про прокуратуру” (далі – Закон №1697-VII). Однак відповідач за відсутності підстав з 01.10.2018 припинив виплату пенсії за вказаним законом і перевів його на пенсію згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” через відсутність в позивача необхідного стажу роботи на прокурорських посадах. Тому вважає такі дії протиправними і такими, що суперечать нормам чинного законодавства, грубо порушують його конституційне право на соціальне забезпечення.

Ухвалою суду від 26.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами. Встановлено відповідачу строк тривалістю п’ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 01.03.2019, а позивач – 14.03.2019.

14.03.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що період роботи позивача на посадах старшого помічника прокурора та помічника прокурора враховуючи положення Закону №1697-VІІ не зараховується до стажу роботи на посадах прокурорів. Посилався на практику Верховного Суду у постанові від 25.09.2018 (справа №263/13789/16-А. Тому у відповідача відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача на вказаних посадах до стажу роботи на посадах прокурора. Також стверджує, що заявлене предметом спору рішення не існує. Отже, відсутні правові підстави для призначення пенсії з інвалідності відповідно до вимог ч. 9 ст. 86 Закону №1697-VІІ.

19.03.2019 позивач надав суду відповідь на відзив, який за змістом аналогічний позову.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач з 10.08.2006 до 17.07.2007 працював на посаді помічника прокурора Лисянського району Черкаської області. З 18.07.2007 призначений на посаду старшого помічника прокурора Соснівського району м. Черкаси. З 20.04.2010 призначений на посаду старшого прокурора прокуратури Черкаської області. З 23.06.2011 призначений заступником начальника відділу з нагляду за додержанням законів спецпідрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Черкаської області, а з 27.05.2013 до часу вирішення судом заявленого спору працює начальником вказаного відділу.

З 02.06.2014 позивачу призначена пенсія з інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі заяви позивача від 13.09.2017 йому призначено пенсію з інвалідності відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону №1697-VІІ з 01.07.2018 до 30.09.2018.

У листі відповідача від 03.12.2018 зазначено, що 19.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою на перехід на пенсію по інвалідності відповідно до Закону "Про прокуратуру", до якої додав довідку про складові грошового забезпечення від 15.12.2017. Розмір пенсії склав 10740грн., що становить 60% від заробітної плати. У вказаному періоді з 19.12.2017 до 30.06.2018 розмір його пенсії склав 13730грн.; з 01.07.2018 до 30.09.2018 - 14350,00грн.

Відповідно до рішення від 10.10.2018 №971010193559 (а.с.28) позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017. У ньому зазначено, що вид його пенсії - "пенсія по інвалідності", умови призначення - відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також призначено щомісячно з 01.10.2017 5061,04грн., а з 01.07.2018 призначено довічно у розмірі 5061,04грн. У періоді 01.10.2017-30.11.2017 розмір такої пенсії становив 5569,68грн.

Суд врахував, що згідно з ч.1 ст.9 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ЗУ №1058) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, відповідач не змінював вид пенсії позивача.

Згідно з ч.2 ст.86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Ч.9 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Відповідно до п.5 Перехідних положень Закону №1697-VII положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.

Відповідно до ст. 15 Закону №1697-VII прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури.

Проаналізувавши вищенаведені норми суд дійшов висновку, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення з інвалідності незалежно від віку за наявності на день звернення стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2018 року у справі №263/13789/16-а акцентував, що законодавство розрізняє поняття “вислуги років, що дає право на пенсію” і “стажу роботи на прокурорських посадах”. При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах. Тобто, за вищенаведених положень Закону №1697-VII, посади помічників прокурорів, старших помічників прокурорів і стажистів зараховуються саме до вислуги років, що дає право на пенсію, натомість не відносяться до спеціального стажу - стажу роботи на прокурорських посадах, оскільки не визначені статтею 15 цього Закону.

Під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування періодів роботи на таких посадах до прокурорського стажу, підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час роботи особи на відповідних посадах.

Дослідивши дані трудової книжки позивача від 01.06.2005 серії АА №467694, довідки прокуратури Черкаської області від 11.01.2019 №11-4/вих-19, суд встановив, що загальний у стаж роботи позивача в органах прокуратури входять, зокрема, посади: з 10.08.2006 до 17.07.2007 на посаді помічника прокурора Лисянського району Черкаської області, з 18.07.2007 на посаді старшого помічника прокурора Соснівського району м. Черкаси, з 20.04.2010 на посаді старшого прокурора прокуратури Черкаської області, з 23.06.2011 на посаді заступника начальника відділу з нагляду за додержанням законів спецпідрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Черкаської області, з 27.05.2013 до цього часу на посаді начальника вказаного відділу.

Під час роботи позивача на цих посадах чинними були положення Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року, статтею 56 якого було надано роз'яснення поняття "прокурор":

Під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Отже, посади помічника та старшого помічника прокурора на час набуття такого стажу позивачем не охоплювалось поняттям “прокурор”, визначення якого міститься у ст.56 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ і не відноситься до прокурорських посад, зазначених у статті 15 Закону №1697-VII, хоча дає право на вислугу років.

Відповідно до ст.84 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків:

при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа;

при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.

У випадках, передбачених статтями 35 і 47 цього Закону, перерахунок пенсії провадиться із строків, зазначених у цих статтях.

Оскільки доводи позивача про наявність у нього достатнього стажу для отримання пенсії з розрахунку 60% місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ч.2 ст.86 Закону №1697-VII не є обгрунтованими, а рішення відповідача від 10.10.2018 відповідає вимогам закону, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам справи.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 28.03.2019