Рішення № 8079589, 25.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2009 р.Справа № 26/171-09-4474 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                        Никифорчука М.І.

при секретареві                    Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Прокопов М.В. за довіреністю від 01.06.2009 р. ;

від відповідача 1 : не з’явився, ( представник відповідача 1 повідомлявся належним чином

про час та місце розгляду справи, поштове повідомлення у справі)

від відповідача 2 : Бобок О.М. за довіреністю від 08.10.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „ОРАНТА” в особі Одеської обласної дирекції

до відповідача 1 : товариства з обмеженою відповідальністю „ДРСУ-КОМ”

до відповідача 2 : товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс –Україна”

про стягнення 10444,45 грн. , -

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА” в особі Одеської обласної дирекції ( далі –Позивач) звернулось до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ДРСУ-КОМ”, товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс –Україна” про стягнення 10444,45 грн. посилаючись на наступне.

04.04.2008 року між Позивачем у справі та Брайловською Іриною Миколаївною (Страхувальник) оформлено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 2008/34/0404-ТЗ (далі - Договір ).

Термін дії Договору страхування встановлений з 05.04.2008 року до 04.04.2009 року. Страхова сума (дійсна вартість ) дорівнює 45 250 грн. Безумовна франшиза за ризиком ДТП дорівнює 1 % ( 452,50 грн.).

Відповідно до вказаного Договору об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, користування та розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем DАЕWОО LАNОS, 2006 року випуску, реєстраційний номер ВН 6245 ВО ( далі - Автомобіль).

Страховим випадком за вказаним Договором вважаються події, які виникають внаслідок настання страхових ризиків, яким, серед інших, є дорожньо-транспортна пригода (п. 1.2.1 Договору страхування).

25.08.2008 року, біля 18:30 годині гр-н Москаленко Олег Іванович, керуючи автомобілем САЗ 3507, 1988 року випуску, реєстраційний номер ВН 5781 ВЕ по вул. М'ясоїдіська в м. Одесі, не вибрав безпечну швидкість та інтервал руху, внаслідок чого скоїв зіткнення зі вказаним Автомобілем під керуванням водія Брайловської І.М., в ході якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил Дорожнього руху України.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 3-33981/08, водія - Москаленко О.І. визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди від 25.08.2008 року та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу - 68 грн.

Відповідно до Полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Серії ВВ № 4821274 від 28.02.2008 року транспортний засіб -САЗ 3507, 1988 року випуску, реєстраційний номер ВН 5781 ВЕ, який належить ТОВ „Дрсу -Ком" є забезпечений, сума франшизи - 510 грн.

Поліс страхування Серії ВВ № 4821274 від 28.02.2008 року оформлено між ТОВ „Дрсу -Ком" та ТДВ „Альянс Україна". Водій Москаленко Олег Іванович є працівником ТОВ „Дрсу - Ком".

26.08.2008 року страхувальник звернулась до Позивача з заявою про страхову виплату, яка зареєстрована за номером № 8/2102.

26.08.2008 року з участю страхувальника - Брайловська І.М. та спеціаліста страхової компанії Позивача був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено протокол огляду.

Внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу, його власнику завдано матеріальної шкоди у розмірі 10 896,95 грн., що підтверджується калькуляцією та звітом про визначення вартості матеріального збитку № 8/2102 від 11.09.2008 року.

При розрахунку розміру страхового відшкодування бралися до уваги результати проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Приказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. При здійсненні розрахунку також використовувалися ціни на запасні частини та матеріали на території України, визначені для відповідної моделі транспортного засобу за даними довідкової літератури, зокрема, довідника „Бюлетень автотоварознавця" трудомісткості робіт відповідно довідника „Трудомісткості робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів", а також вимоги до порядку та технології ремонту, встановлені заводом-виробником даної марки/моделі транспортного засобу. Всі ці відомості містяться в комп'ютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій „Audatex" (Німеччина), яка враховує всі нормативи заводу-виробника, використовується НАСК „ОРАНТА" на підставі сертифікату № 10300 та рекомендована Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України, згідно додатку № 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

За результатами розгляду страхового випадку 11.09.2008 року складено розрахунок страхового відшкодування, який підлягає виплаті страхувальнику, розмір якого складає 10 444,45 грн.

Позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування, що підтверджують видаткові касові ордери № 388 від 25.09.2008 року та № 402 від 06.10.2008 р.

На підставі Полісу Серії ВВ № 4821274 від 28.02.2008 року, позивач звернувся з вимогами про відшкодування в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування №№ 1034, 1035 від 19.02.2009 року з відповідними доказами до відповідачів, з ТОВ „Дрсу –Ком” - 510 грн., з ТДВ „Альянс України" - 9 934,45 грн. Відповідачі проігнорували викладені вимоги, та на сьогоднішній час досі ніяких дій з боку відповідачів не проведено.

В даному випадку позивач виходить з того, що регрес (зворотна вимога) - це право кредитора (регредієнта) вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку з вини боржника (регресата), і обов'язок останнього виконати цю вимогу.

Позивач зазначає, що підставою виплати позивачем страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника Брайловської І.М., що є об'єктом страхування за укладеним між ним та позивачем вказаного Договору.

Право позивача вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати страхового відшкодування для виконання; обов'язку, з вини ТОВ „Дрсу - Ком" (регресата), походить зі змісту статті 993 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.          

Перехід права вимоги від страхувальника Брайловської І.М. до страховика позивача у справі, передбачено і ст. 27 Закону України „Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток,

В совою чергу, правовідносини між ТОВ „Дрсу - Ком" та ТДВ „Альянс Україна", виникли з укладеного між ними Договору (полісу) Серія ВВ № 4821274 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та регулюються згідно приписів ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961,( далі – Закон №1961 ) цим законом, Конституцією України, Цивільним кодексом, Законом України "Про страхування", та іншими нормативно - правовими актами прийнятими відповідно до них.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону № 1961 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 5 Закону України № 1961 вказує, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної жигаю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Під страховим випадком розуміється подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону України № 1961).

На думку позивача, необхідними умовами наявності у страховика позивача у справі " права вимоги є вина особи, яка спричинила збитки, в даному випадку ТОВ „Дрсу - Ком", внаслідок чого у відповідача ТДВ „Альянс Україна" виникає обов'язок відшкодувати ці збитки потерпілому або особі яка має право на таке відшкодування, в даному випадку позивач, яка отримала право вимоги від потерпілого Брайловської І.М.

При цьому, на думку позивача, Закон № 1961 не пов'язує обов'язок відшкодування шкоди страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з визнанням страховика особою відповідальною за заподіяну шкоду внаслідок ДТП.

Згідно ст. 3 Закону № 1961 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 6 Закону № 1961 визначає поняття страхового випадку - подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором страхування.

На підставі ч. 1 ст. 22 Закону № 1961- при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону № 1961 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно п. 9.2. цього Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. на одного потерпілого з вирахуванням франшизи.

Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування" страхова компанія після виплати страхового відшкодування має право зворотної вимоги (регресу) до особи, яка є винною у настанні страхового випадку, відповідні положення закріплені також у ст. 993 Цивільного кодексу України.

У цьому зв'язку, відповідно до приписів ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6 Закону № 1961, ст.ст. 993, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, до позивача перейшло не тільки право вимоги, яке страхувальник Брайловська І.М. мала до особи відповідальної за заподіяну шкоду , але й ті права, які у даному випадку забезпечували виконання з боку особи відповідальної за заподіяння шкоди такого зобов'язання, як відшкодувати цю шкоду. Враховуючи, що договір (поліс) Серія ВВ № 4821274 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, являє собою відповідний захід направлений на забезпечення відшкодування шкоди третім особам внаслідок ДТП, на думку Позивача, він має всі підстави вимагати у відповідача ТДВ „Альянс Україна” та ТОВ „Дрсу –Ком” компенсувати здійсненні страхові виплати.

З огляду на викладене позивач просить позов задовольнити.

Відповідач 1 - ТОВ „Дрсу - Ком" з вимогами не згоден про що надав відзив у якому зазначив таке.

24 березня 2009 р. ТОВ „ДРСУ-КОМ” було отримана регресна вимога позивача № 12-03/1034 від 19.02.2009 р. про сплату суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 510 грн., яку ТОВ „ДРСУ-КОМ” оплатив02.09.2009 р. про що свідчить оригінал платіжного доручення № 307 від 02.02.2009 р.

На підставі викладеного відповідач 1 ТОВ „ДРСУ-КОМ” просить виключити його із даної справи як відповідача.

Відповідач 2 - ТДВ «Альянс Україна» також заперечує проти позову, про що надав докладне заперечення, у якому зазначив наступне.

Між ТДВ «Альянс Україна»(Страховик) та ТОВ «ДРСУ - КОМ»укладено Договір (Поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4821274 з терміном дії з 28.02.08р. по 27.02.09р. включно, згідно умов якого забезпеченим транспортним засобом (ТЗ) є автомобіль марки «САЗ»з державним номером ВН5781ВЕ.

Правовідносини, що виникли за Договором страхування регулюються Законом № 1961-IV, зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 вересня 2005 № 2902-ІV

19.02.09 до ТДВ «Альянс Україна»надійшла регресна вимога позивача № 12-03/1035 від 19.02.2009 року про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10 445,45 грн. стосовно ДТП, яка сталась 25.08.08 в м. Одесі на вул. М'ясоєдовській за участю забезпеченого транспортного засобу та застрахованого за вищевказаним Договором у позивача вказаного вище Автомобіля.

03.04.09 р. позивач надав до ТДВ «Альянс Україна»копію постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 22.10.08, відповідно до якої винним в скоєнні зазначеної ДТП визнано Москаленка О. І., водія забезпеченого транспортного засобу марки «САЗ»з державним номером ВН5781ВЕ.

Відповідно до ст.ст. 35, 36, 37 Закону № 1961 для отримання відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву та інші документи, передбачені п. 35.2 ст.35 Закону № 1961. У заяві, зокрема, мають міститися: розмір шкоди, обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. ґ) п. 35.1 ст. 35 Закону № 1961 обов'язок по обґрунтуванню вимоги заявника та наданню доказів, що підтверджують її відповідно до законодавства, покладений саме на заявника.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961 : «... У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством».

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності. Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

Так, відповідно по п. 8.1) Постанови КМУ «Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів»від 05.01.98 № 8 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ № 871 від 04.06.03, аварійний комісар не може з'ясовувати обставини і причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків на замовлення осіб, від яких він перебуває у службовій чи іншій залежності.

Дослідивши надані позивачем документи ТДВ «Альянс Україна»не має змоги прийняти рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу виходячи з наступного:

1.          наданий позивачем звіт № 8/2102 автотоварознавчого дослідження від 11.09.08р. проведений з порушенням чинного законодавства України (зазначеного вище), а саме: дослідження проведено особою, яка не має повноважень на проведення таких досліджень та знаходиться у службовій залежності із замовником дослідження;

2.          страховиком не надано належним чином завірений документ, яким підтверджується виплата страхового відшкодування в розмірі, зазначеному позивачем в регресній вимозі;

3.          страховиком не надано довідку ДАІ про обставини ДТП із зазначенням всіх осіб, винних в скоєнні ДТП.

Враховуючи зазначене, ТДВ «Альянс Україна» 03.09.06 направлено лист № Н-2144/06 щодо надання необхідного пакету документів для отримання страхового відшкодування в порядку регресу, передбаченого вказаним Законом.

Однак до теперішнього часу документів, зазначених в листі документів заявником не надано, що унеможливлює ТДВ «Альянс Україна» прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Враховуючи те, що автотоварознавче дослідження проведено з порушенням порядку, встановленого законодавством та виконане самим позивачем, тобто зацікавленою особою, що виключає незалежність даної оцінки збитків та, як наслідок, не може прийматись до уваги відповідачем для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування та, відповідно до ст. 59 ЦПК, в якій зазначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, являється недопустимим доказом в суді.

Потерпілі внаслідок ДТП реалізують свої права на отримання страхового відшкодування у порядку, встановленому Законом.

Не дотримання потерпілим внаслідок ДТП процедури отримання такого відшкодування, є перевищенням меж здійснення своїх цивільних прав.

Пунктом 35.1. ст. 35 Закону № 1961 передбачено, що для отримання страхового відшкодування, за шкоду заподіяну внаслідок ДТП, особа яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву. Страховик приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування після з'ясування обставин даної ДТП на підставі документів зазначених у п. 35.2. ст.35 Закону № 1961 у строк передбачений ст. 37 цього ж Закону.

Пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961 передбачено: «36.1. Після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування».

Відповідно до п.37.1 ст.37 Закону № 1961 «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду».

Враховуючи те, що ТДВ «Альянс Україна»діє на умовах, визначених Законом, обов'язок щодо прийняття рішення стосовно проведення виплати страхового відшкодування виникає у ТДВ «Альянс Україна»лише після наданих йому визначених у ст. 35 Закону № 1961 документів про ДТП. До теперішнього часу документи, які стосуються цієї дорожньо-транспортної пригоди і є необхідними для з'ясування наявності підстав для виплати страхового відшкодування не наданні, а тому у ТДВ «Альянс Україна»відсутній обов'язок щодо прийняття рішення по суті.

Статтею 13 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права у межах наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

ТДВ «Альянс Україна»вважає, що недотримання потерпілими процедури отримання страхового відшкодування, є перевищенням меж здійснення їх цивільних прав.

На думку відповідача 2, на даний час, позивач не виконав дій визначених Законом для здійснення свого права, а відповідно не має правових підстав на отримання страхового відшкодування.

Нормами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На думку ТДВ «Альянс Україна», воно жодним чином не порушувало прав позивача на отримання відшкодування у порядку встановленому Законом, не вчиняло дій, які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права.

Для здійснення передбаченого Законом № 1961 права позивача щодо отримання страхового відшкодування за рахунок фонду захисту потерпілих, позивач та ТДВ «Альянс Україна», на думку відповідача 2 мають дотриматись встановленого цим Законом порядку проведення такого відшкодування.

Також на думку відповідача 2 Законом № 1961 не передбачено можливості іншого порядку прийняття рішення про виплату відшкодування.

Таким чином, на думку відповідача 2, рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийнято після звернення потерпілої особи до ТДВ «Альянс Україна»з відповідною заявою та надання зазначених вище та передбачених Законом документів у передбачений Законом № 1961 термін.

На зазначених вище підставах відповідач 2 вважає позовні вимоги позивача до нього незаконними, необґрунтованими і просить у позові відмовити.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами, які не викликають сумніву та повністю доводять заявлені Позивачем вимоги.

Заперечення відповідача 2 викладені у відзив на позов, суд відхиляє, оскільки вони суперечать наявним у справі доказам.

Відносно вимог щодо відповідача 1 суд в цієї частині вимог провадження у справі припиняє з підстав п.1-1 ст. 80 ГПК України, про що прийнято відповідну ухвалу, оскільки заявлена до стягнення сума страхового відшкодування в розмірі 510 грн. відповідачем 1 сплачено добровільно про що зазначено вище.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними в повному обсягу і тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Альянс Україна” ( 04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 8/10; ідентифікаційний код 32253696, р/р № 265029230 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Києва, МФО 300335 ) на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" ( 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00124266) на розрахунковий рахунок Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "ОРАНТА" № 26503660745440, МФО 328016, код ЄДРПОУ 02311342 в Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 934,45 грн., державного мита в сумі 99,34 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 48 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя