Рішення № 80795789, 21.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21.03.2019 р. справа №520/1126/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

позивач - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, висновку та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) скасування висновку комісії Головного управління національної поліції України в Харківській області від 09.12.2015 року відносно ОСОБА_1 про зарахування стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки; 2) визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.12.2015 року № 93 о/с дск відносно ОСОБА_1 щодо встановлення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки; 3) зобов’язання Головного управління Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки та до календарної вислуги років для призначення пенсії час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії України імені ОСОБА_3 до призначення на посаду слідчого відділення розслідування злочинів в сфері економіки СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області в межах п’яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, 4) стягнення з відповідача судових витрат.

Підставами позову є доводи про те, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, у ньому до вислуги років позивача протиправно не врахований час навчання у вищому навчальному закладі.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що період навчання поліцейського у цивільному вищому учбовому закладі не підлягає зарахуванню до вислуги років.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повністю виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що з 01.09.1998 р. позивач, ОСОБА_1, навчалась на денному факультеті №3 (слідчо-криміналістичний) Національної юридичної академії України імені ОСОБА_3 з 01.09.1998р. по 30.06.2003р., з 03.04.2003р. по 06.11.2015р. почала проходити публічну службу в підрозділах та органах Міністерства внутрішніх справ України, з 07.11.2015р. по теперішній час проходить службу в НПУ.

09.12.2015 р. ГУ НП у Харківській області було видано наказ №93о/с дск, яким позивачу визначено стаж служби у поліції для встановлення надбавки за вислугу років у 12 років 08 місяць 29 днів (станом на 01.01.2016 р.)

Таким чином, до стажу служби у поліції Головним управлінням було включено період часу з 03.04.2003р. по 06.11.2015р.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого наказу владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу обчислення стажу служби у поліції унормовані, насамперед, приписами ст. 78 ОСОБА_4 України “Про Національну поліцію”.

ОСОБА_4 України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (затверджено постановою КМУ від 17.07.1992 р. №393; далі за текстом – Порядок №393) на спірні правовідносини не поширюються, позаяк присвячені регламентуванню правовідносин з приводу обчислення вислуги років у цілях призначення пенсії.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 78 ОСОБА_4 України “Про Національну поліцію” стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

За правилом п. 3 ч. 2 ст. 78 названого закону до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Сторонами спору фактично визнані ті обставини, що безпосередній період служби позивача у органах внутрішніх справ України розпочався 03.04.2003 р. і завершився 06.11.2015р., одразу після чого 07.11.2015 р. розпочався безпосередній період служби позивача у поліції.

Таким чином, період часу з 03.04.2003р. і до 30.06.2003р. вже хронологічно врахований у показнику стажу служби позивача в органах внутрішніх справ України і тому не може бути включений до такого показника повторно, адже це матиме наслідком безпідставне подвоєння одного і того ж календарного проміжку часу.

Період навчання позивача з 01.09.1998 р. і до 03.04.2003р. не може бути включений ані до стажу служби в органах внутрішніх справ України, ані до стажу служби у поліції, позаяк у розумінні ч.3 ст.78 КАС України загальновідомими є ті обставини, що Національної юридичної академії України імені ОСОБА_3 є цивільним вищим навчальним закладом, після закінчення якого і до вступу на військову службу чи будь-яку іншу службу (у тому числі і службу в органах внутрішніх справ України) особі не присвоюється ані військового звання чи ані спеціального звання іншої державної служби.

Дана обставина підтверджується також тим, що позивачеві присвоєно спеціальне звання «лейтенант міліції» наказом УМВС України в Житомирській області від 03.09.2003 №119 о/с, після вступу на службу до органів внутрішніх справ з 03.04.2003р.

Таким чином, наказом ГУНП в Харківській області від 09.12.2015 № 93 о/с дск ОСОБА_1, було обраховано стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років у грошовому забезпеченні відповідно до ст. 78 ОСОБА_4 України «Про Національну поліцію».

Окремо суд зазначає, що в спірному наказі не визначався стаж служби в поліції та вислугу років для призначення пенсії.

У п. 10 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджений наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.

Таким чином, ГУНП в Харківській області не визначало вислугу років ОСОБА_1 для призначення пенсії, так як вислуга років для призначення пенсії зазначається тільки у випадку видання наказу про звільнення зі служби в поліції.

Отже, вимога позивача щодо зобов’язання ГУНП в Харківській області зарахувати до календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років час навчання у вищому навчальному закладі Національній юридичній академії ім. Я.Мудрого фактично є вимогою на майбутнє та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно доводу позивача про звуження її права та не врахування того, що наказом ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 03.04.2013 р. № 40 о/с до стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років був зарахований час навчання в Національній юридичній академії ім. Я.Мудрого, в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців, то суд зазначає наступне.

За загальним правилом владний суб'єкт не позбавлений можливості виправити власну помилку у застосуванні закону. У даному випадку виправлення цієї помилки не порушує прав заявника адже стосується періоду часу коли заявник на публічній службі не перебував, тому заявник не може одержувати неправомірні вигоди з помилки владного суб'єкта, яка не створила виникнення цивільних прав. Припинення дії необґрунтовано одержаної преференції не може бути визнано судом порушенням прав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписи ч. 1 ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України вимагають від адміністративного суду забезпечити захист прав та інтересів невладного суб'єкта.

Однак, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про відсутність факту порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Указана обставина є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та ОСОБА_4 України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст.255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 29.03.2019р.

Суддя О.В. Старосєльцева