Рішення № 80795474, 29.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р. Справа № 818/2222/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до приватного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі по тексту - позивач, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" (далі по тексту - відповідач, ПрАТ "ШЗХР") про зобов'язання сплатити штраф у сумі 44507,25 грн. в дохід державного бюджету та повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 44507,25 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно наказу та на підставі направлення була здійснена позапланова перевірка ПрАТ "ШЗХР" за його юридичною та фактичною адресою, якою було встановлено, що ПрАТ "ШЗХР" нараховує плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям гуртожитку по вул. Свободи, 13 за тарифом згідно рішення, яке не набрало законної сили, що призвело до нарахування споживачам зайвих коштів та отримання необґрунтованої виручки. А також встановлено, що ПрАТ "ШЗХР" завищувало плату за проживання в гуртожитку по кожній кімнаті на одно ліжко-місце у зв'язку з чим отримало необґрунтовану виручку. У зв'язку з чим до нього було застосовано штраф, який у добровільному порядку не сплачено.

У відзиві на позовну заяву (а.с.41-46) відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що строк оскарження рішення позивача №24-10/02 від 20.02.2018 та припису №2 від 14.02.2018 не завершився. Крім того, законодавством чітко розділено поняття "плата за проживання", яка встановлюється власником гуртожитку, та "плата за житлово-комунальні послуги", яка визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги.

Вказував на те, що плата за проживання стягувалась з мешканців гуртожитку згідно Наказу №31 від 31.03.2015. Оскільки мешканці гуртожитку добровільно сплачували рахунки за проживання, це є прийняттям пропозиції і засвідчує їх добровільне бажання укласти договір з власником гуртожитку у розумінні ст. 642 Цивільного кодексу України.

Щодо законності Рішення №271 від 30.10.2017 відповідач зазначив, що вказане рішення є чинним, оскільки розумінні дії ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" вказане рішення було опубліковано у мережі інтернет на офіційному веб-сайті Шосткинської міської ради, що є достатнім для визнання цього рішення оприлюдненим та чинним згідно діючого законодавства, до того ж воно не є скасованим відповідною радою та не визнане незаконним у судовому порядку.

Щодо необґрунтовано отриманої виручки відповідач у відзиві зазначив, що плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стягувалася з мешканців гуртожитку у відповідності до Рішення №271 від 30.10.2017, а тому у діях відповідача відсутнє порушення у розумінні п.4 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито провадження по справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 25.06.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у пов'язаній справі №818/946/18.

Ухвалою суду від 14.03.2019 було поновлено провадження у справі.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі колективного звернення мешканців гуртожитку по вул. Свободи, 13, міста Шостка, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області було видано Направлення №24-12/1509 від 06.02.2018 про проведення позапланової перевірки ПрАТ "ШЗХР" (а.с.11), на підставі якого завідувачем сектору контролю за регульованими цінами ОСОБА_1 у період з 08.02.2018 по 14.02.2018 здійснювалась позапланова перевірка відповідача, за результатами якої складено Акт №3 (а.с.13-16). Посадові особи відповідача від підпису та його отримання відмовились, про що є запис у вказаному Акті (а.с.16).

Також ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області було винесено Припис №2 від 14.02.2018 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (а.с.17). Посадові особи відповідача від підпису та його отримання відмовились, про що є запис у приписі.

Як зазначено в акті перевірки, на момент перевірки відповідач нараховував плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям гуртожитку по вул. Свободи, 13 за тарифом, встановленим рішенням виконавчого комітету Шосткинськоі міської ради № 271 від 30.11.2017 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для гуртожитку ПрАТ «ШЗХР», що призначається для проживання одиноких громадян» (а.с.49-50) у розмірі 1,74 грн./м.кв. Відповідно до наказу ПрАТ «ШЗХР» №01 від 11.01.2018 «Про розмір плати за проживання в гуртожитку», яким внесено зміни до наказу ПрАТ «ШЗХР» № 72 від 31.10.2017 «Про розмір плати за проживання в гуртожитку» (а.с.54) плата нараховується з 15.11.2017 виходячи з затверджених цін/тарифів на комунальні послуги та фактичних показань засобів обліку.

До 15.11.2017 ПрАТ «ШЗХР» застосовувало рішення виконавчого комітету Шосткинськоі міської ради №73 від 31.03.2015 «Про розмір плати за проживання в гуртожитках робітників і службовців, що не перебувають у сімейних стосунках», яким було встановлено пату за 1 ліжко-місце в опалювальний період 233 грн., в неопалювальний період - 172 грн. Відповідно до наданої «Калькуляції плати за проживання в гуртожитку ПрАТ «ШЗХР» в розмір плати були враховані витрати на комунальні послуги та витрати на утримання гуртожитку.

Пунктом 4 рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 271 від 30.11.2017 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для гуртожитку ПрАТ «ШЗХР», що призначається для проживання одиноких громадян» визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 73 від 31.03.2015 «Про розмір плати за проживання в гуртожитках робітників і службовців, що не перебувають у сімейних стосунках» (а.с.49).

Між ПрАТ «ШЗХР» та мешканцями гуртожитку договори на надання комунальних послуг не укладалися. Вселення відбувалося на підставі ордерів.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Житлового кодексу Української PCP на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Житлового кодексу Української PCP порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Питання визначення плати за користування кімнатами в гуртожитку та сплати за житлово-комунальні послуги не можуть визначатися наказом, оскільки згідно законодавства мають визначалися договором.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наказ за своїм змістом не є договором, тому наказ №72 від 31.10.2017 «Про розмір плати за проживання в гуртожитку», виданий ПрАТ «ШЗХР» суперечить вимогам статті 130 Житлового кодексу Української PCP .

Згідно зі статтею 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права та обов'язки. Оскільки права та обов'язки визначаються різноманітними правовими актами органів державної влади та місцевого самоврядування, то у частині другій цієї ж статті зазначені, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) відповідна рада в межах своїх повноважень ухвалює нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Акти органів місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарюванню.

Статтею 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами, не пізніше як у 10-денний строк після їх прийняття та підписання.

Верховний Суд України в своїй постанові від 31.01.2018 №К/9901/1428/18 по справі №490/2099/15-а дійшов висновку, що відповідно до статті 9 Закону №1160-ІV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону № 1160-ІV, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

У відповідності зі ст. 12 Закону №1160-ІV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Крім тою, відповідно до ст. 21 Закону України «Про Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, що оскаржуваний регуляторний акт відповідача прийнятий з належним аналізом регуляторного впливу, а проекти регуляторних актів оприлюднені у відповідних друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до статті 36 Закону № 1160-ІV орган місцевого самоврядування повинен скасувати або зупинити дію регуляторного акту, якщо він прийнятий без аналізу регуляторного впливу, або проект регуляторного акту не був оприлюднений.

Відповідач самостійно не скасував і не зупинив дію регуляторних актів, тому з питанням про перегляд регуляторних актів звернувся до суду позивач, якого позбавили прав, передбачених статтею 6 Закону № 1160-IV.

Зазначена правова позиція Верховного суду повинна враховуватись при застосуванні іншими судовими органами норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, на лист ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 06.02.2018 №24-12/1511 «Про надання документів» ПрАТ «ШЗХР» не була надана інформація щодо оприлюднення рішення виконавчого комітету Шосткикської міської ради №271 від 30.11.2017 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для гуртожитку ПрАТ «ШЗХР» та інформація щодо інформування споживачів про зміну тарифів відповідно до наказу Мінрегіону №390 від 30.07.2012 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад».

Таким чином, на момент перевірки рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради №271 від 30.11.2017 «Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для гуртожитку ПрАТ «ШЗХР» не було опубліковане в друкованих засобах масової інформації та не набрало чинності відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому має застосовувалися попереднє рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 73 від 31.03.2015.

Як було зазначено вище, проведеною перевіркою питання застосування тарифів на комунальні послуги для мешканців гуртожитку по вул. Свободи, 13, м. Шостка встановлено, що в період з 01.03.2017 по 15.11.2017 відповідачем нараховувалась плата з урахуванням тарифу у розмірі 233 грн. на ліжко-місце в опалювальний період та 172 грн. за ліжко-місце в неопалюваний період, відповідно до рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 73 від 31.03.2015. Нарахування відбувалися покімнатно з урахування наказу товариства №31 від 31.03.2015 «О размере платы за проживание в общежитий», яким визначено, що в кімнаті рахується 3 ліжко-місця.

Пунктом 9 «Положення про гуртожитки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 №84, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за №778/27223 визначено, що жила площа в гуртожитках надається в розмірі не менше 6 квадратних метрів на одну особу.

Відповідно до Плану 4 поверху будівлі гуртожитку площі кімнат складають від 10,7 до 11,3 кв.м, тобто майже 2 ліжко-місця. Таким чином, наказ №31 від 31.03.2015 суперечить вимогам законодавства та є недійсним в частині визначення розміру плати в момент його підписання, відповідно до вимог статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Таким чином, ПрАТ «ШЗХР» завищувало плату за проживання в гуртожитку по кожній кімнаті на одно ліжко-місце.

Пунктом 4 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово- комунальні послуги» встановлено, що вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Проведеною позаплановою перевіркою ПрАТ «ШЗХР» з питань правильності формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців гуртожитку по вул. Свободи, 13, м. Шостка встановлено порушення пп.2.2, 2.4. 2.11, 2.12 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 390 від 30.07.2012 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад», п.1 рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 73 від 31.03.2015 «Про розмір плати за проживання в гуртожитках робітників і службовців, що не перебувають у сімейних стосунках», п.9 «Положення про гуртожитки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2015 № 84, п.4 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» що призвело до зайвого нарахування коштів у сумі 67154,40 грн. та отримання необґрунтованої виручки за період з 01.03.2017 по 31.01.2018 у розмірі 44507,25 грн.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №3, Позивачу надано припис №2 від 14.02.2С 18 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.

20.02.2018 першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області було прийнято рішення про застосування адміністративне-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін ПрАТ «ШЗХР», в якому вирішено вилучити у відповідача в дохід державного бюджету штраф у сумі 44507,25 грн. та зобов’язати ПрАТ «ШЗХР» повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 44507,25 грн. (а.с.20-21). Рішення було отримано відповідачем 23.02.2018 та було оскаржено до суду.

Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №818/946/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПрАТ "ШЗХР" до ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 24-10/02 від 20.02.2018 та припису №2 від 14.02.2018 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 у справі №818/946/18 залишено без змін. Постанова набрала законної сили 25.02.2019.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що посадові особи позивача під час здійснення позапланової перевірки діяли в межах та на підставі законодавства, висновки перевірки про порушення ПрАТ "ШЗХР" державної дисципліни цін є обґрунтованими, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу та повернення споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки підлягають задоволенню.

Вимоги про сплату з відповідача судового збору на користь позивача - суб'єкта владних повноважень не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до приватного акціонерного товариства "Шосткинський завод хімічних реактивів" про зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов’язати приватне акціонерне товариство "Шосткинський завод хімічних реактивів" (вул. Індустріальна, 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 05761264) сплатити штраф у сумі 44507,25 грн. в дохід державного бюджету (одержувач ГУДКСУ у Сумській області, код одержувача ЄДРПОУ 37970593, код банку 837013, р/р 31119106700002).

Зобов’язати приватне акціонерне товариство "Шосткинський завод хімічних реактивів" (вул. Індустріальна, 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 05761264) повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 44507,25 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Соколов