Рішення № 80794931, 29.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/627/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області, відносно Позивача, щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області грошові кошти на користь позивача у розмірі 14150,57 (чотирнадцять тисяч сто п’ятдесят грн. 57 коп.) грн., за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, які перерахувати на картковий рахунок Позивача АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612, № карткового рахунку 26259501234471, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Позовні вимоги позивача обґрунтовує тим, що 29.10.2018 року за наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №521 о/с від 25.10.2018 року позивача звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу). Отже, станом на 29.10.2018 року, позивач мала право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні. Позивач 12.12.2018 року звернулась до відповідача із листом, в якому просила надати інформацію про розмір, дату та порядок нарахування їй одноразової грошової допомоги при звільненні. Відповідачем 14.01.2019 року надано відповідь за вих.27/2/111/22-2019, із додатком - Довідка про доходи Позивача №61/111/22-2019 від 14.01.2019 року, про те, що їй за списком від 28.11.2018 року №312 переказано грошову допомогу у розмірі 126379,44 грн. Отже, вказана грошова допомога, виплачена позивачеві лише 30.11.2018 року, тобто період затримки цієї виплати з 29.10.2018 року по 30.11.2018 року складає 31 день. Позивач вважає, що середній заробіток повинен вираховуватись за останні два місяці перед звільненням, а саме за вересень та жовтень 2018 року та складає 14150,57 грн.

Представником відповідача – Головного управління Національної поліції України в Луганській області, 12.03.2019 року надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого представник не погоджується з позовними вимогами позивача. Представник відповідача зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції є спеціальним додатковим благом та компенсаційною виплатою, що проводиться виключно після звільнення особи зі служби в поліції, виплата вказаної допомоги не передбачена нормами КЗпПУ, а тому у спірних правовідносинах не застосовуються норми загального трудового законодавства. Крім того, у спірних правовідносинах головним розпорядником бюджетних коштів є Національна поліція України, а тому одноразова грошова допомоги при звільненні зі служби в поліції була переказана позивачу при надходженні грошових коштів. Відповідач вважає, що так як приписами ст.102 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено виплату одноразової грошової допомоги після звільнення зі служби в поліції, та обов’язок щодо сплати такої допомоги покладений не на ГУНП в Луганській області, а на Національну поліцію України, яка не є роботодавцем позивача, а тому положення ст.116 КЗпПУ по спірних правовідносин не підлягають застосуванню. Крім того, представник відповідача вважає, що розмір середнього заробітки за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільнення складає 13062,47 грн., а не як зазначено позивачем.

Позивачем, 19.03.2019 року надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.61-66), в якому позивач зазначає, що законодавець в Законі «Про Національну поліцію» не дає чіткої процедури виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з поліції та відсилає до норм спеціального закону, а саме відповідно Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до ст.9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби», та саме за нормами цього Закону, норми якого є пріоритетними для розгляду спірних правовідносин, нараховується ОГД при звільненні. Відповідно діючого законодавства обов’язок щодо сплати ОГД при звільненні покладено на Національну поліцію, та відповідач, як безпосередній роботодавець позивача не вжив усіх необхідних заходів щодо своєчасної сплати йому ОГД при звільненні, хоча позивач ще 02.10.2018 року написала рапорт на звільнення, а була звільнена 29.10.2018 року, тобто через 27 днів, а ОГД при звільненні отримав ще через 31 день. Позивач вважає, що відповідачем у відзиві на позов не надано жодного доказу, що спростовує факт противоправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області, щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги позивачеві при звільненні.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 з 01.03.1991 проходила службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року по 29.10.2018 року – в Національній поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №521 о/с від 25.10.2018 позивача з 29.10.2018 року звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу) з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 27 років 07 місяців 29 днів, у пільговому обчисленні: 40 років 02 місяці 14 днів (а.с.40).

Позивач, 12.12.2019 року звернулась до начальника ГУ НП в Луганській області із листом, в якому просила, з урахуванням її звільнення, надати інформацію про розмір, дату та порядок нарахування їй одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.42).

На вказаний лист, відповідачем 14.01.2019 року надано відповідь, в якому зазначено, що позивачу нарахована одноразова грошова винагорода при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та за списком від 28.11.2018 року №312 позивачу переказано грошову допомогу у сумі 126379,44 грн. (а.с.43-44).

Як вбачається з виписки по картковому рахунку позивача транзакція на рахунок зарплати (вих.допомога) в розмірі 126379,44 зарахована позивачу 30.11.2018 року (а.с.47).

Отже, позивача звільнено з 29.10.2018 року, а одноразову грошову допомогу при звільненні перераховано 30.11.2018 року.

Позивач вважає, що відповідачем виплата одноразової грошової допомоги при звільненні здійснена із затримкою у 31, а тому звернулась з вказаним позовом до суду.

Як встановлено судом, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби позивачу призначена, але спірним питанням, що розглядається в рамках даної справи є виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби не на дату звільнення, а із затримкою.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно ст.102 Закону №580-VIII Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров’я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з ч.4 ст.9 вказаного Закону виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції поліцейським визначено постановою КМУ від 29.10.2018 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМУ №393).

Відповідно до абз.2 п.10 Постанови КМУ №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як вбачається із наведеного вище законодавства, момент виплати одноразової грошової допомоги при звільненні конкретно не встановлений, проте сама назва вказаної виплати передбачає таку виплату саме на момент звільнення.

Суд зазначає, що спірне питання має розглядатись з врахуванням норм Кодексу законів про працю так, як спеціальним законодавством не встановлено чіткого порядку врегулювання спірних правовідносин, що виникають у випадку несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно положень ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що одноразова грошова допомога при звільненні позивачу виплачена із затримкою, а тому, з урахуванням норм КЗпП України позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області, відносно позивача, щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні – підлягають задоволенню.

Стосовно розрахунку суми, яка підлягає виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі – Порядок №100).

Відповідно до абз.3, ч.2 Розділу ІІ «Період, за яким обчислюється середня заробітна плата» у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Як встановлено судом, позивача звільнено 29.10.2018 року, тому останні 2 календарні місяці роботи, з яких обчислюється середньомісячна заробітна плата це серпень та вересень.

Відповідно до довідки про доходи від 14.01.2019 №61/111/22-2019 (а.с.45) позивач у серпні 2018 отримала 12851,82 грн., у вересні - 12851,82 грн. Отже, середньоденне грошове забезпечення складає 421.37 грн. (12851,82 грн. + 12851,82 грн) : 61 (день).

При цьому, період затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 31 день, а тому розмір середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільнення складає 421, 37 грн. х 31 (день) = 13062,47 грн.

Враховуючи вищенаведений розрахунок та розрахунок позивача, згідно якого позивач враховує при розрахунку середнього заробітку вересень та жовтень 2018 року, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково в сумі 13062,47 грн.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області, відносно позивача, щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області грошові кошти на користь позивача у розмірі 13062,47 грн. (тринадцять тисяч шістдесят дві грн. 47 коп.), за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, які перерахувати на картковий рахунок Позивача АТ «Ощадбанк», МФО 304665, код ЄДРПОУ 09304612, № карткового рахунку 26259501234471, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія (Гайдара) АДРЕСА_1 м. Одеса);

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, (код ЄДРПОУ 40108845, 93404, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова,1).

Суддя П.П. Марин

.