Рішення № 80794912, 29.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6700/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону (військова частина 2138) про визнання дій Одеського прикордонного загону (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна протиправними, зобов’язати Одеський прикордонний загін (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна в розмірі 4612,31 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону (військова частина 2138) про визнання дій Одеського прикордонного загону (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна протиправними, зобов’язати Одеський прикордонний загін (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна в розмірі 4612,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначає, що він проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України. 28 лютого 2017 року наказом начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 64-ОС, позивача було звільнено в запас Збройних Сил України за статтею 26 ч. 8 п. 1 п.п. «ґ» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та 01.03.2017 року виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення. Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. Позивач вважає, що відповідач провів неповні розрахунки та нарахував не всі компенсаційні виплати, у зв’язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача 25.01.2019 року за (вхід.№2940/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що позивач не вірно розуміє положення п.1,2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15 01.2004 року № 44, в якому йдеться про те, що цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород інших виплат, одержаних військовослужбовцями, … у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація). За змістом пунктів 4,5 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Виходячи з вищенаведеного, дії відповідача були здійснені згідно до чинного законодавства, а тому відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

01.02.2019 року від позивача на адресу суду за вхід.№3757/19 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що сума компенсації за не отримане речове забезпечення не відноситься до грошового утримання, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов’язків несення служби, тому утримана з позивача сума податку не може бути компенсована у відповідності до правил, визначених статтею 168.5 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу» від 15 січня 2004 року №44.

Згідно з пунктами 2-5 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядовою складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додасться до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, Міністерством внутрішніх справ. Головним управлінням Національної гвардії. Служби безпеки України, Службою зовнішньої розвідки. Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року. Позивач вказує, що право на виплату грошової компенсації замість належного речового майна виникає у військовослужбовців, які проходять військову службу; належна військовослужбовцям, грошова компенсація замість належного речового майна повинна бути виплачена на день їх виключення із списків особовою складу; грошова компенсація замість належного речового майна, виплачена військовослужбовцям всупереч пункту 293 Положення після їх звільнення зі служби, не може бути оподаткована. Позивач вважає, що відповідачем є порушення обов'язку з виплати позивачу суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошової компенсації за неотримане речове майно, при звільненні.

Представник відповідача 01.03.2019 року за (вхід.№7503/19) надав до суду пояснення до заперечення на відзив, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що відповідно до ч. 2 статті 2 Закону Україні "Про військовий обов’язок і військову службу", закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Пункт 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, на час звільнення та виникнення права на отримання такого виду компенсації в вказаній редакції на який посилається позивач в своїй позовній заяві не діяв, а вказана редакція п. 2 з'явилась тільки після внесення змін до зазначеної постанови, постановою КМУ від 31.05.17 року за № 375 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. Крім того, позивач взагалі звернувся до Одеського прикордонного загону з відповідним (рапортом) про здійснення виплати такого виду компенсації 15.02.2017 року, а остаточно був звільнений з військової служби 01.03.2017 року, тобто позивач на час звернення з рапортом ще не набув права на отримання такого виду компенсації, у зв’язку з чим Одеський прикордонний загін взагалі мав залишити право за собою не здійснювати будь - які виплати, а виплата була здійсненна на підставі службової записки від 01.03.2017 року та відповідно наказу загону.

Ухвалою суду 29.12.2018 року було відкрито провадження по справі №420/6700/18 за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 20.03.2019 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову. Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Позивач – ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України. 28 лютого 2017 року наказом начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 64-ОС, старшого прапорщика ОСОБА_1, інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Південний» III категорії (тип Б), звільнено в запас Збройних Сил України за статтею 26 ч.8 п.1 п.п.«ґ» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Згідно наказу начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 01 березня 2017 року № 66-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо письмового повідомлення про розмір грошової компенсації, нарахованої на день звільнення за речове майно, суму податку на доходи фізичних осіб, утриманого військовою частиною 2138 з грошової компенсації, та надати інформацію про те, чи було військовою частиною 2138 виплачено позивачу компенсацію втрат доходу у зв'язку із утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного їй речового майна.

Відповідач листом від 28.11.2018 року повідомив позивача, що військовою частиною 2138 зазначено, що розрахунок грошової компенсації замість належного до видачі речового майна, встановлена наказом командира військової частини №66-ОС від 01 березня 2017 року. Позивачу здійснено нарахування грошової компенсації замість належного йому речового майна на день звільнення з військової служби, в сумі 19 499,50 грн. Згідно довідки-розрахунку розміру компенсації, відповідно до вимог Податкового кодексу України відповідачем проведено наступні утримання: податок з доходів фізичних осіб 18% в сумі 4612,31 грн. та військового збору 1,5% в сумі 384,36 грн. Позивач вважає, що відповідач провів неповні розрахунки та нарахував не всі компенсаційні виплати, незаконно утримавши податок з доходів фізичних осіб 18% в сумі 4 612,31 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», правовою основою військового обов’язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов’язку, проходження військової служби та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу" визначено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Одними з видів соціального забезпечення Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачає грошове забезпечення військовослужбовців (стаття 9), продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців (стаття 9-1).

Відповідно до положення п.1,2 Порядку, виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15 01.2004 року № 44, в якому йдеться про те, що цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород інших виплат, одержаних військовослужбовцями, … у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

За змістом пунктів 4,5 Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Тобто, вказані нормативно - правові акти визначають порядок виплати щомісячної грошової компенсації громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця,.., також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення або інших виплат пов’язаних з їх грошовим забезпеченням, на які вони набули у зв'язку з виконанням обов’язків під час проходження служби.

Грошова компенсація вартості за не отримане речове майно виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна (звільнення військової служби) за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира військової частини (п.п.3.4. Постанови КМУ № 178 від 16.03.2016 року).

Також, грошова компенсація замість належного речовою майна не може підпадати під дію п.168.5 Податкового кодексу України та пункти 1,2 Порядку, оскільки вказана компенсація не є щомісячним видом грошового забезпечення та виплачується одноразово тільки після звільнення з військової служби за не використане речове майно та не входить до будь - яких щомісячних виплат пов’язаних з грошовим забезпеченням.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.2. Інструкції, про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 20.05.2008 року №425, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (далі - Інструкція), (діюча на час виникнення спірних правовідносин), який кореспондується з ч.2 ст.9 Закину України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вказані нормативно - правові акти визначають склад грошового забезпечення, до якої входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороду, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань п.3.6. Інструкції, допомога на оздоровлення п.3.7. Інструкції, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби п.4.10. Інструкції).

Тому, грошова компенсація за не отримане речове майно не входить в склад щомісячного грошового забезпечення, грошової винагороди та інших виплат пов'язаних з грошовим забезпеченням.

Посилання позивача на положення п.2 Порядку в редакції постанови КМУ від 31.05.2017 року №375 суд не приймає до уваги, оскільки позивачем поданий рапорт на звільнення та отримання компенсації 15.02.2017 року, був звільнений 01.03.2017 року та остаточний розрахунок з ним був проведений 30.05.2017 року, тобто до дати набрання чинності зазначеної постанови КМУ, яка не може бути застосована до спірних правовідносин, які виникли та припинилися до дати набрання чинності нормативно-правового акту, в силу положень ст.58 Конституції України.

Крім того, на судові рішення Верховного суду України на які посилається позивач в своєму позові йдеться про такий вид грошового забезпечення, як грошова допомога при звільненні, яка входить до складу грошового забезпечення, а не компенсація вартості за не отримане речове майно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не має правових підстав для виплати ОСОБА_1 компенсації втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна в розмірі 4612,31 грн.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону (військова частина 2138) про визнання дій Одеського прикордонного загону (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна протиправними, зобов’язати Одеський прикордонний загін (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна в розмірі 4612,31 грн. задоволенню не підлягають відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону (військова частина 2138) про визнання дій Одеського прикордонного загону (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) щодо невиплати ОСОБА_2 компенсації втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна протиправними, зобов’язати Одеський прикордонний загін (1 категорії) (військова частина 2138) (код ЄДРПОУ 14321386) виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрат доходу у зв’язку з утриманням суми податку на доходи фізичних осіб з грошової компенсації замість належного речового майна в розмірі 4612,31 грн. - відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 29.03.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.