Рішення № 80794546, 29.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р. № 400/593/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв,54018 до відповідача:Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправною та скасування постанови від 08.02.2019 № 58164166,

Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – Фонд або позивач) звернулося д суду з адміністративним позовом, що містив вимоги визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби (надалі – Управління або відповідач) Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 від 08.02.2019, винесену у межах виконавчого провадження № 58164166, про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фонд вказав, що у відповідача не було фактичних підстав для накладення штрафу, оскільки не підтверджено існування (у сукупності) двох умов – невиконання рішення суду та відсутність поважних причин такого невиконання. Відповідно до викладеного у позові, в рішенні суду не йшлося про зобов’язання Фонду (боржника за виконавчим провадженням) провести одноразову виплату різниці між складеним перерахунком підвищення до пенсії та вже виплаченим підвищенням до пенсії. На думку позивача, рішення суду мало виконуватися з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (надалі – Постанова № 649). Оскільки позивач повністю виконав рішення суду зобов’язального характеру, накладення відповідачем штрафу не відповідає нормам ОСОБА_2 України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404).

На виконання ухвали суду позивач подав інформацію щодо сум, які підлягали виплаті (одноразово) за рішенням суду, та сум, що були фактично виплачені, та відповідні докази (арк. спр. 39-47).

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 48-49) Управління, з посиланням, зокрема, на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, зазначило, що відсутність бюджетного фінансування не може вважатися поважною причиною невиконання рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії. Позивач не заперечив факт невиплати стягувачу за виконавчим провадженням підвищення до пенсії, тому доводи позовної заяви щодо незаконності накладення штрафу є безпідставними.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 04.12.2018 у справі № 400/2649/18 (надалі – Рішення суду, арк. спр. 12-13) Миколаївський окружний адміністративний суд, зокрема, зобов’язав Фонд нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.09.2018 відповідно до пункту «г» статті 77 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення».

22.01.2019 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ОСОБА_4 (надалі – державний виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 58164166 з виконання виконавчого листа, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 21.01.2019 у справі № 400/2649/18 (арк. спр. 22). Визначений державним виконавцем строк добровільного виконання боржником Рішення суду складав 10 робочих днів, і останнім днем цього строку було 31.01.2019.

Листом від 04.02.2019 № 2612/11 (арк. спр. 23) Фонд повідомив державного виконавця про виконання Рішення суду в повному обсязі. Так, у цьому листі позивач вказав, що «… 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду № 649 (далі – Постанова № 649), якою встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов’язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку … затвердженого цією постановою. Відповідно до листів Пенсійного фонду України від 03.09.2018 № 28859/02-02 та від 06.09.2018 № 29204/02-02 зазначається, що з вересня 2018 року пенсії, по яких виконуються судові рішення, за період з дати набрання судовим рішенням законної сили, виплачується у розмірах, визначених на виконання рішень судів. Різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування рішення суду, за період до набрання судовим рішенням законної сили, що не включається до відомостей починаючи з вересня, буде виплачуватись відповідно до Порядку … затвердженого постановою … № 649 … після взяття судових рішень на облік у окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Виплата підвищення, передбаченого пунктом «г» статті 77 ОСОБА_2 № 1788, з 01.09.2018 ОСОБА_3 здійснювалась у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 (54,40 грн.). Враховуючи наведене, сума нарахованого Інгульським ОУ ПФУ підвищення до пенсії ОСОБА_3 за період з 04.01.2019 по 31.01.2019 (з врахуванням виплачених сум) склала 626,93 грн, та буде виплачена в лютому 2019 року разом з основним розміром пенсії, що підтверджується рішенням від 09.01.2019 … протоколом … списком … надбавка за період з 01.09.2018 по 03.01.2019 (тобто до моменту набрання рішенням законної сили) нарахована рішенням від 09.01.2019 … в сумі 726 грн. Враховуючи, що ОСОБА_3 виплата підвищення за зазначені періоди виплачувалась у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 (54,40 грн.) – до виплати … нарахована сума 671,60 грн. (726-54,40=671,60), тобто з врахуванням виплачених сум. Загальна сума надбавки за період з 01.09.2018 по 03.01.2019 склала 2776,08 грн. та буде виплачена відповідно до Постанови № 649. Таким чином, Інгульським ОУ ПФУ добровільно виконано рішення … суду від 04.12.2018 … на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, тобто в частині покладених на управління чинним законодавством України зобов’язань …». У вказаному листі Фонд просив державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 ОСОБА_2 № 1404 (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Постановою від 08.02.2019 державний виконавець, з посиланням на статті 63, 75 ОСОБА_2 № 1404, виніс постанову про накладення на Фонд за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. (надалі – Постанова, арк. спр. 25).

Згідно з викладеним у Постанові, «… Інгульським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області рішення суду виконано не в повному обсязі, а саме згідно наданого листа від 04.02.2019 за вих.№2612/11, ОСОБА_3 підвищення до пенсії за період з 01.09.2018 по 03.01.2018 в сумі 2 778,08 грн. не виплачена …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частинами першою та другою статті 63 ОСОБА_2 № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього ОСОБА_2, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.

Розмір штрафу визначений частиною першою статті 75 ОСОБА_2 № 1404.

У наданих на вимогу суду письмових поясненнях Фонд вказав, що сума 2 776,08 грн. «… відповідно до Порядку … № 649 … та постанови правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 за № 20-1 «Про затвердження порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою» відповідальними особами управління внесена до реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за 2019 рік для подальшої їх виплати після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду …».

Позивач підтвердив, що, на виконання Рішення суду, він нарахував ОСОБА_3 підвищення до пенсії за період з 01.09.2018 по 03.01.2019 в сумі 3 403 грн., а виплатив з цієї суми лише 626,93 грн. (за період з 04.01.2019 по 31.01.2019).

На думку суду, доводи позивача про те, що державний виконавець мав винести постанову про закриття виконавчого провадження, є хибними.

По-перше, як вказано вище, ОСОБА_3 не була виплачена в повному обсязі сума підвищення.

По-друге, як вказано у статті 1 ОСОБА_2 № 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому ОСОБА_2 органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим ОСОБА_2, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_2, а також рішеннями, які відповідно до цього ОСОБА_2 підлягають примусовому виконанню.

Порядок № 649 не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до ОСОБА_2 № 1404, тому при вчиненні виконавчих дій державний виконавець не мав підстав застосовувати його норми.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України, судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина друга статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вказано у частині четвертій статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справі здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є, зокрема, Закон № 1404.

ОСОБА_2 № 1404 не дозволяють державному виконавцю тлумачити рішення суду або на свій розсуд визначати, чи в повному обсязі це рішення підлягає виконанню.

Суд не погодився з позивачем в тому, що відсутність у Рішенні суду вказівок щодо проведення виплати різниці одноразовим платежем дозволяє виконувати його на умовах, встановлених Порядком № 649. За відсутності у резолютивній частині Рішення суду (відповідно, і у виконавчому листі) особливих вказівок щодо порядку та строку виплати, його виконання має здійснюватися за загальними правилами, встановленими ОСОБА_2 № 1404.

Фактично у листі від 04.02.2019 № 2612/11 та у позовній заяві Фонд навів підстави, з яких він вважає, що Рішення суду у відповідній частині не може бути виконано.

В зв’язку з цим, суд зазначає, що статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, яким чином надається відстрочення або розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Оскільки відповідні заходи судом у справі № 400/ 2649/18 не були вжиті, обов’язком державного виконавця, як це передбачено пунктом 1 частини другої статті 18 ОСОБА_2 № 1404, було здійснення заходів примусового виконання Рішення суду у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим ОСОБА_2.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність доводів позивача про недотримання відповідачем вимог ОСОБА_2 № 1404 та, відповідно, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 77, 194, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) ОСОБА_1 від 08.02.2019, винесеної в межах виконавчого провадження № 58164166, про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн., відмовити..

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна