Рішення № 8079451, 25.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2009 р.Справа № 14/176-09-4660 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО" до відповідача Приватного підприємства "ТРАНСКОМ"

про стягнення 3630,72грн.

Суддя Горячук Н.О.

          Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом б/н від 24.04.2009р. у сумі 3630,72грн. у тому числі 3400,00грн.-основного боргу, 230,72грн.-пені. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позов не представив справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

24.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО" та Приватним підприємством „Транском” був укладений договір перевезення вантажів автомобільним транспортом б/н (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, даний договір регулює взаємовідносини сторін при здійсненні перевезень вантажів по Україні.

Згідно п. 1.2 договору позивач взяв на себе зобов’язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно –транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих відповідачем заявок, які є невід’ємними частинами договору, і видати його уповноваженій на одержання ватажу особі, а відповідач зобов’язаний сплатити плату за перевезення вантажу.

Пунктом 2.1 договору, встановлено, що перевезення вантажів виконується позивачем лише на підставі заявок, які відповідач подає на перевезення в письмовій формі факсимільним зв’язком.

Розмір плати за перевезення вантажів зазначений сторонами у заявці, яка є невід’ємною частиною договору (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору та згідно заявки відповідача б/н від 24.04.2009р. позивачем була здійснена доставка вантажу по маршруту м. Кривий Ріг - м.Івано-Франківськ вантажним автомобілем д.р.н.АО7759АМ/АО2569ХХ.

Перевезення виконане в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортною накладною б/н від 27.04.2009р.

Вартість наданих транспортних послуг, обумовлена відповідачем в заявці, та становить 3 400 грн.

Згідно п.4.2. договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 24.04.2009р. відповідач зобов’язаний був здійснити оплату наданих транспортних послуг на протязі п’яти банківських днів від дати отриманих наступних документів: рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної.

Рахунок-фактура №СФ-0000237 від 28.04.2009р., податкова накладна №229 від 28.04.2009р. Акт здачі-прийняття робіт №Оу-0000237 від 28.04.2009р., товарно-транспортна накладна б/н від 27.04.2009р. були направлені відповідачу поштою 04.05.2009р., що підтверджується поштовою квитанцією №4 від 04.05.2009р.

На день розгляду справи відповідач за отримані послуги не розрахувався.

Згідно п.5.7. договору в разі прострочення терміну оплати відповідач зобов’язується оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки оплати. Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 230,72грн. за період з 18.05.2009р. по 28.08.2009р.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобов’язань за договором.

Враховуючи викладене, позовні обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 3630,72грн. у тому числі 3400,00грн.-основного боргу, 230,72грн.-пені.. Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Транском” (м. Одеса, вул. Терешкова, 13, р/р 26004129163 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 328351, ідентифікаційний код 31648258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиційно-транспортна компанія "СІКО" (Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коритнянська, 25, р/р 26007246277001 в Закарпатському регіональному управлінні КБ „Приватбанк", МФО 312378, ідентифікаційний код 30506880) 3630 /три тисячі шістсот тридцять/ грн. 72коп., 102 /сто дві/ грн. 00коп. держмита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00коп. за ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя