Ухвала суду № 80794348, 26.12.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/854/18

Номер провадження №2/318/503/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. м. Кам'янка-Дніпровська

Суддя Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Комишня Н.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам"янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міжрайонне управління у Кам»янсько-Дніпровському районі та м. Енергодар Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку.

22.12.2018р. на адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В обґрунтування забезпечення позову представник зазначає, що 10.11.1990 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку № 84 по вул. 50 років Жовтня в м. Кам’янка- Дніпровська, Запорізької області.

Згідно з рішенням Кам ’янсько- Дніпровського районного суду Запорізької області від 22.12.1998 року (справа 2-1/1998) вказаний договір був визнаний недійсним, а ОСОБА_1 став законним власником вказаного нерухомого майна. Рішення набрало законної сили 04.01.1999року.

Рішенням Кам’янсько- Дніпровського районного суду Запорізької у справі № 318/140/15-ц від 17.02.2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виселені зі спірного будинку, а ОСОБА_1 вселено до нього, як власника.

Таким чином, після визнання договору купівлі-продажу від 10.11.1990 року, а також набрання, законної сили рішенням, суду з 04.01.1999 року ОСОБА_1 було поновлено в правах та йому на праві власності належить житловий будинок № 84 по вул. 50 років Жовтня (теперішня назва вул. Грязнова) в м. Кам ’янка-Дніпровська, Запорізької області, а отже і право користування земельною ділянкою на якій розташований будинок належить - ОСОБА_1

Окрім цього, земельна ділянка за вказаною адресою в 1974 році надавалася саме ОСОБА_1, _ для будівництва будинку, що підтверджується протоколом засідання виконкому Кам ’янсько- Дніпровської міської ради депутатів від 15.10.1974 року, рішенням виконкому № 402 про погодження наказу директора радгоспу «Каменка» № 23 від 11.10.1974 року «Про наділення земельними ділянками громадян м. Кам ’янка-Дніпровська земельними ділянками під індивідуальне будівництво житловим будинком», який знаходиться в матеріалах даної цивільної справи.

З огляду на вказане ОСОБА_1 повинен бути єдиним користувачем земельної ділянки розташованої за адресою вул. Грязнова (колишня назва «50 років Жовтня »), 84 в м. Кам ’янка-Дніпровська.

Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_1 через свого представника в листопаді 2017 року дізнався про те, що земельна ділянка по вул. Грязнова (колишня назва «50 років Жовтня »), 84 в м. Кам’янка-Дніпровська була передана у приватну власність, при цьому ним не вчинялося жодних дій щодо приватизації ділянки або щодо передачі її у власність іншим особам.

Так, з листа ГУ ІТП в Запорізькій області, ОСОБА_1 дізнався, що земельна ділянка була зареєстрована «сім’єю ОСОБА_4» згідно поданих ними документів іродо реєстрації земельної ділянки, яка була видана на підставі рішення Кам’янсько- Дніпровської міської ради.

Згідно з відкритою Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20.12.2017 року було встановлено, що право власності на земельну ділянку: кадастровий номер 2322410100:01:015:0019, яка розташована за адресою Запорізька область, Кам ’янсько- Дніпровський район, м. Кам ’янка-Дніпровська, вулиця 50 років Жовтня, 84, зареєстровано за ОСОБА_3..'

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2017 року, було виявлено, що інформація про реєстрацію права власності на вказану вище земельну ділянку в Реєстрі не міститься.

Згідно з рішенням Кам’янсько- Дніпровської міської ради від 16.12.2003 року №10, земельну ділянку за адресою: м. Кам’янка-Дніпровська, вул. 50 років Жовтня, 50, земельна ділянка, на якій розташований належний ОСОБА_1 житловий будинок, була передана у приватну власність ОСОБА_3.

ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_3, може вчинити дії, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду, тому необхідно заборонити йому вчиняти дії щодо предмета спору, передавати майно, виконувати щодо нього інші зобов ’язання.

Просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти певні дії, щодо предмета спора, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 2322410100:01:015:0019, площею 0,0939 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Кам ’янсько- Дніпровський район, м. Кам’янка-Дніпровська, вулиця 50 років Жовтня (теперішня назва вул. Грязнова), 84.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і повинні застосовуватись лише в разі необхідності.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову по справі. Зокрема, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести відповідність засобу забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.76 ЦПК України, тобто обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Однак, в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України представником позивача не надано та в заяві про забезпечення позову не зазначено належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Отже, доводи представника позивача не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України та не можуть розглядатися судом як об’єктивна причина для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заява представника позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 149-151 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя: ОСОБА_5