Рішення № 80794200, 19.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4109/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Головного управління ДФС в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (далі – ПРАТ «ЛИНІК», позивач) до ОСОБА_3 великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії (а.с.4-8).

Ухвалою суду від 12.12.2018 по справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з визначенням дати підготовчого засідання (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 24.01.2019 за клопотанням представника позивача замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 великих платників Державної фіскальної служби України на належного - Головне управління ДФС у Луганській області (далі – ГУ ДФС у Луганській області, відповідач) (а.с.90-91).

Ухвалою суду від 06.02.2019 за клопотанням представника позивача продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (а.с.108).

Протокольною ухвалою суду від 04.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представнику відповідача про залучення до участі у справі у якості другого відповідача ОСОБА_3 великих платників Державної фіскальної служби України (а.с.128-129).

Ухвалою суду від 06.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.145).

В позовній заяві позивач зазначив про те, що ПРАТ «ЛИНІК» має узгоджену станом на день звернення до суду невідшкодовану з бюджету суму з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді лютого 2017 року за завершеною процедурою судового оскарження.

За змістом відомостей внесених до Реєстру бюджетної заборгованості, яка обліковується за позивачем станом на день подання адміністративного позову податкового періоду лютого 2017 року (строчка 21 Реєстру) в графі «К» відображена як неузгоджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 2 989 325,00 грн, а у графі «П» є відсутньою інформація щодо завершення процедури судового оскарження податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2017, в якому наводиться неузгоджена сума податку.

Але інформація про оскарження, яке начебто триває до цього часу, не відповідає дійсності, оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у адміністративній справі № 812/1463/18 позов ПРАТ «ЛИНІК» до ОСОБА_3 великих платників податку ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005994708, №0006004708 та №0006014708 від 31.08.2017 року задоволений в повному обсягу. В подальшому, ухвалою від 15.11.2018 Перший апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу відповідачеві без розгляду у зв’язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги (несплати судового збору).

Отримавши судове рішення ще 26 листопада 2018 року, відповідач наступного дня відповідну інформацію записами в Реєстрі про завершення процедури її узгодження не здійснив протягом всього цього часу, чим порушив вимоги статті 200 ПК України та вимоги Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 25.01.2017 №26.

З огляду на те, що з 01.04.2017 порядок відшкодування платниками податку сум податку на додану вартість з бюджету був змінений та, враховуючи необхідність повного та ефективного захисту прав та інтересів на бюджетне відшкодування, позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2 989 325,00 грн;

- зобов’язати відповідача внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява № НОМЕР_2 від 20.03.2017 в розмірі 2 989 325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ПРАТ «ЛИНІК», ідентифікаційний код 32292929, в обслуговуючому банку (а.с.4-8).

Відповідач позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, 04.02.2019 та 06.03.2019 надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив наступне.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій, які втілилися у несвоєчасному внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування за податковий звітний період лютий 2017 року у розмірі 2 289 325,00 грн, відповідач зазначив, що ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області здійснює адмініструванням податків і зборів ПРАТ «ЛИНІК» лише з 01.01.2018 юку. Відповідно до приписів наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», за дії або протиправну бездіяльність, які мали місце до переведення на облік до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, відповідальність несе попередній контролюючий орган, в межах своїх повноважень. Податкові повідомлення-рішення, оскарження яких було предметом адміністративної справи №812/1463/18, прийняті Запорізьким управлінням ОСОБА_3 великих платників податків за результатами проведеної документальної перевірки. У той же час, супроводження судової справи №812/1463/18 здійснювалось Запорізьким управління ОСОБА_3 великих платників податків ДФС, а Головне управління ДФС у Луганській області не було залучено до участі у справі. З моменту оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку, інформація про оскарження вноситься посадовими особами юридичного підрозділу до аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» з метою взаємодії структурних підрозділів органів ДФС. Відповідно до пп.4.2.2 п. 4.2 Розділу 5 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, на підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»). З метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображається облікові операції щодо сум, які: «..., знаходяться в процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ, відмову у відшкодуванні». Тільки після внесення інформації про судове оскарження - ухвали про відкриття провадження у справі, змінюються кількісні показники в ІКП. Відповідно, тільки після внесення результатів судового розгляду юридичним підрозділом органу ДФС - рішення, постанови чи ухвали суду, змінюється й кількісний показник в ІПК.

Таким чином, наповненість інформацією інтегрованої картки платника податків здійснюється на підставі грошових надходжень та результатів оскарження рішень контролюючого органу. На сьогоднішній день, Головне управління ДФС у Луганській області не забезпечує наповненість АІС «Суди» інформацією про оскарження ПРАТ «ЛИНІК», тому результати оскарження (рішення суду, ухвали) вносяться до АІС «Суди» саме Запорізьким управління ОСОБА_3 ВПП ДФС. Таким чином, обов’язок забезпечення наповненості аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» щодо внесення інформації про оскарження податкових повідомлень-рішень та їх узгодженості покладається саме на контролюючий орган за попереднім місцем обліку, оскільки саме Запорізьким управлінням ОСОБА_3 ВПП ДФС формувалась адміністративна справа в інформаційній системі «Суди». Більш того, на момент набрання законної сили рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №812/1463/18 Головне управління ДФС у Луганській області не було належним чином сповіщено про наявність адміністративної справи, предметом якої є оскарження податкових повідомлень-рішень №0005994708, №0006004708, №0006014708 від 31.07.2017 року. Підсумовуючи наведене, Головне управління ДФС у Луганській області вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності, яка втілилася у несвоєчасному внесенні в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування за податковий звітний період лютий 2017 року у розмірі 2 289 325,00 грн винесені до неналежного відповідача у справі, адже Головне управління ДФС у Луганській області не має повноважень внести відомості до АІС «Податковий блок» про узгодженість суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковий звітний період лютий 2017 року.

Щодо зобов’язання Головне управління ДФС у Луганській області внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомості про узгодженість суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2017 року у розмірі 2 989 325,00 грн за заявою ПРАТ «ЛИНІК», відповідач зазначив, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 року № 1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Законом внесено зміни в частині адміністрування податку на додану вартість, зокрема внесено зміни до ст. 200 ПКУ, що регулює порядок бюджетного відшкодування ПДВ. Так, із 1 січня 2017 року формуватиметься лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Здійснюватиметься це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України.

Передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про її узгодження. Податкова декларація з ПДВ за звітний податковий період лютий 2017 року подана 20.03.2017, тобто під час дії Порядку №68. У зв’язку з цим, на думку відповідача, забезпечення наповненості Реєстру інформацією про бюджетне відшкодування суми ПДВ за податковою декларацією за лютий 2017 року та внесення заяви забезпечує ДФС України. Щодо функцій органів ДФС України, контролюючі органи подають лише дані про наявність або відсутність податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Податкового кодексу України. Головне управління ДФС у Луганській області не має повноважень внести відомості до АІС «Податковий блок» про узгодженість суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковий звітний період лютий 2017 року та направити інформацію про наявність чи відсутність підстав включення заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Підсумовуючи наведене, Головне управління ДФС у Луганській області вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав та невірно визначено коло суб’єктів, які уповноважені відновити порушені права позивача (а.с.102-104,132-135).

13.02.2019 та 14.03.2019 до суду надійшли відповіді на відзив від представника позивача, в яких зазначив наступне (а.с.116-121, 153-155).

Оскільки ПРАТ «ЛИНІК» перебував на обліку в контролюючому органі місце розташування якого відмінне від місцезнаходження платника, а підставою для такої зміни обліку є не зміна місцезнаходження, а виключення з переліку великих платників податків і зборів, до спірних правовідносин повинно бути застосовано пункт 10.22 Розділу X Порядку, а не пункт 10.14.

Дія пункту 10.14 розповсюджується лише на випадки проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Відповідно до пункту 10.22 Наказу №1588, - якщо відповідно до критеріїв, визначених 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу І, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 глави 6 розділу II ПК України в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків.

Абзацом другим підпункту 2 пункту 10.22 Наказу №1588 передбачено, що контролюючий орган за попереднім місцем обліку платника податків, включеного / невключеного до Реєстру великих платників податків, здійснює передачу облікової справи платника податків до контролюючого органу за новим місцем обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік за новим місцем обліку.

На виконання вищезазначеного пункту ОСОБА_3 великих платників податків 05 січня 2018 року матеріали облікової справи платника податків ПРАТ «ЛИНІК» передані для обліку до ДПІ в м. Лисичанську та відповідно до функціональних обов'язків - на обслуговування до ГУ ДФС у Луганської області у зв’язку з виключенням ПРАТ «ЛИНІК» з переліку великих платників податку.

Зазначений Порядок не регулює питань здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а лише створює умови для виконання таких завдань шляхом своєчасного проведення процедури зняття або взяття на облік платника.

Щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, то відповідно до п.1 ч.І Розділу II Наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Крім того, у відповідності із абз. 4 та 5 пункту 4 ч.І Розділу II «При переведенні на обслуговування платника з одного органу ДФС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у разі ліквідації чи реорганізації органу ДФС, адміністративно-територіальної реформи, зміни меж областей (ОСОБА_5 Крим, області) (районів, міст) чи інших, не залежних від платника податків об'єктивних причин, унаслідок яких змінюється орган ДФС, в якому обліковується платник податків, здійснюються зняття з обліку платника податку в одному органі ДФС та взяття на облік в іншому відповідному органі ДФС. Переведення платників податків здійснюється на підставі переліку платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку, затвердженого відповідним органом ДФС вищого рівня.

У день внесення до інформаційної системи в органі ДФС ознаки щодо належності до зазначеного переліку та зняття з обліку платника відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (ОСОБА_5 Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП».

У відзиві ГУ ДФС в Луганській області відсутнє належне обґрунтування, підтверджене будь-якими письмовими доказами, якої інформації не вистачає для внесення до електронного реєстру бюджетної заборгованості відомостей про завершення процедури судового оскарження і узгодження суми бюджетного відшкодування лютого 2017 року.

А ствердження про неможливість на підставі наявних в звітній частині облікової справі даних надати пояснення щодо правомірності врахування платником суми від’ємного

значення, а відтак і дійти висновку про узгодженість такої суми є безпідставним і надуманим, оскільки необхідні дані містяться в інтегрованій картці платника (ІКП) та інших інформаційних ресурсах. До того ж, зазначене питання вже було предметом документальної перевірки і в судовому порядку було підтверджено правомірність формування платником від’ємного значення, а податкове повідомлення-рішення, яким зазначена сума (2 989 325,00 грн) була безпідставно зменшена - скасовано і рішення суду набуло чинності. Тому у контролюючого органу відсутнє право щодо повторного податкового контролю відносно цієї суми, і водночас, існує обов’язок внести до відповідного реєстру узгоджену суму.

Платник податків не може бути позбавлений права на бюджетне відшкодування внаслідок недогляду контролюючого органу через втрату паперових чи недостатність електронних носіїв.

Відсутність паперових носіїв первинних документів і матеріалів, як і частковий доступ до електронної версії інтегрованої картки платника податку не може бути підтверджена лише листуванням.

В цій справі має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції) Головного управління ДФС у Луганській області функцій ОСОБА_3 великих платників податків ДФС. Тобто, в даному випадку відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого на підставі Закону.

Оскільки з часу взяття позивача на облік за новим місцем обліку пройшов строк більше як 10 днів, і такий орган веде податковий контроль вже протягом більше як 1 рік, посилання на відсутність у нього компетенції, на думку позивача, є незмістовним, а відсутність достатніх даних непереконливою. Ніщо не заважає отримати відповідну інформацію, яку відповідач вважає недостатньою у ОСОБА_3 великих платників податків.

Механізм погашення бюджетної заборгованості встановлений статтею 200 Податкового кодексу не зобов’язує платника податку вчиняти будь-які інші дії, крім подання декларації та відповідної заяви щодо суми бюджетного відшкодування. Тому, визначення обставин, з якими позивач пов’язує порушення своїх прав є виключно недотримання процедури бюджетного відшкодування, визначеної в наведеній статті.

В судовому засіданні представники сторін надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив відповідно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 32292929) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.16).

Позивач перебував на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в подальшому ДФС.

Постановою Кабінету ОСОБА_4 України №247 від 30.03.2016 спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників (в тому числі м. Луганська та м. Запоріжжя) були реорганізовані шляхом їх приєднання до ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв’язку з чим ПРАТ «ЛИНІК» було передано на облік до Запорізького управління ОСОБА_3 великих податків ДФС.

На виконання наказу ДФС України від 26.09.2017 №632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» із змінами та доповненнями внесеними наказом ДФС України від 29.12.2017 №884 позивач не відповідає критеріям великих платників податків та з 01.01.2018 ПРАТ «ЛИНІК» переведений на обслуговування до контролюючого органу за місцезнаходженням – ДПІ в м.Лисичанську, у зв’язку з чим 05.01.2018 облікова справа позивача була передана до ГУ ДФС у Луганській області.

20.03.2017, у період перебування на обліку в Запорізькому управлінні ОСОБА_3 великих податків ДФС, позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2017 року у розмірі 2 989 325,00 грн. Зазначена у заяві сума утворилась за рахунок сплачених шляхом розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ (а.с.18-32).

23.05.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року. При цьому сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2017 року так і залишилась у розмірі 2 989 325,00 грн, що підтверджується додатком 4 до вказаного уточнюючого розрахунку (а.с.33-39).

Посадовими особами ОСОБА_3 ВПП ДФС на підставі наказу від 07.08.2017 №1692 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17.08.2018 № 64/28-10-47-08/32292929 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» з питань достовірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість за травень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та лютий 2017 року.

За наслідками вказаної перевірки ОСОБА_3 ВПП ДФС були винесені податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби від 31 серпня 2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (а.с.46-49).

Вказане рішення набрало законної сили 15.11.2018, оскільки ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби було повернуто заявнику (а.с.50-51).

В подальшому, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби на рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 по справі №812/1463/18 (а.с.125-127).

Таким чином, судом встановлено, що на час, коли позивач вже перебував на обліку у відповідача, відбулось завершення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.08.2017, яке міститься в Реєстрі як підстава неузгодженої суми податку.

Станом на дату подачі адміністративного позову та на дату розгляду справи по суті в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відсутня інформація про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2 989 325,00 грн (а.с.40,157-165).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесення зміни, зокрема до статті 200 Податкового кодексу України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 25 січня 2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку).

Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з набранням чинності Порядком, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 22 лютого 2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними податковими органами податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01 квітня 2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Таким чином, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 в справі № 822/2703/17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень – 73843599).

Аналізуючи у сукупності вказані норми права та зібрані судом по справі докази, суд дійшов висновку про те, що у позивача наявне право на повернення сум бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року у розмірі 2 989 325,00 грн, вказана сума є узгодженою з дня набрання законної сили судового рішення по справі №812/1463/18, однак відповідачем станом на час розгляду даної справи по суті не внесені дані в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2 989 325,00 грн.

Так, в рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Таким чином відповідачем допущена протиправна бездіяльність, а не дії, як зазначив позивач в прохальній частині позову.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановивши, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невнесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2 989 325,00 грн, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов’язання відповідача внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява № НОМЕР_2 від 20.03.2017 в розмірі 2 989 325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок позивача, в обслуговуючому банку, що повністю відповідає вимогам ст.200 ПК України.

Доводи відповідача про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та невірно визначено коло суб’єктів, які уповноважені відновити порушені права позивача, є безпідставними.

Замінюючи неналежного відповідача ОСОБА_3 великих платників Державної фіскальної служби України на належного - Головне управління ДФС у Луганській області, суд виходив з того, що в даному випадку відбулось передання (набуття) адміністративної компетенції від одного суб’єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Таким чином ГУ ДФС у Луганській області набуло функціональних обов’язків ОВПП ДФС України.

Суд вважає також за необхідне зазначити те, що у спорах із публічних правовідносин, коли оскаржуються дії (бездіяльність) державного органу, які пов’язані із здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого ним органу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Справжня Православна Церква у Молдові» та інші проти Молдови» від 27.02.2007 суд дійшов висновку, що оскільки боржником є сама держава, то у зв’язку з цим не має значення, який із органів державної влади брав участь у судових спорах та який із них несе відповідальність за виконання кінцевого судового рішення.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 22.10.2018 в справі № 812/658/17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень – 77310684).

В цьому ж судовому рішенні Верховний Суд зазначив, що з огляду на зміст положень розділу X Наказу №1588 пункт 10.14 цього розділу не може бути застосований у межах спірних правовідносин, оскільки платник податків змінив місце обліку не у зв'язку зі зміною місцезнаходження, а у зв'язку з переведенням на облік до іншого податкового органу на підставі наказу Державної фіскальної служби України «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» від 26.09.2017 №632 з урахуванням змін, внесених наказом Державної фіскальної служби України від 29.122017 № 884.

Оскільки завершення процедури судового оскарження відбулось вже під час перебування позивача на обліку у відповідача, а відповідач набув публічного правонаступництва адміністративної компетенції та функціональних обов’язків ОВПП ДФС України з 01.01.2018 (дата передачі на облік позивача до відповідача), суд дійшов висновку про те, що саме Головне управління ДФС у Луганській області повинно нести відповідальність та поновлювати порушені права позивача.

Доводи відповідача про те, що в нього відсутні повноваження щодо внесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування, є неприйнятними та спростовуються статтею 19-1 ПК України, Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області, затвердженого наказом ДФС України від 31 липня 2017 року №503 та Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Посилання відповідача на те, що внесенню в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування повинно передувати внесення інформації в АІС «Суди», яке відповідач не здійснює і це повинно зробити Запорізьке управління ОВПП ДФС, суд вважає незмістовними, оскільки Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування є самостійним реєстром, а тому невнесення такої інформації в АІС «Суди» не ставить в залежність обов’язок щодо внесення електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року.

Повноваження користуватися та вчиняти дії в такому Реєстрі відповідач має в повній мірі.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведена протиправність бездіяльності відповідача, а відповідачем не спростовано зворотне, адміністративний позов підтверджений належними та допустимими доказами, у зв’язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі з корегуванням способу захисту порушених прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

За приписами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн (а.с.3).

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2,5,77,90,139,241-245, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Головного управління ДФС в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Луганській області щодо невнесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року в розмірі 2 989 325,00 грн.

Зобов’язати Головне управління ДФС в Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, буд.72) внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування податкового періоду лютого 2017 року заява № НОМЕР_2 від 20.03.2017 в розмірі 2 989 325,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (ідентифікаційний код 32292929), в обслуговуючому банку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, буд.72,) на користь Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (код ЄДРПОУ: 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичаснськ, вулиця Свердлова, будинок 371, офіс 1-А) у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 29 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_6