Ухвала суду № 80794070, 29.03.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/514/19

Провадження № 2-з/177/3/19

У Х В А Л А

29.03.2019

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ПИВ-КОМ» до ОСОБА_1, Селянського (фермерського) господарства «Флора», про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

29.03.2019 до суду надійшла заява представника ТОВ «К-ПИВ-КОМ» про забезпечення позову ТОВ «К-ПИВ-КОМ» до ОСОБА_1 та СФГ «Флора» про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання договору оренди землі недійсним, шляхом заборони ОСОБА_1, СФГ «Флора» та будь-яким іншим особам, окрім ТОВ «К-ПИВ-КОМ» та уповноваженим ним особам, здійснювати будь-яке використання та перебування на території земельної ділянки площею 4,450 га, кадастровий номер 1221884700:05:001:0291, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Вказана заява подана до суду одночасно з поданням позову.

В обґрунтування заяви представник заявника вказував, що відповідачі 02.01.2019 уклавши між собою договір оренди земельної ділянки, порушили право позивача ТОВ «К-ПИВ-КОМ» на переважне укладення договору оренди землі на новий строк.

Так, після закінчення строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «К-ПИВ-КОМ» та ОСОБА_1 01.09.2007 та зареєстрованого 23.12.2008, який відповідно діяв до 23.12.2018, позивач мав право на переважене укладення договору оренди на новий строк, про що повідомив відповідача ОСОБА_1 надіславши їй лист-повідомлення з додатковою угодою. Однак, ОСОБА_1 на вказаний лист не відповіла, та 02.01.2019 уклала договір оренди з СФГ «Флора», зареєструвавши його 14.02.2019.

Заявник вказував, що застосування заходів забезпечення позову необхідно для захисту його порушеного права, оскільки СФГ «Флора» може приступити до фактично використання земельної ділянки, зв’язку з чим, у випадку задоволення позовних вимог позивача, виконання рішення суду буде ускладненим, а судовий захист неефективним. Позивач втратить можливість у цьому сезоні здійснювати засів земельної ділянки, з подальшим зібранням врожаю та матиме земельну ділянку засіяну сторонньою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У зв’язку з чим, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, серед іншого, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви, поданої до суду одночасно з поданням заяви про забезпечення позову, слідує, що між ТОВ «К-ПИВ-КОМ» та ОСОБА_2 01.09.2007 укладався договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1221884700:05:001:0291. Після закінчення строку дії вказаного договору, ОСОБА_2 реалізувала своє право на розпорядження земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди з СФГ «Флора». Чим, як стверджує ТОВ «К-ПИВ-КОМ», порушила його переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Заявником обрано спосіб забезпечення позову шляхом заборони будь-яким іншим особам, в тому числі СФГ «Флора» право оренди якого зареєстровано у визначеному законом порядку, та безпосередньому власнику земельної ділянки ОСОБА_1, здійснювати будь-яке використання та перебування на території вказаної земельної ділянки.

Однак, розглянувши заяву про забезпечення позову, урахувавши докази надані позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно існує спір про право, суд не вбачає реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення по справі, адже у разі задоволення позовних вимог ТОВ «К-ПИВ-КОМ» та фактичного використання вказаної ділянки відповідачами, зокрема шляхом її засівання, позивач не позбавляється права захистити своє право застосувавши наслідки недійсного правочину, чи обрати інший визначений законом спосіб захисту порушеного права.

Крім цього, у разі задоволення заяви про забезпечення позову в спосіб визначений заявником, ОСОБА_2, як власник земельної ділянки та СФГ «Флора», як особа право оренди якого зареєстровано у визначеному законом порядку, позбавлятимуться права власності (користування) на майно, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки ОСОБА_1 є власником вище вказаної земельної ділянки, а СФГ «Флора» користувачем, право якого зареєстроване у визначеному законом порядку, позбавлення їх права на майно, за відсутності належно обґрунтованих законних підстав та умов, за відсутності порушення інтересів суспільства, ставитиме втручання в їх право мирно володіти своїм майном.

Крім цього, забезпечення позову в спосіб обраний заявником, може призвести до погіршення якості земельної ділянки, яка залишиться без обробітку, а також призведе до порушення права власника землі на отримання орендної плати.

У зв’язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «К-ПИВ-КОМ» до ОСОБА_1, Селянського (фермерського) господарства «Флора», про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з дня підписання ухвали суддею.

Суддя С.А. Суботіна