Рішення № 80793874, 25.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/392/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихонов І.В.

за участі секретаря судового засідання Жданова Г.Є.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі – позивач) до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач або Рубіжанське УПФУ Луганської області) про зобов’язання вчинити певні дії, в якому позивач просить (з урахуванням уточненого позову):

- визнати дії Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області по відмові в нарахуванні позивачу пенсії на пільгових умовах протиправними;

- зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області нарахувати та виплачувати позивачу державну пенсію з урахуванням пільгового обчислення стажу за періоди роботи з 07.08.1991 по 31.07.1999 в 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні та з 01.08.1999 по 01.02.2001 в 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Позовні вимоги мотивовано таким.

Відповідно до трудової книжки від 07.08.1991 позивача було прийнято на службу респіраторником першого взводу по переводу з шахти «Кремінна», 01.11.1993 його призначено командиром відділення першого взводу. 31.07.1999 позивача звільнено по переводу до другого воєнізованого гірничорятувального загінну (далі – ВГРЗ) у зв’язку з реорганізацією. 01.08.1999 прийнято в другий воєнізований гірничорятувальний загін командиром відділення по переводу з 9 ВГРЗ.

20.01.2001 позивача звільнено за ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з скороченням штату. Посилаючись на те, що відповідно до діючого законодавства він повністю підтвердив свій пільговий стаж роботи. Крім того зазначає, що він надавав до Рубіжанського об’єднаного УПФУ Луганської області довідку уточнюючу про особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, яку йому було видано при звільненні у 2001 році другим воєнізованим гірничорятувальним загоном. Але працівники відповідача відмовили в її прийнятті мотивуючи тим, що дана довідка недійсна, але жодним чином не пояснюючи підстави її недійсності.

Вважає, що рішення Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову в нарахуванні пенсії порушує його інтереси та права, оскільки фактично своєю відмовою вони позбавляють права позивача на пільгову пенсію.

11 березня 2019 року через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, на підставі вищезазначеної заяви, позивач просить суд:

- скасувати рішення Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24.012019 №283/02-2-17 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 повністю;

- визнати періоди роботи ОСОБА_2, 22 березня 1968р.н., НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_2, за період з 07.08.1991 по 31.07.1999 року коли ОСОБА_2 працював у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні та з 01.08.1999 по 01.02.2001 року коли ОСОБА_2 працював в 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні, як такі що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_2, 22 березня 1968р.н., НОМЕР_1 ІПН НОМЕР_2 пенсію на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стажу за періоди роботи з 07.08.1991 по 31.07.1999 року коли ОСОБА_2 працював у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні та з 01.08.1999 по 01.02.2001 року коли ОСОБА_2 працював в 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Ухвалою суду від 31.01.2019 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 11.02.2018 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.02.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що рішенням відповідача від 24.01.2019 № 283/02-2-17 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону № 1058-ІV. Прийняте рішення обґрунтовано відсутністю необхідного пільгового та загального стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, з наступних підстав. Згідно з наданими довідками про підтвердження наявного пільгового стажу за періоди: - на шахті «Новодружеська» з 02.06.1986 по 27.07.1986 та з 18.04.2002 по 24.03.2003; - на шахті «Кремінна» з 05.09.1986 по 30.11.1986, з 04.04.1987 по 08.05.1987. з 24.06.1987 по 30.06.1987, з 02.08.1989 по 02.01.1991, з 02.01.1991 по 03.08.1991 зараховано 03 роки 05 місяців 13 днів за списком № 1 - шахтарі Загальний страховий стаж становить 21 рік 11 місяців 07 днів. Періоди роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 07.08.1991 по 31.07.1999 та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 01.02.2001 враховано до загального стажу роботи у зв’язку з відсутністю пільгової довідки встановленого зразку.

Зазначив, що за приписами п.п. 1, 3, 20 Порядок № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Оскільки записи в трудовій книжці не містять інформації про факт роботи протягом повного робочого дня та про характер виконуваної роботи, випробовується відповідна уточнююча довідка.

Проте, в трудовій книжці позивача не зазначається, у яких умовах він працював і чи був зайнятий певними роботами протягом повного робочого дня. У такому випадку відповідно до пункту 20 Порядку № 637, необхідно провести підтвердження пільгового стажу, яке визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки. За таких обставин вважає, що у позивача недостатньо документально підтвердженого пільгового стажу.

Водночас, на підтвердження наявності пільгового стажу за Списком № 1 позивачем надано довідку 06.02.2001 № К - 12 видану Державним воєнізованим гірничорятувальною службою м. Стаханов, зі змісту якої слідує, що позивач працював в період с 07.08.1991 по 01.11.1993 респіраторником 1 взводу (мовою оригіналу); с 01.11.1993 по 31.07.1999 командиром відділення 1 взвод (мовою оригіналу), с 01.08.1999 по 01.02.2001 командиром відділення взвод ш. «Кременная» (мовою оригіналу). Підставою для видачі вказаної довідки слугували: особова справа працівника, розрахунково-платіжні відомості за 1991-2001, накази командира загону за 1991-2001, ЕТКС, вислуга років та підземні спуски, про атестацію робочих місць.

Зі змісту довідки уточнюючої особливий характер робіт або умов праці, що необхідні для призначення пільгових пенсій від 06.02.2001 № К - 12, яка міститься в матеріалах справи, не зазначено відомості про характер виконуваної роботи позивача та неналежно оформлена, що не відповідає вимогам п.2 «Додаток № 5» Порядку № 637.

На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 35-40).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов такого.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 у період з 01.09.1983 по 29.06.1987, навчався у Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапору гірничому технікумі за денною формою навчання по спеціальності «Гірнича електромеханіка» з присвоєнням кваліфікації гірничий електромеханік (арк. спр. 47 зворотній бік).

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що 02.06.1986 його було прийнято на роботу на шахту «Новодружеська» виробничого об’єднання «Лисичанськвугілля» учеником гірноробочого з повним робочим днем під землею, де він працював до 27.07.1986 та з18.04.2002 по 24.03.2003 (арк. спр.42; арк. спр.44).

- прийнято на роботу на шахту «Кремінна» електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, де він працював з 05.09.1986 по 30.11.1986; з 04.04.1987 по 08.05.1987; з 24.06.1987 по 30.06.1987 (арк. спр. 42 зворотній бік);

- служба в лавах ОСОБА_3 (арк. спр. 43 зворотній бік);

- з 02.08.1989 по 02.01.1991, з 02.01.1991 по 03.08.1991 (арк.спр. 42 зворотній бік). Зараховано 03 роки 05 місяців 13 днів за списком № 1 – шахтарі.

Загальний страховий стаж позивача становить 21 рік 11 місяців 07 днів.

Періоди роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 07.08.1991 по 31.07.1999 (арк. спр 11 – 12) та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 01.02.2001звільнено по ст. 40 п. 1 КЗпП скорочення штату (арк. спр 12);

09.06.2000 – за атестацією робочих місць, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 (арк. спр. 12).

04.01.2019 позивач звернувся до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 41).

Рішенням від 24.01.2019 № 283/02-2-17к відповідач відмовив позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на те, що в останнього відсутній необхідний пільговий стаж роботи (арк. спр. 25).

Згідно вказаного рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу – ОСОБА_2 відповідачем зараховано 03 роки 05 місяців 13 днів за списком № 1 – шахтарі; визнано загальний страховий стаж 21 рік 11 місяців 07 днів.

Також у своєму рішенні відповідач вказав, що періоди роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 07.08.1991 по 31.07.1999 та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 01.02.2001 враховано до загального стажу роботи у зв’язку з відсутністю пільгової довідки встановленого зразку (арк.спр.15).

Таким чином, відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію згідно статті 114 ч. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» період роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 07.08.1991 по 31.07.1999 та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 01.02.2001 у зв’язку з відсутністю уточнюючої довідки встановленого зразку.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до загальнообов’язкове (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з частиною другою статті 114 Закону № 1058-IVпенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У період з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року за наявності страхового стажу у чоловіків не менше 22 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у період з 01.09.1983 по 29.06.1987, навчався у Лисичанському ордена Трудового Червоного Прапору гірничому технікумі за денною формою навчання по спеціальності «Гірнича електромеханіка» з присвоєнням кваліфікації гірничий електромеханік (арк. спр. 47 зворотній бік).

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І № 8930492 позивач ОСОБА_2 у період з 02.06.1986 його було прийнято на роботу на шахту «Новодружеська» виробничого об’єднання «Лисичанськвугілля» учеником гірноробочого з повним робочим днем під землею, де він працював до 27.07.1986 та з18.04.2002 по 24.03.2003 (арк. спр.42; арк. спр.44).;

- прийнято на роботу на шахту «Кремінна» електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, де він працював з 05.09.1986 по 30.11.1986; з 04.04.1987 по 08.05.1987; з 24.06.1987 по 30.06.1987 (арк. спр. 42 зворотній бік);

- служба в лавах ОСОБА_3 (арк. спр. 43 зворотній бік);

- з 02.08.1989 по 02.01.1991, з 02.01.1991 по 03.08.1991 (арк.спр. 42 зворотній бік).

Періоди роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 07.08.1991 по 31.07.1999 (арк. спр 11 – 12) та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 01.02.2001звільнено по ст. 40 п. 1 КЗпП скорочення штату (арк. спр 12);

Також у трудовій книжці позивача містяться записи від 09.06.2000 про те, що за наслідками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію за списком № 1 (арк. спр. 12).

При вирішенні питання про наявність підстав для врахування до складу пільгового стажу періоду роботи позивача у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 07.08.1991 по 31.07.1999 та періоду роботи у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 01.08.1999 по 01.02.2001 суд виходить із такого.

Як установлено судом, у трудовій книжці позивача наявні записи: від 07.08.1991 про прийняття на службу до 9-го воєнізованого гірничорятувального загону на посаду респіраторника 1 взводу (запис № 14), від 31.07.1999 про звільнення у зв’язку з переведенням до 2 ВГРЗ у зв’язку з реорганізацією (запис № 17), від 01.08.1999 прийнятий командиром відділення по переводу із 9-го воєнізованого гірничорятувального загону (запис № 18).

Записи щодо спірних періодів роботи в трудовій книжці позивача здійснені у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, та дефектів не містять.

Щодо спірного періоду, професія респіраторника відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що діяв до 16.01.2003 (підрозділ 5 розділу 1 «Гірничорятувальні частини (станції)» п.п. 1010600а-18029).

Матеріали пенсійної справи позивача містять довідку 2-го воєнізованого гірничорятувального загону про те, що 2-й ВГРЗ є правонаступником 9-го ВГРЗ відповідно до наказу МУП України № 287 від 22.06.1999 (арк. спр. 16).

Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджено періоди його роботи на відповідних посадах у спірні періоди.

Суд вважає безпідставною вимогу відповідача про надання уточнюючих довідок, оскільки в розумінні п. 20 Порядку № 637 така довідка надається лише в випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, а в даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на оформлення пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача наявні. Крім того, позивач на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії та на час розгляду судом справи по суті не має можливості надати уточнюючі довідки, які вимагаються відповідачем, за незалежних від волі позивача причин, оскільки відповідні архіви розташовані в населеному пункті, які згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р віднесено до переліку населених пунктів, на території який органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, про що достеменно відомо відповідачу.

Враховуючи положення загальнообов’язкове та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за змістом яких основним документом, що підтверджує пільговий стаж, є трудова книжка, беручи до уваги відомості трудової книжки позивача, суд вважає їх достатніми для включення періоду роботи позивача у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 07.08.1991 по 31.07.1999 та періоду роботи у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 01.08.1999 по 01.02.2001 до складу пільгового (спеціального) стажу.

Приписи законодавства встановлюють, що записи у трудовій книжці підтверджують спеціальний стаж, а уточнюючі довідки підтверджують такий стаж тільки коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, понад 25 років.

Відповідно до ч. 2ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

З врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом було встановлено, що стаж роботи позивача (за спірний період часу) визначений у його трудовій книжці підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Натомість відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Суд зауважує, що позивач у позовній заяві просить суд скасувати рішення Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24.012019 №283/02-2-17 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2, але з урахуванням наданих висновків суду та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов наступного висновку.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок винесення відповідачем протиправного рішення, тому ефективним та достатнім способом захисту є визнання протиправним та скасування Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24.01.2019 №283/02-2-17 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 114 п. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2М; зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу період роботи респіраторником у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 07.08.1991 по 31.07.1999 та період роботи респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 01.08.1999 по 01.02.2001.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача - Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Проте, відповідно до ч.2ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.01.2019.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується частиною першою статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1252364336.1 (арк. спр. 3).

Оскільки позов фактично задовольняється повністю, суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, 92900, Луганська область, Кремінський район, с. Житлівка, вул. Кооперативна, буд. 31) до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41245565, 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 “А”) про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 24.01.2019 №283/02-2-17 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2

Зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41245565, 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 “А”) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, 92900, Луганська область, Кремінський район, с. Житлівка, вул. Кооперативна, буд. 31) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 04.01.2019.

Зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41245565, 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 “А”) зарахувати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, 92900, Луганська область, Кремінський район, с. Житлівка, вул. Кооперативна, буд. 31) до його пільгового стажу період роботи респіраторником у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 07.08.1991 по 31.07.1999 та період роботи респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України з 01.08.1999 по 01.02.2001.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 “А”) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, 92900, Луганська область, Кремінський район, с. Житлівка, вул. Кооперативна, буд. 31) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4