Ухвала суду № 80793810, 29.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/627/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.,

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Гагаріна, 37, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач-1: Соколівський сільський голова ОСОБА_2 (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Черняхівка, вул. Берегова, 10)

відповідач-2: Соколівська сільська рада (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 04364905)

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 у березні 2019 року звернулася до суду з позовом до Соколівського сільського голови ОСОБА_2, Соколівської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Соколівського сільського голови ОСОБА_2 у зв'язку з несвоєчасним наданням їй інформації;

- стягнути з Соколівської сільської ради на її користь моральну шкоду в розмірі 20000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням №544 від 06.07.2016 року та бездіяльністю відповідача - 1 у зв'язку з несвоєчасним наданням їй інформації.

Ухвалою судді від 15.03.2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених частиною 6 статті 161 КАС України, та надано позивачці десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Позивачка отримала копію цієї ухвали 20.03.2019 року та 26.03.2019 року на її виконання подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Розглядаючи цю заяву, суд дійшов до таких висновків.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Предметом спору в даній справі є бездіяльність Соколівського сільського голови ОСОБА_2 щодо несвоєчасного надання позивачці за її заявою інформації, яка мала місце у 2016 році, а також стягнення з Соколівської сільської ради моральної шкоди, заподіяної такою бездіяльністю та рішенням Соколівської сільської ради Кіровоградського району від 06.07.2016 року №544 "Про розгляд заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5А.", яке визнано протиправним та скасовано постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2016 року у справі №390/1385/16-а.

Звернувшись до суду з даним позовом лише у березні 2019 року, позивачка пропустила шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.

У позовній заяві та у заяві про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 посилалася на те, що 24.05.2016 року вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Соколівської сільської ради із колективною заявою про надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Рішенням Соколівської сільської ради Кіровоградського району від 06.07.2016 року №544 їм відмовлено у наданні такого дозволу, про що лише 28.07.2016 року за №441 надіслано відповідь. За позовом ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради ці дії та рішення відповідача-2 визнані протиправними постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2016 року у справі №390/1385/16-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року та роз'яснена ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2017 року. Згодом за скаргою ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на дії Соколівського сільського голови ОСОБА_2 щодо порушення Закону України "Про звернення громадян" при розгляді заяви від 24.05.2016 року, відносно ОСОБА_2 у травні 2018 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.212-3 КУпАП, та постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03.09.2018 року (справа №390/1070/19) ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні цього адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Про ухвалення цієї постанови позивачці не було відомо, а копії матеріалів щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення вона отримала лише у січні 2019 року. Тому стверджує, що строк звернення до суду з цим позовом пропущено з поважних причин.

Оцінюючи доводи, наведені позивачкою у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з того, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Однак наведені позивачкою обставини не доводять поважність причин пропуску цього строку, оскільки вони не пояснюють тривале зволікання позивачки зі зверненням до суду з новим позовом на захист її прав від порушень у правовідносинах, які виникли ще у 2016 році, зокрема про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 у зв'язку з несвоєчасним наданням відповіді на заяву від 24.05.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Факт звернення ОСОБА_1 у 2016 році до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до відповідача-2 -Соколівської сільської ради щодо - оскарження дій при розгляді її заяви від 24.05.2016 року свідчить, що про порушення її прав, зокрема внаслідок несвоєчасного розгляду колективної заяви від 24.05.2016 року, на той момент позивачці було достеменно відомо. Доказів, які б доводили наявність об’єктивно непереборних обставин, пов’язаних з дійсними істотними труднощами для своєчасного звернення до суду з новим позовом до Соколівського сільського голови та з похідною вимогою про відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, позивачкою суду не надано.

Посилання позивачки на подання нею у 2017 році скарги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на розгляд у 2018 році справи про адміністративне правопорушення суд відхиляє, оскільки ці обставини не були ні перешкодою, ні передумовою для звернення до суду з цим адміністративним позовом. Ці обставини не є об’єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивачки, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з позовом неповажними.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 45 рішення від 28.10.1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, а наведені нею у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані судом неповажними, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

Копію ухвали надіслати позивачці разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Копії позовної заяви та доданих документів залишити у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6