Ухвала суду № 80793605, 29.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

29 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/599/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 251419 грн. 94 коп.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року дану позовну заяву, внаслідок недодержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, залишено без руху і надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Так, в ухвалі судді від 11.03.2019 р. вказано, що звертаючись до суду, позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що Постановою ОСОБА_3 палати Верховного суду від 12.12.2018 у справі №804/285/1 вирішено відійти від попередньої практики, оскільки указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Таким чином, на думку позивача, Національною академією, з незалежних від неї об'єктивних причин (внаслідок зміни підсудності спору), було пропущено строк звернення до суду. Однак, суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки, зміна підсудності розгляду справи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом. До того ж, доказів звернення у порядку цивільного судочинства з даним позовом позивачем не надано

При цьому, суддею роз’яснено позивачеві, що йому необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску з незалежних від позивача причин, а також докази звернення у порядку цивільного судочинства з даним позовом.

На виконання зазначеного недоліку позовної заяви позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку на звернення до суду.

Заява мотивована тим, що на момент відрахування курсанта з вищого навчального закладу спори даної категорії вирішувались в порядку цивільного судочинства, із встановленим терміном позовної давності три роки. Постановою ОСОБА_3 палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16 вирішено відійти від попередньої практики, оскільки указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. Про існування такої практики Національній академії стало відомо з Постанови Луганського апеляційного суду від 14.01.2019 року у справі №428/6444/18, якою апеляційну скаргу Національної академії залишено без задоволення. Дану постанову Національна академія отримала згідно трек-номеру 19.01.2019 року (копія конверту додається) у вихідний день, розглянуто згідно штампу вхідної кореспонденції 21.01.2019 року за вх. №823. Таким чином, Національній академії з незалежних від неї об'єктивних причин стало відомо про зміну підсудності даного виду спору лише 21.01.2019 року, а тому вважає що пропустив строк звернення з даним позовом з поважних причин.

Суддя не вбачає підстав для визнання вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду поважними, з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку строки звернення до суду із позовом встановлені ч.5 ст.122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, вказаний цей спір віднесений до спору пов'язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.

Це підтверджується і висновками зазначеними у постанові ОСОБА_3 палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16, на яку посилається позивач у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Зважаючи на вимоги позовної заяви, строк звернення до суду у позивача виник саме з моменту виключення відповідача зі списків особового складу Національної академії і зняття з нього видів забезпечення та зобов'язано відповідача відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії, тобто з 06.07.2018 року з дня винесення наказу начальником Національної академії №168 від 06.07.2018 року (по стройовій частині). Однак позивач звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення, а саме 27.02.2019 року (відмітка поштового відділення), тобто майже через 7 місяців з моменту настання строку звернення до суду.

Також, ухвалою суду від 11.03.2019 р. суд зобов’язував позивача подати до суду докази звернення у порядку цивільного судочинства з даним позовом до ОСОБА_2. Однак, позивачем таких доказів не надано, що дає підстави для висновку суду про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.75).

У справі “Устименко проти України” (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Аналіз судової практики за останні роки свідчить, що юрисдикція судів щодо даної категорії справ постійно змінювалася. Окрім того, практика свідчить, що ОСОБА_3 Верховного Суду неодноразово відступала від своїх правових позицій, наголошуючи на необхідності застосування судами саме останньої правової позиції. Натомість позивач, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, не реалізував свого права понад 6 місяців та не надав суду докази на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки, з огляду на мінливість судової практики із зазначеної категорії справ.

Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, а тому останній підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на навчання – повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4