Рішення № 8079303, 23.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р.Справа № 25/123-09-4694 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПС”

про стягнення 134688,83 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Настасяк Л.В., директор згідно протоколу № 1 від 19.05.2006р.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні 23.11.2009 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” основного боргу у розмірі 97402,28 грн., пені у сумі 21358,20 грн., три процента річних у розмірі 2823,85 грн. та 13104,50 грн. індексу інфляції.

Товариство з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПС” про стягнення 96704,85 грн. заборгованості за поставлений товар, 8455,41 грн. інфляційних втрат, 15903,77 грн. пені, загалом 121064,03 грн.

В процесі розгляду справи по суті позивач, надав суду заяву про збільшення позовних вимог від 16.11.2009р., від 19.11.2009р. за вх. № 30065, де збільшив позовні вимоги, нормативно обґрунтував розрахунок пені, розрахував індекс інфляції, три процента річних та виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що за договором поставки обладнання №0109/08/01 від 01.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю „КАПС” товар, а саме обладнання, що підтверджується видатковими накладними № РН-1109/08 від 11.09.2008р., № РН-0112/08 від 01.12.2008р. на загальну суму 96402,28 грн., однак відповідач свої зобов’язання не виконав належним чином, не провів оплату вартості поставленого товару, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення поштової кореспонденції представнику ТОВ „ КАПС ”, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача та наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне:

01.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальнітю „МАРКЕТ ГРУП” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КАПС” (Покупець) був укладений договір поставки обладнання №0109/08/01, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов’язався поставити, в порядку та на умовах цього договору обладнання (далі –„Обладнання”), а Покупець зобовязався прийняти та оплатити Обладнання на умовах, обумовлених в даному договорі, згідно Додатків.

Вартість, порядок оплати, найменування, кількість, строки та місце поставки Обладнання,узгоджується Сторонами на кожну окрему поставку та зазначається в додатках до договору (далі –Додатки), які є невід’ємною частиною цього Договору. Загальна сума цього договору зазначена в специфікації, яка є невід’ємною частиною цього Договору (п.2,1., 2.2. Договору).

В п.п. 2.3., 2.3.1., 2.4., Договору, визначено, що розрахунок за товар здійснюється наступним чином: 100% суми Покупець сплачує у вигляді передплати на розрахунковий рахунок Продавця, не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту виписки та підписання видаткових накладних, що підтверджують отримання товару. Вартість Обладнання формується в національній валюті України, включаючи ПДВ, зазначається у відповідних Додатках і в накладних, які з моменту їх підписання являються невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.6. Договору передача Обладнання за кількістю та якістю здійснюється на об’єкті Покупця, про що відмічається у відповідному Додатку, шляхом підписання уповноваженими представниками обох Сторін накладних на передачу Обладнання та/або Акта приймання-передачі Обладнання.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань (п. 5.1. Договору).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за порушення строків оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов’язань за кожний день прострочки.

На виконання умов даного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю „КАПС” у відповідності до видаткових накладних № РН-0112/01 від 01.12.2008р. на суму 89310,00 грн., № РН-1109/08 від 11.09.2008р. на суму 8092,80 грн., загалом на суму 97402,80грн., який був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПС” згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯПИ №811025 від 01.12.2008р., серія ЯНГ № 337296 від 28.08.2008р.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання належним чином, не провів оплату за поставлений товар згідно виставлених ТОВ „МАРКЕТ ГРУП” рахунків-фактур № СФ-2808/01 від 01.09.2008р. на суму 8092,80 грн., № СФ-0112/01 від 01.12.2008р. на суму 89310,00 грн., у зв’язку з чим у ТОВ „ КАПС ” виникла заборгованість в сумі 97102,80грн.

Не належне виконання ТОВ „ КАПС ” зобов’язань за договором поставки обладнання щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для ТОВ „МАРКЕТ ГРУП” звернутись до суду з даним позовом для захисту порушених прав.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Із змісту п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. Продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 97402,80 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, наданої суду 19.11.2009р. за вх. № 30065, за видатковою накладною №РН-1109/08 від 11.09.2008р. за період з 13.09.2008р. по 12.09.2009р. в розмірі 1889,51 грн. та за видатковою накладною № РН-0112/01 від 01.12.2008р. за період з 03.12.2008р. по 18.11.2009р. в розмірі 19468,69 грн., загалом у сумі 21358,20 грн.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3. ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Зі змісту п.п. 1,2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем в заяві про збільшення позовних вимог від 19.11.2009р. за вх. № 30065, суд, встановив помилку в здійсненому ним розрахунку, зокрема, позивачем невірно розраховано кількість днів прострочення відповідно до видаткової накладної № РН-1109/08 від 11.09.2008р., а саме період з 13.09.2008р. по 12.09.2009р. становить 364 дня, а не 365 днів, як наведено в розрахунку, що випливає із моменту виникнення заборгованості, згідно п.п. 2.3.1. договору. Отже, за розрахунком суду сума пені за період з 13.09.2008 р. по 12.09.2009 р. складає 1884,81 грн. Також, позивачем невірно розраховано кількість днів прострочення за видатковою накладною № РН-0112/01 від 01.12.2008р., зокрема, період з 03.12.2008р. по 18.11.2009р. складає 350 днів, а не 351 день, як зазначає позивач. Отже, за розрахунком суду сума пені за період з 03.12.2008р. по 18.11.2009р. складає 19417,37 грн. Враховуючи вище встановлене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково у розмірі 21 302,18 грн., в решті частині заявлених позовних вимог суд відмовляє у зв’язку з їх безпідставністю.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції у сумі 13104,50грн., три процента річних у розмірі 2823,85 грн.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем в розрахунку трьох процентів річних допущено помилку, зокрема, невірно зазначено кількість днів прострочення, так, загальна сума трьох процентів річних нарахованих позивачем за видатковою накладною № РН-1109/08 від 11.09.2008р. на суму 8092,80 грн. за період з 13.09.2008р. по 13.11.2009р. складає 284,02 грн., за видатковою накладною № РН-0112/01 від 01.12.2008р. на суму 89310,00грн. за період з 03.12.2008р. по 13.11.2009р. складає 2539,83 грн., загалом 2823,85 грн., а за розрахунком суду за період з 13.09.2008р. по 13.11.2009р. за видатковою накладною № РН-1109/08 від 11.09.2008р. становить 283,16 грн., за період з 03.12.2008 по 13.11.2009р. за видатковою накладною № РН-0112/01 від 01.12.2008р.становить 2531,93 грн., загалом 2815,09 грн.

Таким чином, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних частково у сумі 2815,09 грн., в решті частині заявлених позовних вимог суд відмовляє у зв’язку із їх безпідставністю.

Розрахунок індексу інфляції, наведений позивачем в заяві про збільшення позовних вимог від 13.11.2009р. вих. №13/1-01, містить арифметичну помилку, так, загальна сума індексу інфляції нарахована позивачем за період з 13.09.2008р. по 13.11.2009р. за видатковою накладною №РН-1109/08 від 11.09.2008р., за період з 03.12.2008р. по 13.11.2009р. за видатковою накладною №РН-0112/01 від 01.12.2008р. складає 13104,50 грн., а за розрахунком суду – 12 483,47 грн., що судом встановлено шляхом складення 1400,96+11082,51 грн., розрахованого індексу інфляції по кожній накладній.

Отже, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 12483,47 грн., в решті частині заявлених позовних вимог суд відмовляє у зв’язку із їх безпідставністю.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд, частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПС” заборгованості за поставлений товар в сумі 97402,80 грн., пені в розмірі 21302,18 грн., три процента річних в розмірі 2815,09 грн. та індексу інфляції в сумі 12483,47 грн. в решті частині заявлених позовних вимог відмовляє, у зв’язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1340,02 грн. державного мита та 234,80 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПС” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21, код ЄДРПОУ 33138242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” (03121, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код ЄДРПОУ 34405669) 97 402 (дев’яносто сім тисяч чотириста дві) грн. 80 коп. основного боргу, 21302 (двадцять одна тисяча триста дві) грн. 18 коп. пені, 2815 (дві тисячі вісімсот п’ятнадцять) грн. 09 коп. три процента річних, 12483 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 47коп. індекс інфляції, 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 02 коп. державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 80 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю „МАРКЕТ ГРУП” позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 27.11.2009р.