Ухвала суду № 80790726, 29.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

29 березня 2019 р. Справа № 120/746/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Представником відповідача подані клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав позивачем пропуску строку звернення до суду, а також відповідач просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зазначено про необхідність визначення строку для звернення до суду із оскарженням вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Враховуючи не узгодження позивачем вимоги у встановленому законом порядку та її одержання 13.02.2019 року, вказує на пропущення 10-денного строку звернення до суду та на відсутність клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що є наслідком залишення позовної заяви без розгляду в порядку ст. 123 КАС України.

Визначаючись стосовно клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз. 9 цієї ж частини статті Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі непогодження із отриманою вимогою, порядок та строк адміністративного та судового порядку оскарження.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач оскаржує вимогу від 08.02.2019 року № Ф-1673-53 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2414,36 грн. При цому, позивач зазначив, що отримав її 13.02.2019 року. Однак, до суду звернувся лише 01.03.2019 року.

Таким чином, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку не надано.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що вирішенню судом питання щодо строку звернення до адміністративного суду без клопотання позивача про поновлення пропущеного строку передує обов'язок суду у наданні відповідного строку позивачу для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Щодо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Пунктом 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України дану справу віднесено до справ незначної складності, для якої пріоритетним є швидке вирішення у встановлені КАС України строки, відтак клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Зобов'язати позивача у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Відмовити в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович