Рішення № 80788666, 28.03.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8419/18

Провадження № 2/219/246/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії про тлумачення змісту договору,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії про тлумачення змісту Договору кредиту № 45-14/29 від 28 січня 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що пункти 2.4 та 2.4.1 згадуваного кредитного договору, які передбачають обов'язок позивача виконання договірних зобов'язань за вказаним Договором, має здійснюватись в іноземній валюті (долари США) саме за курсом Національного банку України на момент укладення Договору, тобто на 28 січня 2008 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви, просивши її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи у всіх судових засіданнях без присутності представника Банку на підставі наявних доказів та матеріалів.

У своєму відзиві від 08.10.2018 року відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що відсутні будь-які підстави тлумачити зміст кредитного договору, оскільки його умови чіткі, зрозумілі та не мають подвійного змісту, тому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та представник відповідача правом на подання відповіді на відзив не скористалися, заяви з процесуальних питань від сторін у справі до суду не надходили.

Ухвалою суду від 10.08.2018 року суддею Артемівського міськрайонного суду Донецької області Павленко О.М. було відкрито провадження у даній цивільній справі та судовий розгляд постановлено проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, установлено строк для подання до суду заяв по суті справи і доказів. Ухвалою суду від 26.09.2018 року відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08.11.2018 року за №979, був проведений повторний автоматизований розподіл вищезазначеної судової справи: у зв’язку із закінченням терміну повноважень судді Павленко О.М.

У подальшому, внаслідок повторного перерозподілу справи, який відбувся у зв’язку з припиненням повноваження щодо здійснення правосуддя судді Павленко О.М., дану справу передано у провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Погрібної Н.М.

Ухвалою суду від 09.11.2018 року вищезазначену справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши справу за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

28 січня 2008року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» в особі начальника відділу роздрібного обслуговування фізичних осіб Артемівського відділення Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №45-14/29.

Згідно із п.1.1 ст.1, предметом договору є надання позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів в сумі 20 000 доларів США 00 центів зі сплатою 12,5 % процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду згідно з умовами п. 2.6 цього Договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості, а саме сплата 151,52 доларів США за період з 10 лютого 2008 року до 10 січня 2019 року (п.п. 1.1.2).

Згідно до п.1.2 кредит надається Позичальнику на придбання нерухомого майна трикімнатної квартири загальною площею 69.1 кв.м, розташовану на четвертому поверсі дев'ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: м. Артемівськ (Бахмут) вул. Сибірцева, 188/121.

Також на забезпечення виконання кредитних зобов'язань між сторонами укладено іпотечний договір на дану квартиру заставною вартістю 126 805 грн., що в еквіваленті складає 25 109,90 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього Договору та договору іпотеки (п.п. 1.3.1 Договору).

У відповідності до п.2.4 Договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту в останні робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді (28-29-30-31/360), а також у день повернення заборгованості по Кредиту в повній сумі. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Згідно із п.п.2.4.1 Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, на рахунок №37395190080264 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» МФО 334011 (для сплати відсотків в гривнях на рахунок №22384190358451), а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

В якості забезпечення виконання Договору №45-14/28 від 28.01.2008 року, між ОСОБА_1 та Банком було укладено іпотечний договір №1 від 28.01.2008року згідно якого ОСОБА_1 передано в іпотеку Банку квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( нині м. Бахмут) Донецької області (п. 1.1 та п.п. 1.1.1 договору іпотеки). Вартість Предмету іпотеки за згодою сторін становить 126 805,00 грн., що в еквіваленті складає 25 109,90 грн. за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення цього договору (п.1.3 іпотечного договору).

Також з метою забезпечення виконання договору кредиту було укладено договір поруки №1 від 28.01.2008року за яким ОСОБА_3, поручилась за ОСОБА_1 перед Банком за належне виконання зобов'язань зі сплати кредиту.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до положень частини другої 213 та 637 Цивільного кодексу України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину або умов договору.

За приписами частини третьої, четвертої статті 213 Цивільного кодексу України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, слушними є доводи відповідача, що потреба у тлумаченні правочину виникає у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов, оспорюванням його наявності, а також змісту понять, які в ньому використані, або його правової природи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у складі ОСОБА_4 Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року ухвалив постанову у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), у якій зазначив, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України, у частинах третій та четвертій якої визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Позивач вказує у позові, що пункти 2.4 та 2.4.1 кредитного договору передбачають визначення суми, що підлягає сплаті, з урахуванням умовних одиниць за курсом національного банку України, саме на день укладення договору .

Проте, як встановлено судом, загальні та основні умови щодо надання кредитних коштів та порядку їх сплати Банку (повернення суми кредиту та визначених договором платежів: процентів, комісій та інше) викладені в розділі 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА». А саме: у розділі 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА» вказано, що кредитні кошти у розмірі 20 000,00 (Двадцять тисяч) доларів США 00 центів надані на придбання квартири на строк по 10 січня 2019 року зі сплатою 12,5 % процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду згідно з умовами п. 2.6 цього Договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості, а саме сплата 151,52 доларів США за період з 10 лютого 2008 року до 10 січня 2019 року (п.п. 1.1.2).

Пунктом 2.6. передбачено, що у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування кредитом та комісій, визначених в п.1.1 цього договору.

Також у відповідності до додаткової угоди № 1 «про внесення змін до договір кредиту № 45-14/29 від 28 січня 2008 року від 16 жовтня 2008 року», вбачається, що встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14% річних. Ця додаткова угода підписана сторонами та набрала чинності з моменту її підписання та є невід’ємною частиною Договору. Інші умови договору залишились незмінними і сторони підтвердили за ним свої зобов’язання.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

У ст. 192 ЦК України закріплено, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст. 524, ч.1 ст. 533 ЦК України зобов'язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України - гривні.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим ч.2 ст. 524, ч.2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Стабільність курсу гривні до іноземних валют не закріплена на законодавчому рівні, а відтак позичальник ОСОБА_1 усвідомлював та погодився із можливістю коливання курсу гривні до іноземної валюти, оскільки згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління НБУ №496 від 12.11.2003 р., офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно, для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Враховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні і її девальвації, існувала можливість передбачення в момент укладення кредитного договору зміни курсу гривні відносно долара США, також існувала можливість отримання кредиту в національній валюті задля уникнення валютних ризиків.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Отже, відсутні будь-які підстави вважати, що пункти 2.4 та 2.4.1 кредитного договору суперечить змісту інших умов договору та такі пункти можуть мати неоднозначне тлумачення.

Аналіз змісту кредитного договору свідчить, що правила встановленні статтею 213 ЦК України дозволяють визначити зміст відповідної погодженої сторонами умови щодо порядку проведення розрахунку.

Оскільки ці правила дають можливість визначити зміст відповідної умови договору, відповідно потреби застосовувати тлумачення contra proferentem, тобто тлумачення слів договору проти того, хто їх написав, немає.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та їх обґрунтувань, сам позов суд вважає таким, що зумовлений бажанням позивача позбутися наявних в нього грошових зобов'язань за кредитним договором, зумовлених, можливо, відсутністю у позивача можливості для їх належного та своєчасного виконання, що, тим не менш, в силу ст. 625 ч. 1 ЦК України не звільняє його від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, понесені судові витрати, у разі відмови судом у задоволенні позову, позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 213, 626-628, 637, 638, 640, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Артемівського відділення Донецької обласної філії про тлумачення змісту договору, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення суду виготовлено 28 березня 2019 року.

Суддя Н.М.Погрібна