Рішення № 8078579, 23.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2009 р.Справа № 28/188-09-5080 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива +";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "ВЕРТИКАЛЬ" Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення 13904245грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Дрьомін В.М. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2- ФО підприємець.

СУТЬ СПОРУ: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива+", звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно будівельна компанія „Вертикаль” (Відповідача-1) неповернену попередню оплату за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року у сумі 13904245,00 гривень. Також просить стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 згідно договору поруки б/н від 14.11.2008 року суму 30000,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання Відповідачем -1 зобовязань за договором постачання по передачі йому товару залізорудної сировини, вимоги до якої були визначені у додатковій угоді № 1 від 17.11.2006 року до цього договору, оплаченого належним чином на умовах попередньої оплати. Вказує, що внаслідок порушення Відповідачем -1 умов договору щодо передачі товару він як покупець відмовився від зазначеного договору та просить суд відповідно до положень ст. ст. 693, 712 ЦКУ стягнути на його користь попередню оплату, сплачену за цим договором, в розмірі 13904245,00 гривень. Також вказує, що виконання Відповідачем-1 зобовязання по поверненню попередньої оплати за першою вимогою Позивача було частково забезпечено порукою на підставі договору поруки б/н від 14.11.2008 року, укладеному між ним та Відповідачем-2. Тому Позивач просить суд на підставі ст. 554 ЦКУ стягнути на його користь з Відповідача -2 як солідарного боржника Відповідача -1 частину боргу в розмірі 30000,00 гривень. Вказує, що до часу звернення Позивача до суду з позовом зобовязання відповідачів як солідарних боржників перед ним не виконані, а попередня оплата у повному обсязі не повернута.

Відповідач -1 відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідач -2 проти позову заперечує, надав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати договір постачання № № 11-08 від 17.11.2006 року, укладений між Позивачем та Відповідачем -1, та договір поруки б/н від 14.11.2008 року, укладений між ним та Позивачем, недійсними. В зустрічному позові Відповідач -2 вказував, що договір постачання було вчинено сторонами без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, такий договір підпадає під ознаки фіктивного правочину та відповідно до ст. 234 ЦКУ має бути визнаний судом недійсним. Зазначив, що договір постачання № 11-08 від 17.11.2006 року був спрямований на заволодіння без достатніх правових підстав (незаконне заволодіння) грошовими коштами позивача та був також укладений з метою отримання позивачем „податкової вигоди”, а саме податкового кредиту по ПДВ та заниження податку на прибуток, тобто як наслідок незаконне заволодіння майном держави (бюджетними коштами). Таким чином, на думку Відповідача -2, цей договір порушує публічний порядок, а тому відповідно до ст. 228 ЦК України є нікчемним, що обумовлює недійсність договору поруки б/н від 14.11.2008 року відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України.

Ухвалою суду від 10 листопада 2009 року прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним.

Представник позивача в свою чергу не погоджуючись з вимогами викладеними у зустрічному позові Відповідача -2 надав свої заперечення, вказуючи на те, що при укладенні договору Покупець, в особі повноважного представника - директора Галієва Е.Е., дійсно мав намір придбати залізорудну сировину у власність підприємства та оплатити його, про що свідчать його дії, направлені на виконання договору, а саме узгодження номенклатурного переліку, асортименту, кількості, ціни, вартості, строків та порядку оплати зазначеного товару, а також дії щодо попередньої оплати товару, яка була здійснена ним належним чином та у встановлений строк. Таким чином, на думку позивача, належне виконання умов договору купівлі-продажу унеможливлює оцінювати такий договір як фіктивний. З приводу твердження Відповідача -2 щодо отримання позивачем „податкової вигоди” вказує на те, що право на валові витрати та податковий кредит існує по відповідним первинним документам бухгалтерського обліку та податковим накладним, наданим продавцем, тому належне виконання Покупцем зобовязань, встановлених правочином, тобто фактичні дії по здійсненню господарської операції, обумовлює зазначене право на валові витрати, податковий кредит та майбутнє бюджетне відшкодування. Щодо вимог Відповідача -2 про визнання недійсним договору поруки б/н від 14.11.2008 року, Позивач вказує на те, що цей договір був укладений на забезпечення виконання зобовязання Відповідача -1 щодо повернення попередньої оплати, яке виникло у Відповідача -2 на підставі відповідної норми закону у звязку з відмовою позивача від договору, що виключає законність зустрічних позовних вимог також і в цієї частині.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

17.11.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Проектно будівельна компанія „Вертикаль”, в особі повноважного представника - директора Романовського О.А., та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альтернатива +”, в особі повноважного представника - директора Галієва Е.Е., було укладено Договір постачання № 11-08 (далі - Договір). На час укладення Договору місцезнаходження Відповідача було: 61121, АДРЕСА_1. Згідно наданого державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради на запит Позивача від 26.08.2009 р. витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Відповідача: 65012, м. Одеса, Україна, вул. Канатна, буд.41.

Згідно умов Договору Продавець, Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно будівельна компанія „Вертикаль”, зобовязувався передати у власність Покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтернатива +”, залізорудну сировину (далі - Товар) відповідно до додатків (специфікацій, додаткових угод) до Договору, а Покупець зобовязувався прийняти цей Товар та оплатити його. Кількість, ціна, загальна вартість Товару, а також строк та умови постачання Товару мали бути узгоджені у додатках, які є невідємною частиною Договору.

На виконання умов договору постачання Продавцем, в особі директора Романовського О.А., та Покупцем, в особі директора Галієва Е.Е., було укладено Додаткову угоду № 1 від 17.11.2006 р. до зазначеного договору, якою було визначено специфікацію Товару окатиші залізорудні, ТУ У 13.1-00191023-002-2002, базовий зміст заліза 62,00 %, кількістю орієнтовно 30000,00 тон, базовою ціною 422,40 гривень за одну тону без урахування податку на додану вартість, відповідно 506,88 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 17.11.2006 року до зазначеного договору, Постачальник зобовязався поставити партію Товару у січні березні 2007 р.

Умовами договору постачання (п.5.2) передбачено, що за Товар здійснюється 100 (сто) відсоткова попередня оплата.

Така умова договору відповідала приписам ч. 1 ст. 693 ЦКУ, відповідно до якої у випадку, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання Продавцем (попередня оплата), Покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Попередня оплата залізорудної сировини була здійснена Позивачем 30.11.2006 р. в розмірі 12672000,00 грн. та 28.12.2006 року в розмірі 1500000,00 грн., тобто разом 14172000,00 (чотирнадцять мільйонів сто сімдесят дві тисячі грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком Позивача.

За фактами зарахування грошових коштів в рахунок попередньої оплати товару, визначеному у додатковій угоді № 1 від 17.11.2006 року, Продавцем Покупцю були видані податкові накладні № 1137 від 30.11.2006 року та № 1228 від 28.12.2006 року відповідно.

При цьому, Відповідач -1 свої зобовязання щодо передачі Позивачу товару, узгодженого у додатковій угоді № 1 від 17.11.2006 року, ані у встановлений сторонами у додатковій угоді № 1 строк (тобто до 01.04.2007 року), ані протягом дії договору (тобто до 31.12.2007 року) не виконав.

Позивач претензіями № 65 від 01.10.2007 р. та № 27 від 11.11.2008 р. звертався до Відповідача -1 з вимогою про повернення попередньої оплати.

Відповідач -1 у відповіді вих. №121 від 12.11.2008 р. на претензію Позивача вих. № 28 від 11.11.2008 р. визначив вимоги Позивача про повернення попередньої оплати у сумі 14172000,00 грн. правомірними та визнав їх у повному обсязі.

Позивач звернувся до Відповідача -1 з претензією № 31 від 13.11.2008 року, в якої остаточно відмовився від договору постачання № 11-08 від 17.11.2006 року та вимагав повернення попередньої оплати в строк до 31.12.2008 року.

Однак, зазначена вимога Позивача була залишена Відповідачем -1 без розгляду та задоволення, а сума боргу до моменту звернення Позивача до суду Відповідачем-1 не повернута.

Крім цього, 14.11.2008 року між Позивачем та Відповідачем -2 було укладено договір поруки б/н, за умовами якого Відповідач-2 зобовязався відповідати за виконання зобовязань Відповідача-1 по поверненню ним Позивачу суми попередньої оплати за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року у обсязі, що не перебільшує 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Позивач звернувся до Відповідача -2 з претензією № 09/04-06/1 від 06.04.2009 року, в якої на підставі договору поруки б/н від 14.11.2008 року вимагав від нього як солідарного боржника Відповідача -1 здійснити оплату боргу в частині 30000,00 грн.

Зазначена вимога Позивача була залишена Відповідачем -2 без розгляду.

Встановивши обставини справи, здійснивши перевірку їх наявними в матеріалах справи доказами, та оцінивши правовідносини, що склалися між сторонами, на предмет їхньої відповідності чинному законодавству, суд дійшов до переконливого висновку про необхідність задоволення позову та про відмову у зустрічному позові з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, повноважними представниками сторін при укладанні договору постачання № 11-08 від 17.11.2006 року та його виконанні було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору постачання, а саме, щодо предмета постачання (п. 1.1. договору, п. 1 додаткової угоди № 1) та його ціни (п. 3.1. договору, п. 1 додаткової угоди № 1). При цьому, сторонами була досягнута згода щодо інших умов договору постачання, зокрема, строків та умов передачі товару (п. п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 6.1., 6.4., 6.6. договору, п. 3 додаткової угоди № 1), строків та умов оплати товару (п. 5.2. договору, п. 1 додаткової угоди № 1), відповідальності сторін (п. п. 7.1, 7.2. договору) та інших. Спорів щодо предмета постачання, його ціни та інших умов договору між сторонами в процесі укладання та під час виконання договору не виникло. Зміст договору відповідає приписам чинного законодавства України та дає підстави суду оцінювати його саме як договір постачання.

Позивач, Покупець за договором, на виконання його умов належним чином здійснив попередню оплату товару на загальну суму 14172000,00 грн., а Відповідач -1, Продавець за договором, прийняв зазначені кошти в рахунок оплати зазначеного у додатковій угоді № 1 товару, про що свідчать податкові накладні, які були видані Відповідачем -1 Позивачу за фактами зарахування коштів на поточний рахунок Відповідача -1.

При цьому, Відповідач -1 ані в строки, узгоджені повноважними представниками сторін в додатковій угоді №1 до договору (тобто до 01.04.2007 року), ані протягом дії договору (тобто до 31.12.2007 року) передачу товару Позивачу не здійснив.

Згідно зі ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ, видом порушення зобовязання є його невиконання.

Таким чином, Відповідач-1 порушив своє зобовязання за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року щодо передачі Позивачу товару, визначеному у додатковій угоді № 1 від 17.11.2006 року, на загальну суму 14172000,00 гривень.

Згідно зі ст. 611 ЦКУ, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з таких наслідків, зокрема, є припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦКУ, у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом; одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року не було передбачено право Покупця відмовитися від договору, але таке право встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦКУ, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право на сій розсуд вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наступні дії сторін свідчать про те, що вони відмовились від договору постачання: Відповідач -1 визначив вимоги Позивача щодо повернення попередньої оплати у сумі 14172000,00 грн. правомірними, визнав їх у повному обсязі, однак повернув тільки 267755,00 грн., а Позивач звернувся до Відповідача -1 з вимогою про повернення попередньої оплати у повному обсязі у строк до 31.12.2008 року.

Оскільки Відповідач -1 не виконав свій обовязок по поверненню попередньої оплати Позивачу, позовні вимоги про стягнення з Відповідача -1 попередньої оплати в сумі 13904245,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до умов договору поруки б/н від 14.11.2008 року Відповідач-2 зобовязався відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем -1 зобовязань по поверненню Позивачу суми попередньої оплати за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року у обсязі, що не перебільшує 30000,00 гривень.

Згідно зі ст. 553 ЦКУ, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 ЦКУ, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставою виникнення цивільного обовязку, зокрема, є правочини, тобто, згідно зі ст. 202 ЦКУ, дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, інші юридичні факти; цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, тобто перелік підстав виникнення цивільних прав та обовязків не є вичерпним.

Відмова Позивача від договору постачання № 11-08 від 17.11.2006 року, яка була визнана Відповідачем -1, є тим правочином, яка була спрямована на припинення цивільних прав та обовязків за договором купівлі-продажу, і, водночас, на виникнення у Відповідача -1 відповідно до приписів ст. 693 ЦКУ цивільного обовязку повернути попередню оплату, отриману ним від Позивача за договором купівлі-продажу.

Таким чином, зміст договору поруки б/н від 14.11.2008 року відповідає вимогам, встановленим для такого виду забезпечення виконання зобовязань.

Оскільки Відповідач -2 не виконав свій обовязок як солідарний боржник Відповідача -1 по поверненню Відповідачем -1 Позивачу попередньої оплати, то вимоги Позивача про стягнення з Відповідача -2 боргу у обсязі 30000,00 грн. є також законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи, викладені Відповідачем -2 у зустрічній позовній заяві, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 234 ЦКУ, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків. Таким чином, у діях сторін такого правочину відсутня спрямованість на набуття, зміну або припинення відповідних цивільних правовідносин.

На підставі наявних в матеріалах справи доказах в їх сукупності судом встановлена узгодженість повноважними представниками сторін суттєвих умов договору постачання під час його укладання та часткового виконання, здійснення сторонами дій, спрямованих на настання правових наслідків, які обумовлені саме договором купівлі-продажу, що унеможливлює визнання договору постачання № 11-08 від 17.11.2006 року фіктивним.

Наступна відмова сторін від зобовязань за цим договором не може вважатись приводом оцінювати такий договір як фіктивний, оскільки право на відмову від договору у звязку з порушенням однією із сторін зобовязань за цим договором є, з одного боку, одним з наслідків порушення зобовязання, а з другого боку, встановленим законом правом потерпілої сторони.

Бездіяльність сторін протягом тривалого часу, а саме невиконання Продавцем зобовязань щодо передачі Покупцю оплаченого ним товару, нездійснення Покупцем заходів по зверненню до суду з відповідним позовом до Продавця про спонукання нього до виконання зобовязань в натурі, не може свідчити про те, що волевиявлення учасників цього правочину не відповідало їх дійсній волі у момент укладання договору, а зазначений договір було вчинено сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, оскільки Позивач, виконавши належним чином усі обовязки за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року, відмовився від цього договору у звязку з порушенням зобовязань по договору з боку Відповідача -1. Крім того, Позивач звернувся до господарського суду за захистом свого цивільного права у межах встановленої ст. 257 ЦКУ позовної давності.

Твердження Відповідача -2 про те, що договір постачання № 11-08 від 17.11.2006 року порушує публічний порядок у звязку з його укладанням сторонами у протизаконних цілях, а саме з метою отримання Позивачем „податкової вигоди” у вигляді податкового кредиту по ПДВ, тобто завищено залишок відємного значення ПДВ по рядку 26 декларації з ПДВ у листопаді 2006 року на суму 2112000,00 грн., у грудні 2006 року на суму 250000,00 грн. и завищення валових витрат обігу та виробництва за рахунок збільшення на витрати, понесені за договором постачання, на суму 11810000,00 грн. у декларації по прибутку за 2006 рік, наслідком якого стало заниження податку на прибуток за 2006 рік на суму 2952500,00 грн., і як наслідок незаконне заволодіння майном держави (бюджетними коштами), а також з метою заволодіння Відповідачем -1 без достатніх підстав, тобто незаконного заволодіння, грошовими коштами Позивача у сумі 13904245,00 грн., є необґрунтованими у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 228 ЦКУ, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом на підставі дослідження наявних у справі доказів встановлено, що зобовязання Позивача, Покупця за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року, по оплаті товару були виконані у повному обсязі, у встановлений строк та належним чином, а саме шляхом перерахування безготівкових грошових коштів Відповідачу -1, Продавцю за цим договором.

Згідно з положеннями Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, встановлено, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою Державою спосіб через банківські установи.

Відповідно до приписів Закону України „Про систему оподаткування” та Закону України „Про податок на додану вартість” Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, право на валові витрати та податковий кредит існує, взагалі, по первинним документам бухгалтерського обліку та податковим накладним, що надає Продавець Покупцю. При цьому, Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків Продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до податкових декларацій за умовами необізнаності Покупця щодо такої. Несплата податків Продавцем або ухилення Продавця від сплати податків при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати, податковий кредит Покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, суд не вбачає підстав вважати, що договір постачання № 11-08 від 17.11.2006 року та дії сторін щодо його виконання, зокрема, перерахування Позивачем належних йому коштів, прийняття цих коштів Відповідачем -1, видача Відповідачем -1 Позивачу за фактами зарахування коштів податкових накладних № 1137 від 30.11.2006 року та № 1228 від 28.12.2006 року, наслідком яких стале відображення Позивачем у податковій звітності податкового кредиту по ПДВ, тобто завищено залишок відємного значення ПДВ по рядку 26 декларації з ПДВ у листопаді 2006 року на суму 2112000,00 грн., у грудні 2006 року на суму 250000,00 грн. и завищення валових витрат обігу та виробництва за рахунок збільшення на витрати, понесені за договором постачання, на суму 11810000,00 грн. у декларації по прибутку за 2006 рік, наслідком якого стало заниження податку на прибуток за 2006 рік на суму 2952500,00 грн., а не були спрямовані на незаконне заволодіння майном держави (бюджетними коштами). При цьому, суд враховує, що відповідно до приписів чинного податкового законодавства, після виконання рішення господарського суду про стягнення з Відповідача -1 на користь Позивача суми боргу відомості у податковій звітності підлягають відповідному корегуванню.

Суд також відхиляє доводи Відповідача -2 про спрямованість постачання № 11-08 від 17.11.2006 року на незаконне заволодіння Відповідачем -1 грошовими коштами Позивача, як підставу визнання його таким, що порушує публічний порядок, оскільки Відповідач -1 отримав зазначені кошти на підставі договору постачання та на виконання Позивачем, Покупцем за договором, його умов, тобто на законних підставах. Суд також враховує, що Відповідач -1 визначив вимоги Позивача про повернення попередньої оплати у сумі 14172000,00 грн. правомірними, визнав їх у повному обсязі, однак повернув тільки 267755,00 грн., решту коштів у розмірі 13904245,00 грн. до цього часу Позивачу не повернув, що і є незаконним, оскільки порушує права Позивача, які підлягають захисту судом.

Тому зустрічні позовні вимоги в частині визнання договору постачання № 11-08 від 17.11.2006 року на підставі ст. 228 ЦКУ нікчемним є незаконними та задоволенню судом не підлягають.

Також не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги Відповідача -2 про визнання недійсним договору поруки б/н від 14.11.2008 року, оскільки відповідно до п. п. 1.1, 1.2. цього договору, його було укладено Позивачем з Відповідачем -2 з метою забезпечення виконання цивільного обовязку Відповідача -1 по поверненню попередньої оплати, який виник у Відповідача -2 на підставі відповідної норми закону, а саме ст. 693 ЦКУ, у звязку з відмовою Позивача від договору постачання № 11-08 від 17.11.2006 року.

За таких обставин зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню, у задоволені якої суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно будівельна компанія „Вертикаль” (65012, Україна, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 41, код ЄДРПОУ 32948799, поточний рахунок № 26000000044667 в АБ „Факторіал-Банк” м. Харкова, МФО 351715) на користь товариства за обмеженою відповідальністю „Альтернатива +” (61050 м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, б. 24, код ЄДРПОУ 31942508, поточний рахунок № 26004036332101 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) неповернену попередню оплату за договором постачання № 11-08 від 17.11.2006 року у сумі 13904245 (тринадцять мільйонів девятсот чотири тисячі двісті сорок пять) гривень .

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як солідарного боржника ТОВ „Проектно-будівельна компанія „Вертикаль” згідно договору поруки б/н від 14.11.2008 року на користь Товариства за обмеженою відповідальністю „Альтернатива +” (61050 м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, б. 24, код ЄДРПОУ 31942508, поточний рахунок № 26004036332101 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) суму 30000 (тридцять тисяч) гривень.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно будівельна компанія „Вертикаль” на користь Товариства за обмеженою відповідальністю „Альтернатива +” судові витрати у сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя