Рішення № 8078529, 18.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2009 р.Справа № 12/170-09-4272 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Українська кабельна компанія"

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про розірвання договору оренди та стягнення 8980,15 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Чепуренко В.П. довіреність від 01.02.2009р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач товариство з обмеженою відповідальністю „Українська кабельна компанія”, звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна № 5033/0/4юр (ф) від 01.11.2008 р. з 30.06.2009р., виселити відповідача з офісного приміщення та стягнути на користь позивача суму заборгованості по орендній платі в розмірі 8980,15 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2009р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 19.10.2009р. термін розгляду справи продовжено на один місяць, а саме до 19.11.2009р.

Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягає, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його місцем проживання, підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.09.2009р. наданим суду позивачем, але у судове засідання не зявився, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

01.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська кабельна компанія" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 5033/0/4юр (ф) (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нерухоме майно у користування за плату на визначений термін.

Відповідно до п.1.2. договору нерухоме майно нежиле приміщення, яке складається із трьох кабінетів (по 12м2 кожне), знаходиться на четвертому поверху десятиповерхового адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 36м2.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату, у4 розмірі 2727грн., та ПДВ 20% - 545грн.40коп., а разом 3272,40 грн. у місяць (п.3.1. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата авансується Орендарем до десятого числа місяця за який вона сплачується. Оплата здійснюється на підставі рахунку виписаного Орендодавцем.

Згідно з п.4.2. договору грошові зобовязання по цьому договору виконуються виключно у національній валюті України, керуючись ст.524 ЦК України. Для захисту інтересів Орендодавця сторони погодилися встановити еквівалент орендної плати у валюті євро. На час укладення договору еквівалент орендної плати виражений у євро складає 435,82 євро (по курсу НБУ, який складає 7,5086 грн. за один євро).

Пунктом 4.4. встановлено, що до орендної плати входять витрати Орендодавця, повязані зі сплатою комунальних послуг по утриманню приміщення. У випадку, якщо витрати Орендодавця по утриманню приміщення суттєво зростуть (більш ніж на 10%) то сторони після відповідної заяви Орендодавця зобовязуються у десятиденний термін переглянути розмір орендної плати шляхом підписання додаткового погодження до цього договору.

У випадку необґрунтованого ухилення або відмови Орендаря від перегляду розміру орендної плати з підстав, визначених у п.4.1., 4.2.,4.4 договору Орендодавець має право розірвати дійсний договір, вимагати повернення предмету договору та компенсації понесених збитків (п.4.5. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що передання і повернення майна оформлюється актом прийому-передачі. Майно вважається переданим у користування або поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п.6.1. договору термін дії договору встановлений з дати передачі нерухомого майна Орендарю згідно акту і до 31.10.2009р.

Згідно із п.7.4. договору орендна плата та інші платежі, яки витікають з цього договору та перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з Орендаря у відповідності з чинним законодавством. Орендодавець, у випадку прострочки перерахування орендної плати або інших платежів, що витікають із цього договору, має право нарахувати пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки (включаючи день сплати) та стягнути її з Орендаря.

У випадку прострочки внесення орендної плати більш ніж один місяць Орендодавець має право розірвати договір та вимагати відшкодування збитків, заподіяних цією прострочкою.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.11.2008р. Орендодавець фактично передав, Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, які складаються із трьох кабінетів (кожний по 12м2), що знаходяться на четвертому поверху десятиповерхового адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна № 5033/0/4юр (ф) від 01.11.2008р., підписаною сторонами 05.02.2009р. у зазначений договір було внесено зміни, а саме: у п.1.2. викладено у наступній редакції:

„1.2. Нерухоме майно нежиле приміщення, яке складається із одного кабінету, що знаходиться на другому поверсі адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 12 м2.

1.3. Вартість майна на момент укладення договору складає 23365,23грн. та індексується у порядку, передбаченому законодавством.

3.1. За користування майном Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 1083,33грн. плюс ПДВ20% - 216,67грн., а всього 1300 грн. у місяць.

4.2. Грошові зобовязання по цьому договору виконуються виключно у національній валюті України, керуючись ст.524 ЦК України. Для захисту інтересів Орендодавця сторони погодилися встановити еквівалент орендної плати у валюті євро. На час укладення цієї угоди еквівалент орендної плати, виражений у євро складає 131,71 євро (по курсу НБУ, який складає 9,8698 грн. за один євро).

Пунктом 6 додаткової угоди визначено, що вона вступає в дію з 06.02.2009р. та діє на протязі строку дії договору.

У відповідності до акту приймання-передачі від 05.02.2009р. Орендар фактично передав, Орендодавець прийняв нежитлові приміщення, які складаються із трьох кабінетів (кожний по 12м2), що знаходяться на четвертому поверху десятиповерхового адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та у відповідності до акту приймання-передачі від 05.02.2009р. Орендодавець фактично передав, Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке складаються із одного кабінету, що знаходяться на другому поверху адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею - 12м2.

В порушення термінів оплати відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, станом на час подання позову у відповідача за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. (включно) утворилась заборгованість по сплаті оренди в розмірі 8980,15 грн.

Відповідачу неодноразово надсилалися повідомлення про необхідність сплатити заборгованість, а також було запропоновано розірвати договір оренди № 5033/0/4юр (ф) від 01.11.2008р. Але відповідач на листи не відповів, борг не сплатив.

Враховуючи порушення відповідачем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено судом, позивач 20.10.2009р. рекомендованим листом надіслав на адресу відповідача листа, в якому повідомив про розірвання договору оренди.

Враховуючи не одержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Відповідно до п.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. п.6.1. договору термін його дії встановлений з дати передачі нерухомого майна Орендарю згідно акту і до 31.10.2009р. тобто на час розгляду справи у суді договір припинив свою дію. Крім того, позивач своїм листом від 19.10.2009р. попередив відповідача про розірвання зазначеного договору оренди. З цих підстав суд прийшов висновку, що договір оренди нерухомого майна № 5033/0/4юр (ф) від 01.11.2008р. припинив свою дію 31.10.2009р., а тому, вимога позивача щодо його розірвання задоволенню не підлягає.

В частині виселення відповідача з нежитлового приміщення та стягнення з нього заборгованості з орендної плати суд прийшов до висновку, що ці позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем, та не спростовано Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались на протязі шості місяців з січня 2009р. по червень 2009 р. (включно), внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати на суму 8980,15 грн., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ „Українська кабельна компанія” про виселення відповідача з нежилого приміщення, яке складається із одного кабінету, що знаходиться на другому поверху адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею - 12м2 та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на суму 8980,15 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до платіжних доручень № 7913 від 24.07.2009р. та №№ 8106, 8107 від 07.08.2009р. позивачем сплачене державне мито у розмірі 272 грн. та відповідно до платіжного доручення № 7914 від 24.07.2009р. позивачем сплачено витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про покладення на відповідача фактично понесених позивачем судових витрат у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивач повинен був сплатити державне мито у справі в сумі 187 грн. Однак позивач помилково сплатив держмито в сумі 272грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином позивач надмірно сплатив до державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн., які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито”, яка передбачає, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

З урахуванням зазначеного суму державного мита, що переплачена позивачем в розмірі 85 грн. слід повернути позивачу з державного бюджету України.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно задоволеним вимогам та у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (65013, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська кабельна компанія” (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2 код ЄДРПОУ 31595602) з офісного приміщення, що знаходиться на другому поверху адміністративного корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею - 12м2.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65013, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська кабельна компанія” (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2 код ЄДРПОУ 31595602) - 8980 (вісім тисяч девятсот вісімдесят) грн. 15 коп. заборгованість з орендної плати, 187 (сто вісімдесят сім) грн. витрат на оплату державного мита; 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. В інший частині позову відмовити.

5. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65013, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі - 118(сто вісімнадцять)грн.

6. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Українська кабельна компанія” (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2 код ЄДРПОУ 31595602) з державного бюджету України надмірне сплачене держмито у розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. Довідку про повернення державного мита видати.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 23.11.2009 р.

Суддя