Рішення № 8078401, 19.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р.Справа № 7/428-09-5237 За позовом: ТОВ „Історія-С”, м.Одеса

до відповідача: ТОВ „Прогрес-Строй”, м.Одеса

про стягнення 10002,02 грн.

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Пєрєлі М.В., за довіреністю.

Від відповідача –не з’явився.

Позивачем подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та задоволено.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Історія-С” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй” (далі –Відповідач) заборгованості у сумі 10002,02 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання 19.11.2009р. не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

01.01.2008р. та 30.06.2008р. між Позивачем та Відповідачем були укладені договори на розміщення зовнішньої реклами, згідно з якими Позивач зобов’язався провести рекламну кампанію шляхом розміщення рекламних матеріалів Відповідача на власних рекламних носіях, а Відповідач зобов’язався оплатити ці послуги у повному обсязі.

На виконання умов зазначених договорів Позивач розмістив рекламні матеріали Відповідача на власних рекламоносіях без здійснення передплати з боку Відповідача з 01.06.08р. по 30.06.08р. та з 01.07.08р. по 07.07.08р. за договором від 01.01.08р. та з 01.07.08р. по 11.07.08р за договором від 30.06.08р.

Розміщення рекламного матеріалу підтверджується фотозвітом, який був представлений Відповідачу.

Позивач надіслав Відповідачу рахунки №5/02 від 13.05.08р., №7/01 від 01.06.08р. та №7/02 від 01.06.08р. для оплати замовлених послуг.

Після виконання умов договорів Відповідачу повторно були надіслані рахунки та акти виконаних робіт для отримання оплати за розміщення рекламного матеріалу.

12.11.2008р. Позивачем була надіслана претензія на адресу Відповідача, яка залишилась без відповіді та задоволення.

У зв’язку з невиконанням умов договорів та ігноруванням претензій 12.02.2009р. Позивачем було знов надіслано Відповідачу акти виконаних робіт та рахунки, що підтверджується поштовим описом та повідомленням про отримання пошти.

Незважаючи на зазначене, Відповідач не виконав умови договорів.

Відповідно до п.п. 4.8 договорів від 01.01.2008р. та 30.06.2008р., укладених між Позивачем та Відповідачем, не підписання Замовником актів виконаних робіт при відсутності мотивованої відмови є фактом визнання повного виконання Виконавцем обов’язків по розміщенню рекламного матеріалу.

Таким чином, Відповідачем були визнані, але не оплачені послуги Позивача на загальну суму 8419,21 грн.

Станом на 12.10.2009р. Відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості, у зв’язку з чим Позивач здійснив розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за період з 01.08.2008р. по 12.10.2009р., що має своє відображення у представленому розрахунку заборгованості.

Отже, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за договорами від 01.01.2008р. та 30.06.2008р. складає 10002,02 грн. (8419,21 грн. /основний борг/ + 1279,72 грн. /індекс інфляції/ + 303,09 грн. /3% річних від простроченої суми/).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання ті інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім цього боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй” (м.Одеса, вул. Приморська, 49. Код ЄДРПОУ 31502358) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Історія-С” (м.Одеса, пл. Соборна, 16/6. Код ЄДРПОУ 33566832) 10 002 /десять тисяч дві/ грн. 02 коп. боргу, 102 /сто дві/ грн. 00 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя