Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" листопада 2009 р.Справа № 22/189-09-5021 За позовом Відкритого акціонерного товариства "ВИНОГРАДАР";
до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Черноус Віктор Олексійович";
про стягнення 35892грн.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: -не з'явився;
Від відповідача: -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: позивач Відкрите акціонерне товариство "ВИНОГРАДАР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Черноус Віктор Олексійович", в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 35892 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав клопотання у відповідності до якого просить суд розглянути справи без його участі.
Відповідач у засідання суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України, у відповідності до якого останній просив суд накласти арешт на майно та на кошти відповідача.
Розглянувши зазначене клопотання суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:
15.05.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 59, згідно умов якого відповідач зобов'язався поставити виноград у кількості 40000 кг. врожаю 2006р., а позивач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість, за ціною 2,20 грн. за один кг.
На виконання умов договору позивачем було перераховано на підставі рахунку №8 від 15.05.2006р. та рахунку №28 від 22.05.2006р., згідно прибуткової накладної №ПН-1004596 від 29.09.2006р. 44108 грн. та платіжного доручення №537 від 22.05.2006р. 40000 грн.
У відповідності до специфікації №1 від 02.10.2006р. до договору поставки №59 від 15.05.2006р. відповідач зобов’язався погасити борг за недопоставлений товар у розмірі 35892 грн., шляхом поставки винограду врожаю 2007р., у строк до 20.10.2007р.
Між сторонами 29.09.2006р. було підписано акт звірки взаємо розрахунків станом на 30.09.2006р.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.
При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Черноус Віктор Олексійович" (вул. Калініна, 19/А, с. Кирнички, Ізмаїльський район, Одеська область, р/р № 260075336 в АППБ "Аваль" м. Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 21011143) на користь Відкритого акціонерного товариства "ВИНОГРАДАР" (вул. Аеродромна, 2, м.Рені, Одеська область, р/р № 260031862 в АППБ "Аваль" м. Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 13911074) суму 35892/тридцять п’ять тисяч вісімсот дев’яносто дві грн./ - основного боргу, витрати по сплаті держмита в сумі 359/триста п’ятдесят дев’ять грн./; витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг в сумі 236/двісті тридцять шість грн./
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Суддя
Судове рішення № 8078336, Господарський суд Одеської області було прийнято 18.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/189-09-5021. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: