Рішення № 8078333, 16.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2009 р.Справа № 12/202-09-4767 Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІПАЛ"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ"

про стягнення 15333,68 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шинкаренко Ю.В. –довіреність від 07.10.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

          Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувались перерви з 21.10.2009р. по 30.10.2009р. об 12 год. 40 хв. та з 30.10.2009р. по 04.11.2009р. об 15 год.10 хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІПАЛ" (далі –ТОВ Фірма "ВІПАЛ"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ" (далі –ТОВ "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ"), стягнути з ТОВ "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ" суму заборгованості за невиконання умов укладеного договору № 18/2008 від 06.08.2008 р., яка становить15333 грн. з яких: основний борг в сумі 11521,40 грн., пеня - 1712,52 грн., 425,78 грн. - 3% річних та 1673,98 грн. - інфляційних.

          В частині позовних вимог Позивача стосовно вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ", судом було відмовлено, оскільки невжиття таких заходів, на думку суду не може утруднити чи зробити неможливим виконання даного рішення, а іншого позивач суду не навів.

Відповідач в судові засідання 21.10.2009 р. та 30.10.2009 р. з’явився, проти позовних вимог заперечує , однак вимоги ухвал господарського суду Одеської області не виконав відзив на позов на надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          06.08.2008 р. між ТОВ Фірма "ВІПАЛ"- (Продавець) та ТОВ "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ"- (Покупець) було укладено договір № 18/2008 (далі –Договір).

          Даний Договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. (п.6.1. Договору).

          Згідно п. 6.2. якщо після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить про припинення його дії , він автоматично пролонгується ще на один рік. Таких повідомлень сторони суду не надали, отже, договір вважається продовженим до 31.12.2009 р.

          Відповідно до п. 1.1. Продавець зобов'язався здійснити поставку виробів із картону (Товар), а Покупець прийняти та оплатити його.

          Згідно до п.п. 1.2., 4.1. Договору кількість, ціна та вартість Товару визначається згідно рахунку - фактури та накладної.

          Відповідно до п. 2.2. розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на таких умовах: 50 %- передоплатою, 50% - на протязі 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до 5.1. за невиконання своїх обов’язків по Договору Сторони несуть матеріальну відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до накладної №226 від 21.08.2008 р. та товарно - транспортної накладної №103 підписаних обома Сторонами ТОВ Фірма "ВІПАЛ" поставив ТОВ "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ" Товару на суму 38771,40 грн. Однак, всупереч взятих на себе зобов’язань по Договору Відповідач сплатив за Товар Позивачу лише 27250. Залишок суми боргу складає 11521,40 грн.

22.11.2008 р. Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію від 18.11.2008 р. вих. №30 в якій вимагав сплати залишок суми боргу.

Відповідач на дану претензію відповів листом від 20.11.2008 р. обіцяючи сплатити борг, однак цього не зробив, що і стало підставою звернення Позивача до суду з відповідним позовом.

В усних переговорах, що мали місце в подальшому Відповідач обіцяв продати обладнання та погасити заборгованість перед Позивачем, однак, кошти від продажу обладнання на рахунок Позивача не надійшли, а продаж обладнання Відповідача, як вважає ТОВ Фірма "ВІПАЛ" створив загрозу неможливості виконання рішення суду про стягнення з Відповідача суми заборгованості та штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

          З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Фірми "ВІПАЛ", щодо стягнення з Відповідача 11521,40 грн. заборгованості за невиконання умов договору № 18/2008 від 06.08.2008 р., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про покладення на відповідача фактично понесених позивачем судових витрат у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволені на 96,52% та згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам витрати по сплаті держмита в сумі 148 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн.

          Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПАК-ІНДУСТРІЯ" (66300, Одеська область. м. Котовськ, вул. Котовського, буд. 9, 53, код ЄДРПОУ 35259800) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "ВІПАЛ"(61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 159, код ЄДРПОУ 30989524) - 11521 (одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна) грн. 40 коп. –заборгованість за договором поставки, 1276 (одна тисяча двісті сімдесят шість) грн. 90 коп. –пені, 1659 (одна тисяча шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 08 коп. - інфляційні, 342 (триста сорок дві) грн. 80 коп. - 3% річні, 148 (сто сорок вісім) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 20.11.2009 р.

Суддя