Рішення № 8077963, 18.02.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року справа № 2-103/10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Галушки О.Г.,

при секретарі Дячук С.Л.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,

встановив:

04 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві в розмірі 40 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що працював на шахтах №1 та №9 «НВ», яка входить до складу ДП «Волиньвугілля» прохідником в шкідливих підземних умовах 11,6 років. Внаслідок роботи в шкідливих підземних умовах йому було встановлено професійне захворювання пневмоконіозом, ускладнене хронічним бронхітом в фазі загострення. Його робота в шахті на підземній дільниці була пов’язана з рядом шкідливих факторів, а саме пилом, що значно перевищував санітарно-допустимі норми, шумом, вібрацією при роботі ручними електросвердлами та неблагоприємним мікрокліматом.

Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 21 лютого 2006 року конкретними факторами виробничого середовища у причині виникнення професійного захворювання являється недосконалість, гірничо-видобувної техніки в частині пилевої характеристики та робота, пов’язана з підняттям та переміщенням вантажів з вагою від 60 кг на відстань 60 м з частотою по 20 разів на зміну, сумарною вагою до 5 000 кг.

Висновком МСЕК від 10 березня 2006 року встановлено 25% втрати працездатності вподальшому 13.03.2009 р.,у зв’язку з погіршенням здоров’я було встановлено 50% втрати працездатності .

Вважає, що через ушкодження здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Позивач просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 40 000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовуючи позов пояснила, що заподіяна позивачу моральна шкода випливає з трудових правовідносин, а тому має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. Моральна шкода заподіяна ОСОБА_1 полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав та переносить і по теперішній час, втративши 50% професійної працездатності.

Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, заподіяних позивачу ОСОБА_1 ушкодженням здоров’ям, просить присудити до стягнення на користь з ДП «Волиньвугілля» на відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову та пояснив, що ОСОБА_1 працював на відокремленому підрозділі «Шахта №9 «НВ» на умовах трудового договору, а тому всі відшкодування він отримував відповідно до Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Вини підприємства в отриманні ОСОБА_1 профзахворювання немає, так як зі сторони роботодавця не було вчинено ніяких протиправних дій, а також штучно не було створено шкідливих і небезпечних умов праці, які б спричинили профзахворювання. ОСОБА_1 при прийомі на роботу був ознайомлений і згідний з наявністю на робочому місці небезпечних та шкідливих умов праці, можливими наслідками їх впливу на здоров’я. У зв’язку з цим просить відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивача ОСОБА_1., працював прохідником в шкідливих підземних умовах 11,6 років на шахтах №1 та № 9 «Нововолинська», під час виконання своїх трудових обов'язків в умовах підвищеної запиленості та несприятливого мікроклімату захворів на професійне захворювання – пневмоконіозом, ускладнене хронічним бронхітом в фазі загострення.

Ці обставини підтверджуються копією акту розслідування хронічного професійного захворювання від 21.02.2006 року, складеного відповідачем де вказано , що рівень пилу на робочому місці перевищував допустимі санітарно-гігієнічні норми, несприятливий мікроклімат. (а.с.9-10).

За висновком МСЕК від 10 березня 2006 року встановлено 25% втрати працездатності в подальшому у зв’язку з погіршенням здоров’я МСЕК 13.03.2009 р. було встановлено 50% втрати працездатності (а.с.11-12).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці. Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах позивачу ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання пневмоконіозом, ускладнене хронічним бронхітом в фазі загострення.

В результаті тривалої роботи в шкідливих підземних умовах позивачеві заподіяно моральну шкоду, оскільки зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, так як періодично проходить лікування в медичних закладах, став інвалідом третьої групи. Все це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з шкідливими підземними умовами праці підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугіллі» з вини якого вона спричинена, і є не відшкодованою на час розгляду справи судом.

Згідно роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 8 000 гривень.

Також слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 700 (сімсот) грн. понесени ним витрат по оплаті за надання правової допомоги (а.с.13).

К еруючись ст.11, ст.60, ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставіст.23 ЦК України, ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", — суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в користь ОСОБА_1 8 000 ( вісім тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві та 700 (сімсот) грн.. витрат понесених на оплату правової допомоги, всього 8 700 ( вісім тисяч сімсот) грн.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 15 (п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи шляхом зарахування на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Рішення суду не оскаржувалось до апеляційного суду Волинської області і набрало законної сили 02 березня 2010 року.

Суддя О.Г.Галушка