Постанова № 80778307, 27.03.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження № 3/337/212/2019

ЄУН № 337/763/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, перевіривши відповідність вимогам закону протокол про адміністративне правопорушення серія ГР № 419354, що надійшов з Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка не працює є пенсіонером, мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.1 ст. 156 КУпАП , -

в с т а н о в и л а :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ГР № 419354 від 29.01.2019 року , гр. ОСОБА_1 29.01.2019 року о 09-00 годині знаходячись у кіоску, розташованому по пр. Ювілейному, 24/1 в м. Запоріжжі, реалізовувала алкогольні напої (пиво) без наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями (пивом), тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП. Згідно протоколу у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено наступне: алкогольні напої , а саме пиво світле торгової марки «Чернігівське» у кількості 20(двадцяти) пляшок об’ємом 0, 5 л. , які згідно розписки передані на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_1 до рішення суду.

Правопорушниця ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу відносно неї, повідомлялася неодноразово та завчасно, шляхом надіслання судових повісток, але поштові конверти повернулись на адресу суду із зазначенням про закінчення терміну зберігання.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Під час складання протоколу правопорушниці було роз’яснено права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, однак вона не оскаржувала до суду протокол про адміністративне правопорушення, а також не зверталася до суду зі скаргою на незаконні дії працівників Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області .

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов’язкову ознаку складу правопорушення.

Винність правопорушниці ОСОБА_1 підтверджується сукупністю даних, зазначених в протоколі про адміністративне порушення, рапортом співробітника поліції, а також письмовими поясненнями правопорушниці ОСОБА_1, наявними в матеріалах справи, з яких вбачається , що гр. ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч.1 ст.156 КУпАП, як роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини які пом’якшують відповідальність.

Санкцією ч.1 статті 156 КУпАП встановлено накладання на особу, якою вчинено таке правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв’язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.

Об’єктивно з’ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, письмові пояснення, суд вважає стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу , але не в максимальному розмірі, з конфіскацією предметів торгівлі.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. 24,25, 29, 40-1, 33, 156, 221, 283, 287-294 КУпАП , ЗУ «Про судовий збір», суд,-

П О С Т А Н О В ИЛ А:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП та накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 3400 (три тисячі чотириста ) гривень з конфіскацією предметів торгівлі.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача : Казначейство України(ЕАП), Код Банку МФО: 899998, отримувач : УК у Хорт.р-ні м.Зап./Хортиц./21081100, Код ЄДРПОУ отримувача : 38025414, номер рахунку отримувача : 31111106008008.

У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 6800 гривень.

Вилучені згідно протоколу у ОСОБА_1 алкогольні напої, а саме : пиво світле торгової марки «Чернігівське» у кількості 20(двадцяти) пляшок об’ємом 0, 5 л., які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: 31211256026001.Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі – 384, 20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя

Хортицького районного суду ОСОБА_2

м. Запоріжжя

27.03.2019