Ухвала суду № 80777965, 26.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7014/16-ц

Провадження № 2/461/49/19

УХВАЛА

26.03.2019 року. м.Львів

суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

отримавши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи- Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько Кіперське Підприємство «Лео Порто» про визнання недійсним договору купівлі – продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько Кіперське Підприємство «Лео Порто» від 29.01.2014 року №29/01/14, -

В С Т А Н О В И В :

в провадження судді Галицького районного суду м. Львова надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько Кіперське Підприємство «Лео Порто» про визнання недійсним договору купівлі – продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько Кіперське Підприємство «Лео Порто» від 29.01.2014 року №29/01/14.

Головуючий суддя Юрків О.Р. заявив самовідвід, оскільки він здійснював розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, та інших про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною, де сторонами неодноразово заявлено відводи з підстав недовіри складу суду під головуванням судді Юрківа О.Р.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.11.2018 року, заяву третьої особи ОСОБА_4 про відвід судді Юрківа О.Р. задоволено, справу передано на розгляд іншому судді.

Відповідно до п.5 ч.1 ст36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1,9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Констатуючи право сторони на судовий процес із достатньою впевненістю в безсторонності суду, який вирішує його справу, забезпечує не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається, де суддею створено достатні гарантії для усунення об’єктивно виправданих підстав ( і навіть потенційної можливості ) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім, суд погоджується з доводами заявника в тому, що обставини, на які заявник покликається у підтвердження своїх доводів про можливі стосунки між суддею та особою, яка звернулася до ВККС України із скаргою на дії судді, в час його кваліфікаційного оцінювання, що можливо, внаслідок обговорення скарги, привело до пониження кваліфікаційного балу судді, яка виявляє явну, категоричну недовіру судді, що процесуально унеможливлює розгляд справи, є особливими, а тому слугують підставою для висновку про вмотивованість відводу в цій частині.

Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.

Разом з тим п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Поза сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає до задоволення, а саме з метою об’єктивності розгляду, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості судді у результатах розгляду та з етичних міркувань, справу слід передати для розгляду в тому самому суді іншому судді, який визначається у порядку, встановленому ЦПК України

Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

заяву головуючого судді Галицького районного суду м. Львова Юрківа Олега Романовича задовольнити.

Відвести суддю Юрківа Олега Романовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько Кіперське Підприємство «Лео Порто» про визнання недійсним договору купівлі – продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько Кіперське Підприємство «Лео Порто» від 29.01.2014 року №29/01/14.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.Р.Юрків