Рішення № 80751352, 20.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1049/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 79016, м.Львів, вул.Городоцька, 85/312) до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 39962825; 79053, м. Львів, вул.Перфецького, 19) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії НК №476529 від 09.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням вимог КУпАП та ПДР, такою, що порушує законні права та інтереси позивача. Вказує, що дійсно 09.02.2019 року позивач, керуючи транспортним засобом «Хонда ЦРВ», д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Коновальця, 87 у м.Львові на вимогу інспектора поліції зупинив свій автомобіль на лівому узбіччі дороги. При цьому, позивач вимкнув мотор автомобіля та став очікувати на інспектора поліції. Через деякий час до автомобіля позивача підійшов інспектор поліції та безпідставно звинуватив його у вчиненні адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 вказане правопорушення заперечив, виявив бажання надати письмові пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення. Проте, законні вимоги та аргументовані доводи позивача при винесенні постанови не було взято до уваги. Відносно нього було складено оскаржувану постанову, згідно якої позивач 09.02.2019 року, керуючи транспортним засобом «Хонда ЦРВ», д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Коновальця, 87 у м.Львові, здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку. Просить позов задовольнити.

До судового засідання позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача – УПП у Львівській області ДПП НП України в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому у відповідності до ст.205 КАС України суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

09.02.2019 року Інспектором взводу 2 Роти 2 Батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП, лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №476529, згідно якої ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2, 09.02.2019 року о 10 год. 45 хв. у м.Львові на вул. Коновальця, 87, здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, чим порушив п.11.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Згідно вказаної постанови прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до п.11.9 Правил дорожнього руху України, забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суду не надано жодного доказу наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме, що 09 лютого 2019 року о 10 год. 45 хв. у м. Львові на вул. Коновальця, 67, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_2, порушив заборону виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку.

Відповідно до ч.2 ст.283 КпАП України постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Пленум Верховного суду України в пункті 24 постанови від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз’яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, у справах з приводу оскарження актів індивідуальної дії, складених суб'єктами владних повноважень, обов’язок по доведенню правомірності їх складання, покладається саме на зазначених осіб.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП не надано.

При цьому, у відповідності до положень ст.251 КУпАП пояснення інспектора поліції не можуть вважатися доказом, що підтверджує наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, оскільки є лише його позицією, що оцінюються судом на загальних підставах.

З огляду на вищенаведене, факти, викладені у оскаржуваній постанові, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №476529 від 09.02.2019 року.

Однак, позовна вимога про визнання рішення суб'єкта владних повноважень незаконною задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку така охоплюється вимогами щодо її скасування.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що зміст викладених органом поліції у постанові від 09 лютого 2019 року даних свідчить про неповноту при дослідженні обставин справи, така була винесена неправомірно, відтак, підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення - слід закрити.

Керуючись ч.2 ст.19, ст.55 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 11, 18, 70, 71, 86, 94, 99, 138, 139, 154, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст.ст.122,251,268,283,293 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №476529 від 09 лютого 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

В задоволені позову в частині вимог про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №476529 від 09 лютого 2019 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Волоско І.Р.