Ухвала суду № 80776833, 19.03.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5887/17

1-кп/243/106/2019

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2019 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Воронкова Д.В.,

при секретарі – Колено Г.С.

за участю:

прокурора – Чорного В.В

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

представника цивільних позивачів - ОСОБА_3

представника цивільного відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про призначення комісійної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Слов’янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України.

18.03.2019 року в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення по справі комісійної судово-медичної експертизи, на обґрунтування заявлених вимог вказавши, що під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні слідчим Бутенко Д.В. була призначена судово-медична експертиза по встановленню ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, за результатами якої було складено висновок судово-медичної експертизи № 199 від 12.05.2017 року. Вважає вказаний Висновок сумнівним та необґрунтованим за наступних підстав. Слідчий Бутенко Д.В. в своїй Постанові від 11.05.2017 року про призначення судово-медичної експертизи не обмежував проведення експертизи медичними матеріалами, отже, експерт повинен був керуватися Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України N 6 від 17.01.95 року, згідно яких, судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться шляхом медичного обстеження потерпілих; проведення цієї експертизи тільки за медичними документами допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

В порушення п.п.2.10 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи N 6 від 17.01.95 року при виконанні експертизи експертом не були залучені спеціалісти відповідної галузі медицини, не була опитана потерпіла.

В порушення п. 3.3. 3.4. Інструкції дослідна частина висновку не містить в собі необхідних відомостей щодо процесу дослідження, а саме: відсутній експертний аналіз обставин справи; експертом не визначені ті виняткові обставини, за яких медичне обстеження потерпілої не проводилось; відсутній опис опитування потерпілої щодо скарг на стан здоров'я відразу після ДТП, протягом проходження лікування, після виписки; на час проведення експертизи; не викладені дані про клінічний перебіг ушкоджень. Експерт дійшов висновку про переломо-вивих 3-4 поперекових хребців на підставі висновків КТ від 14.04.2017 року № 770, в опису якої відзначається наявність ознак переломо-вивиха, при цьому, не взяті до уваги висновки рентгену від 10.04.2017 року, який діагностував лише клиноподібну деформацію першого поперекового хребця.

Вважає, що експерту необхідно було перевірити наявність ушкодження, встановити час його виникнення та фактичну причину, якщо ця травма була, оскільки, виходячи з висновку експертизи, потерпіла в результаті зіткнення отримала переломо-вивих 3-4 хребця поперекової області хребта, що не завадило їй самостійно вибратися з автомобілю, тривалий час знаходитися на ногах, самостійно підніматися та спускатися по сходах. У висновку відсутні дані щодо можливостей отримання потерпілою вказаної травми хребта в інший період життя. Вказала, що експертом ОСОБА_5 в його практиці вже були допущені випадки неуважного ставлення до проведення експертиз.

Вважає, що висновок експерта ОСОБА_5 І.А.№ 199 від 12.05.2017 року є сумнівним, необґрунтованим та не підтвердженим об’єктивними медичними даними, а проведені у відношенні потерпілої судово-медичне дослідження та судово-медична експертиза є такими, що не відповідають вище зазначеним нормативно-правовим документам, які регламентують їх проведення, та ст.101,102 КПК України.

Просила призначити по справі комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання: Чи отримала потерпіла ОСОБА_6 переломо-вивих 3-4 хребців поперекової області хребта? Якщо так, встановити можливі причини та час виникнення ушкодження.

Чи відповідає діагноз, встановлений потерпілій 18.04.2017 року:

а) клінічним проявам захворювання;

б) анатомічним та морфологічним показникам, що характеризують місце, характер і ступінь ураження;

в) функціональним змінам з боку окремих органів, які спостерігаються при такому ушкодженні;

г) патогенетичним даним, що розкривають механізм розвитку захворювання (ушкодження) і взаємозв'язок окремих його проявів

д) етіологічним даним, що характеризують справжню причину виникнення захворювання або ушкодження.

4). Чи є зв'язок між отриманими ушкодженнями під час ДТП 09.04.2017 року та обставиною відсутності в потерпілої надягнутого ременя безпеки в момент зіткнення.

У судовому засіданні обвинувачений та представник цивільного відповідача підтримали заявлене клопотання.

Обвинувачений та представник цивільного відповідача підтримали заявлене клопотання, просили суд його задовольнити.

Прокурор, представник цивільних позивачів у судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечували, вважали його безпідставним.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 показав, що він проводив експертне дослідження, за результатами якого було складено висновок № 199 від 12.05.2017 року. Під час проведення експертизи ним були досліджені усі необхідні медичні документи для надання відповіді на запитання, вказані у постанові слідчого. Висновок Комп’ютерної Томограми (КТ) та рентгенограма є об’єктивним показником наявності тілесних ушкоджень, а тому, особиста присутність потерпілої, її особисте опитування для надання висновку про тяжкість тілесних ушкоджень не були потрібні, так саме, як і не була необхідна участь інших фахівців у галузі медицини. Зміст Рентгенограми та КТ не суперечать один одному, КТ, як більш сучасний метод діагностики, більш точніший. У потерпілої ознак застарілого перелому (більше ніж 2-3 тижневої давності) ним виявлено не було. Отримана потерпілою травма, не виключає можливість останньої вільно рухатися відразу після ДТП. Досліджені документи не викликали у нього сумнівів щодо їх достовірностей, будь –якої суперечливої інформації не містили.

Вислухавши думку учасників процесу, приймаючи до уваги пояснення експерта, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки захисником обвинуваченого не вмотивовано необхідність проведення комісійної судово-медичної експертизи у даному кримінальному провадженні.

Набуваючи вказаного висновку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

Пункт 10 вказаної Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 1997 року N 8 « Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» ОСОБА_5 змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15, передбачає, що судам слід мати на увазі, що додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Згідно п.п. 11, 12 Постанови повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.

Згідно п.3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 у експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи».

Згідно п. 9 Постанови судам слід мати на увазі, що визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта.

Так, доводи захисника про обов’язковість особистої участі потерпілої під час проведення експертного дослідження суперечать вимогам Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України N 6 від 17.01.95 року, які допускають проведення експертизи без участі потерпілого при наявності справжніх повноцінних документів. Крім того, у судовому засіданні експерт пояснив, що висновок (КТ) та рентгенограма є об’єктивним показником наявності тілесних ушкоджень, а тому, особиста присутність потерпілої, її особисте опитування, для надання висновку про тяжкість тілесних ушкоджень не була потрібна.

Слід звернути увагу, що у своєму клопотання захисник просить призначити експертизу, яку, знов таки, просить провести на підставі медичних документів, що, на думку суду, є алогічним.

Враховуючи пояснення експерта, наданих ним у судовому засіданні, суд приходить до висновку про неналежну обґрунтованість доводів захисника про: розбіжності висновків КТ та рентгенограми; про необхідність участі у дослідження інших спеціалістів; про залишення експертом поза увагою можливості наявності у потерпілої застарілої травми; про невідповідність поведінки потерпілої після отримання травми та ін.

Питання щодо наявності зв'язку між отриманими ушкодженнями під час ДТП 09.04.2017 року та обставиною відсутності в потерпілої надягнутого ременя безпеки в момент зіткнення, взагалі не відноситься до компетенції експерта, оскільки є питанням права.

Інші порушення порядку проведення дослідження, які, на думку захисника, були вчинені експертом при проведенні дослідження, та на які вказано у клопотанні, є формальними, не містять ознак істотних та не створюють підстав для призначення комплексної судово-медичної експертизи.

На даній стадії процесу суд позбавлений можливості надати оцінку висновку № 199 від 12.05.2017 року, як доказу, оскільки така оцінка надається судом у нарадчій кімнаті при вирішенні справи по суті.

За наведених обставин суд вважає, що захисником не наведено належного обґрунтування існування підстав, передбачених вищенаведеними нормами законодавства, для призначення комісійної судово-медичної експертизи, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.242, 332, 350 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2Г про призначення комісійної судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.03.2019 року.

Суддя Д.В. Воронков