Рішення № 80774155, 11.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/9281/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

11 березня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гроші» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено договір №2458614072-003492 від 08 травня 2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Цей договір було укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору.

Також зазначає, що договір №2458614072-003492 від 08 травня 2018 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджується досягнення всіх істотних умов договору.

Згідно з п. 2.1. договору, позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах в національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики та відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов?язується отримати (прийняти) та повернути позику і сплатити суму процентів за користування позикою в порядку і в строк, визначений цим договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі, встановленому договором.

До того ж, повідомленням від 08 травня 2018 року та платіжним дорученням № 956 від 08 травня 2018 року підтверджується, що позивачем було перераховано на картковий рахунок відповідача №5168742215132006 позику у розмірі 3000 грн. 00 коп. Дана сума перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28 грудня 2017 року.

Відповідно до умов п. 10.1.3. договору, позичальник зобов?язується вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою.

Строк надання послуг за цим договором (строк на який надається позика) розпочинається з моменту отримання позичальником коштів відповідно до умов договору (п.5.1 договору). Строк, на який надається позика за цим договором становить 31 день (п. 5.2. договору). Дата надання позики – 08 травня 2018 року (п.5.3 договору). Дата повернення позики- не пізніше 23:00 07 червня 2018 року включно (п.5.4 договору).

Відповідно до умов договору, сума процентів за користування позикою становить 1091 грн. 10коп. за 31 день. Проценти за користування позикою становлять 2% за кожен день користування позикою, що становить 730 процентів річних). Фіксована процентна ставка за цим договором становить 2% (60 грн. 00 коп. процентів) за кожен день, починаючи з дати видачі позики, і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою.

Загальна сума позики здорожчання позики за весь період складає 4091 грн. 10 коп.

Також вказує, що у строк, зазначений даним договором, відповідач повинен був повернути позику та проценти за користування позикою, проте позичальник не повернув суму позики, тим самим порушив умови договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України. Позичальник зобов'язання за вказаним договором не виконав у встановлений договором строк. До того ж, на даний час відповідач заборгованість за договором №2458614072-003492 від 08 травня 2018 року не погасив.

Відповідно п. 7.1. договору, у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Пеня підлягає сплаті шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або перерахування таких коштів на поточний рахунок позикодавця.

Крім того, вказує, що заходи досудового врегулювання спору не вживалися. Відповідач на зв'язок не виходив та не відповідав на дзвінки представника позивача.

Таким чином, станом на 18 жовтня 2018 року відповідачем прострочені строки повернення позики, встановлені п.5.4. даного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом – 3000 грн. 00 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 9071 грн. 10 коп., заборгованості за пенею – 11960 грн. 00 коп. Загальна сума заборгованості за договором складає 24031 грн. 10 коп.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором №2458614072-003492 від 08 травня 2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 24031 грн. 10 коп., а також судові витрати: витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп. та витрати за юридичні послуги в сумі 1500грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року по справі відкрито провадження та призначене судове засідання. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» не з’явився. До початку судового засідання директором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» подано заяву від 26 листопада 2018 року з проханням проводити розгляд справи без участі позивача, підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі. Не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Суд, на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об’єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 08 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та ОСОБА_1 був укладений договір №2458614072-003492 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Умовами укладеного договору передбачено наступне:

позикодавець (Товариство) на умовах цього договору надає позичальнику (клієнту) коштів у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов'язується отримати (прийняти) та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою в порядку і в строк визначений цим договором. Тип позики (кредиту) - споживчий. Позика надається позичальнику без забезпечення виконання його зобов'язань та за умови надання позикодавцю всіх необхідних документів, згідно переліку, визначеного позикодавцем (п. 2.1-2.4). Позика складає 3000,00 грн. (п. 3.1.). Сума процентів за користування позикою становить 1091,1 грн. за 31 день (п. 3.2.).

Проценти за користування позикою становлять 2% за кожний день користування позикою, що становить (730 процентів річних). Тип процентної ставки - фіксована. Фіксована процентна ставка за цим договором становить 2% (шістдесят гривень 00 копійок, процентів) за кожен день, починаючи з дати видачі позики, і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно, протягом строку користування позикою (п. 3.2.1).

Позика вважається наданою в момент отримання позичальником коштів в касі позикодавця, що підтверджується відповідним касовим ордером та/або зарахуванням коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника (п. 4.1.).

Позичальник підтверджує, що перед укладенням договору він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язаний дотримуватись Внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту позикодавця (п. 4.2.).

Повернення позики та сплата суми процентів за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіку платежів (п. 4.4.).мСтрок, на який надається позика за цим договором становить 31 день (п.5.2.). Дата надання позики 08 травня 2018 року (п. 5.3.)

Дата повернення позики - не пізніше 23:00 07 червня 2018 року включно (п. 5.4.).

Позикодавець нараховує проценти за користування позикою наданою за цим договором, за кожен день користування позикою, а позичальник зобов'язується сплатити суму процентів за користування позикою не пізніше дати повернення позики.

Проценти за користування позикою нараховуються з дати надання позики позичальнику до дня повного погашення заборгованості за цим договором включно.

Сума процентів за користування позикою сплачується позичальником одноразовим платежем або частково, але не пізніше строку встановленим цим договором.

Проценти, що нараховуються у випадку прострочення повернення позики за цим договором нараховуються на суму позики та мають бути сплачені позичальником шляхом внесення готівкових коштів у касу або перерахування таких коштів на поточний рахунок позикодавця протягом трьох календарних днів з моменту прострочення.

В разі повного або часткового дострокового повернення позики, сума процентів за користування позикою, що підлягає сплаті згідно умов цього договору, залишається незмінною (п. 6.1.-6.5.).

У випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3.00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня просрочення. Пеня підлягає сплаті, шляхом внесення готівкових коштів у касу позикодавця або перерахування таких коштів на поточний рахунок позикодавця (вказаний в розділі «Терміни» цього договору).

Загальний розмір пені, що підлягає сплаті за договором, не може перевищувати розмір встановлений законом України.

За порушення умов цього договору в інших випадках, прямо не передбачених самим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Сплата неустойки, визначеної в п. 7.1 цього договору не звільняє від виконання основного зобов'язання (п. 7.1. -7.3.).

Позичальник зобов’язаний вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою (п. 10.1.3.).

Позичальник підписанням цього договору підтверджує, що він ознайомлений із Умовами надання позики в тому числі у формі фінансового кредиту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ», розміщеними на сайті позикодавця и приймає їх положення як публічну оферту на укладення цього договору (п. 12.8.).

Згідно повідомлення від 08 травня 2018 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» було перераховано на картковий рахунок № 516874******2006 позику у розмірі 3000грн. 00 коп. Дана сума перерахована на підставі Договору співробітництва № 2829 від 28 грудня 2017 року.

З моменту отримання кредиту відповідач ОСОБА_1 допускав порушення умов повернення грошових коштів, оскільки своєчасно не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення договірних своїх зобов’язань з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Відповідно до розрахунку позивача, проти якого відповідач не надав будь-яких заперечень, станом на 18 жовтня 2018 року внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 грошових зобов’язань за договором від 08 травня 2018 року утворилася заборгованість в розмірі 24 031 грн. 10коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту – 3000 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 9 071 грн. 10 коп. та пені – 11 960 грн. 00 коп.

Разом з тим, в порушення договірних умов, відповідач, станом на 07 червня 2018 року не виконав свої зобов’язання щодо повернення отриманих грошових коштів в розмірі 3 000 грн. 00 коп., а також щодо сплати процентів за користування кредитом.

Доказів повернення несплаченої суми грошових коштів, або повідомлення про підстави неможливості погашення боргу відповідачем суду не надано.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

На час розгляду справи договір № №2458614072-003492 від 08 травня 2018 року недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Поняття та підстави виникнення права на неустойку визначені ст.ст. 549, 550 ЦК України. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З моменту отримання кредиту відповідач допускав порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення його договірних зобов’язань з оплати кредиту та процентів за його користування.

Розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000 грн. 00 коп. та процентами в сумі 9 071 грн. 10 коп. підтверджується розрахунком, наданим позивачем, проти якого відповідач не надав будь-яких заперечень. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об’єктивним, він узгоджуються з умовами кредитного договору. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

Таким чином, стягненню з відповідача в повному обсязі підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 3 000 грн. 00 коп. та процентами в сумі 9 071 грн. 10 коп.

Крім того, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» за наданим розрахунком заборгованості нараховано пені на загальну суму 11 960 грн. 00 коп.

Між тим, Конституційний Суд України у своєму Рішенні №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року, констатував, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання (п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Положення статті 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Відповідно до висновків Верховного Суду України в постанові від 03 вересня 2014 року по справі №6-100цс14, - суд має право самостійно зменшити розмір неустойки. При цьому, частина третя ст. 551 ЦК, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та п. 4-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у реалізації їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Суд вважає, що стягнення пені у розмірі заявленому позивачем, не буде відповідати передбаченим ч. 3 ст. 509 ЦК України таким засадам зобов’язання, як розумність та справедливість.

З урахування характеру кредиту отриманого ОСОБА_1, розміру кредиту, розміру боргу по тілу кредиту, а також відсутності збитків завданих Товариству, суд зменшує розмір неустойки (пені) з 11960 грн. 00 коп. до 3 000 грн. 00 коп.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн. (платіжне доручення № 1585 від 15 жовтня 2018 року), який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» на підтвердження витрат за юридичні послуги надано Договір про надання юридичних послуг № 01/08-2 від 01 вересня 2018 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, Акт приймання-передачі наданих послуг № 130 від 01 жовтня 2018 року та платіжне доручення № 1517 від 12 жовтня 2018 року про сплату ФОП ОСОБА_2 1500 грн. 00 коп. за юридичні послуги щодо боржника за Договором №№2458614072-003492.

Між тим, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат за надані товариству фізичною особою-підприємцем юридичних послуг в сумі 1500грн. 00коп., не підлягають до задоволення, оскільки, як зазначалось, за нормами статті 133 ЦПК, до судових витрат віднесено судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України сторони несуть такі витрати, якщо вони пов’язані з правничою допомогою адвоката, а не фізичної особи-підприємця. Отже, вимоги позивача в цій частині є безпідставними.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 509, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 625, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280, 281 Прикінцевими та Перехідними положеннями ЦПК України (в ред. від 03.10.2017), суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 18001, АДРЕСА_1, паспорт серія СМ №232337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гроші» (ЄДРПОУ 41538600, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 10-к,) заборгованість за договором №2458614072-003492 від 08.05.2018р. яка складається з: 3000грн. 00коп. – тіло кредиту, 9071 грн. 10коп. - відсотки за користування кредитом, 3000грн. 00коп. – пеня, а також судові витрати в розмірі 1762 грн. 00 коп., а всього – 16833грн. 10коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2019 року.

Головуючий: ОСОБА_3