Постанова № 80774066, 28.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/380/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 310020000 Пасацька Л. А. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.;

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5;

відповідач - ОСОБА_6;

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - ОСОБА_5;

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 грудня 2018 року у складі судді Пасацької Л.А.

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Позов обгрунтований тим, що з січня 2016 року вона проживала з відповідачем в цивільному шлюбі.

Під час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На момент звернення з позовом ОСОБА_6 вивіз з належної йому квартири її речі та їх спільного сина, забрав ключі від квартири, у зв'язку з чим вона разом із сином в даний час проживають в с. Сунки Смілянського району Черкаської області.

Відповідач припинив будь-яке матеріальне утримання її та спільного сина.

Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 2 000 грн. щомісячно до виповнення сину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, трьох років.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 грудня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Дане рішення суду вмотивоване тим, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, а їх спільне проживання не є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя, зокрема права на утримання дружини від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, оскільки позивач статусу дружини не набувала, а тому відсутні правові підстави для стягнення аліментів на її користь до досягнення дитиною трьох років.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою в якій зазначає, що вона звернулася за захистом своїх прав, як жінка яка має право на матеріальне утримання від чоловіка /батька дитини/ до досягнення спільною дитиною трьох років, оскільки вона сама утримує сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3

Суд не вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, оскільки право на своє утримання від відповідача до досягнення дитиною трьохрічного віку передбачене ч. 2 ст. 91 та ч. 2 - 4 ст. 84 СК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Скаржник також вказує на те, що суд в своєму рішенні невірно вказує дату народження сина ОСОБА_7, замість 1 листопада 2016 року зазначено 18 листопада 2017 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_6, ОСОБА_5 (а.с.6).

Згідно довідки Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області №457 від 14 серпня 2018 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає та зареєстрований разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

ОСОБА_5, як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі, зазначає, що в зареєстрованому шлюбі з відповідачем не перебувала, а з січня 2016 року проживала з ним однією сім'єю.

Відповідно до частини другої статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86, 88 цього кодексу.

Згідно частини другої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

За таких умов вбачається, що жінка, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, навіть, якщо шлюб між батьками дитини не зареєстрований.

Відповідно ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

При зверненні з позовом ОСОБА_5 не надала доказів щодо майнового стану відповідача, а лише зазначила, що зі слів ОСОБА_6 їй відомо, що він отримує дохід понад 15 000 грн. на місяць, тому спроможний сплачувати аліменти на її утримання в розмірі 2 000 грн. щомісячно до виповнення сином трьох років.

Оскільки відповідно до ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи, а відповідач не спростував можливості сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення сином трьох років, то не вбачаються підстави для стягнення із ОСОБА_6, аліментів на утримання ОСОБА_5 в іншому розмірі або іншим способом (в частці від доходу).

Наведене свідчить, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 грудня 2018 року - до скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки ОСОБА_5 звільнена від сплати судового збору як при зверненні з позовом так і при зверненні з апеляційною скаргою, то дані витрати у розмірі 1762 грн. підлягають до стягнення із ОСОБА_6 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 5 грудня 2018 року у даній справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на її утримання в розмірі 2 000 грн. (дві тисяч грн. 00 коп.) щомісячно, починаючи з 23 серпня 2018 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

Т.Л. Фетісова