Постанова № 80773787, 28.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/516/19Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 305010900 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2019 року (повний текст складено 28 січня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 автомобільних доріг Черкаської області, Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що 26 вересня 2017 року на власному автомобілю «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі від с. Яснозір’я до с. Драбівка, він потрапив у ДТП, внаслідок чого його автомобіль зазнав механічних пошкоджень. У зв’язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 листопада 2017 року провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю адміністративного правопорушення.

Зазначає, що у судовому засіданні були встановлені факти та правовідносини у даній справі.

Наслідком ДТП стало неналежне утримання дорожнього полотна та відсутність будь-яких дорожніх знаків з метою мінімілізації перешкод та небезпек.

Вказує, що йому 26 вересня 2017 року, як потерпілому у ДТП, завдано матеріальної та моральної шкоди. Моральна шкода полягала у тому, що він експлуатує власний автомобіль у службових справах і довелося використати власні кошти на ремонтні роботи та хвилюватися за невиконання службового завдання.

На підставі викладеного ОСОБА_4 просив суд зобов’язати відповідача відшкодувати понесені матеріальні затрати у сумі 5002,03 грн та відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 червня 2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 автомобільних доріг Черкаської області на користь ОСОБА_4 завдану майнову шкоду у розмірі 3812 грн та моральну шкоду 500 грн, а всього 4312 грн.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 автомобільних доріг Черкаської області в прибуток держави судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи Закон України «Про автомобільні дороги» саме ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області несе відповідальність перед учасником ДТП за шкоду заподіяну користувачем автодоріг внаслідок їх неналежного утримання.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що експертиза щодо вартості відновлювального ремонту «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_1 по справі не проводилась, проте позивачем надано квитанції щодо оплати ремонту автомобіля, які і підлягають стягненню із відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області. В задоволенні позовних вимог позивача щодо відшкодування витрат, пов’язаних із купівлею паливно-мастильних матеріалів в сумі 1190,03 грн, необхідних для виїзду додатково позивача для ремонту автомобіля судом відмовлено. Щодо вимог в частині моральної шкоди, то суд прийшов до висновку про часткове їх задоволення на суму 500 грн.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області вказує, що в ході розгляду справи не було доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушено норми процесуального права, а тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В мотивування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог та задовольнив позовні вимоги не тим способом, яким просив позивач. Позивачем не надано правовстановлюючих документів на автомобіль. Крім того, схема місця ДТП не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395.

Також зазначено, що при заподіянні майнової шкоди транспортному засобу розрахунок матеріального збитку проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092.

Разом з тим, вказує, що огляд пошкодженого автомобіля експертом авто товарознавцем не проводився, представник ОСОБА_3 для участі в огляді автомобіля не запрошувався, схема місця ДТП не містить переліку виявлених пошкоджень, засвідчених підписом поліцейського.

Також не підтверджено факту завдання позивачу моральної шкоди.

У відзиві на подану апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає даним вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26 вересня 2017 року водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі від с. Яснозір’я в напрямку с. Драбівка потрапив у ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1№966508 від 06 жовтня 2017 року складеного працівником Черкаського районного відділення Головного управління Національної поліції в Черкаській області, зазначено, що 26 вересня 2017 року ОСОБА_4 в 12 год. 00 хв. керував автомобілем «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_1 по дорозі від с. Яснозіря в напрямку с. Драбівка не врахував дорожні обставини, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (яму). Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 було зазначено, що з даним протоколом він не згідний.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 листопада 2017 року провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Автомобіль «Шкода Фабія» д.н.з. НОМЕР_1 перебував у володінні позивача на підставі договору оренди транспортного засобу від 16.05.2017 року, який був укладений між ОСОБА_4 та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи».

Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги», державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, (правонаступником якого є відповідно до Указу Президента України № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» Державне агентство автомобільних доріг України), що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Згідно статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги», органом управління є орган, призначений для управління автомобільними дорогами (вулицями), забезпечення їх функціонування, розвитку та фінансування.

Так, відповідно до організаційної структури Державної служби автомобільних доріг органом управління автомобільними дорогами у Черкаській області є ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області.

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, який має свої органи управління на місцях.

ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаської області є органом управління Держслужбами автодоріг України на місцях.

Згідно з пунктом 1 Положення про ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області, така є державною організацією, що належить до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України. Предметом діяльності ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкавської області серед іншого є організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд.

ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаської області є підприємством, на яке державою покладено обов'язок по утриманню у належному стані та ремонту автомобільних доріг у Черкаській області, в тому числі і автодороги Т-24-03 Орадівка-Христинівка-Жашків-Корсунь-Шевченківський-Мошни.

Таким чином, саме ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області несе відповідальність перед учасниками ДТП за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг, що і було вірно встановлено судом першої інстанції.

Положеннями статей 11, 13 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено основні обов'язки та відповідальність цього органу за стан автомобільних доріг, якість робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг.

Як передбачено ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух», власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом норм ст.ст. 1166, 1167 ЦК України юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.

При цьому на потерпілого покладається обов'язок доведення факту заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. У свою чергу, останній має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

На підтвердження факту заподіяння шкоди внаслідок неналежного утримання доріг позивач посилався на обставини, які були встановлені в постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси 16 листопада 2017 року, за розглядом адміністративної справи відносно притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що посадові особи ОСОБА_3 автомобільних доріг в Черкаській області до адміністративної відповідальності за статтею 140 КУпАП (порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт) не притягувались.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №966508 складено 06 жовтня 2017 року, хоча дорожньо-транспортна пригода сталася 26 вересня 2017 року, що свідчить про те, що патрульна поліція на місце ДТП не прибувала.

До матеріалів справи позивачем долучено схему ДТП, яка ним складена та підписана особисто.

Проте, у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 схема місця ДТП підписуються учасниками ДТП та поліцейським.

Таким чином, в матеріалах справи відсутня належним чином оформлена схема наслідків ДТП та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі на відповідність вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху, Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.», які б могли бути доказами наявності обставин на які посилається позивач.

ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області на місце скоєння ДТП не викликалась, до оформлення схеми ДТП не залучалась.

Позивач надав до суду квитанції щодо оплати ремонту автомобіля розвалу-сходження вартістю 120 грн, послуги шиномонтажу від 04 жовтня 2017 року 550 грн, товарний чек №79 на покупку двох автошин 2 900 грн та послуги шиномонтажу від 11 жовтня 2017 року в сумі 242 грн.

Разом з тим, така шкода повинна визначатися відповідно до Методики товарознавчої експертизи оцінки транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.

Відповідно до п. 1.4. вказаної Методики, вона застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ та визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Позивачем не надано до суду звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди завданої внаслідок ДТП та не доведено вини ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області у завданні йому шкоди, а тому колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_4 недоведеними належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 автомобільних доріг Черкаської області та скасування рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 автомобільних доріг у Черкаській області – задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2019 року – скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 автомобільних доріг Черкаської області, Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: