Рішення № 8077307, 02.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                           Справа№ 14/228

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», м. Бориспіль

до відповідача: Державного комунального підприємства «Аптека № 150», м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область

про стягнення 11033,47 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: Пустовіт О.В.-представник ( довіреність № 33 від 13.01.2010р.)

від відповідача: не з»явився

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу роз»яснено.

Суть спору: Позов заявлено приватним акціонерним товариством «Альба Україна», м. Бориспіль, до відповідача: державного комунального підприємства «Аптека № 150», м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, про стягнення основної заборгованості та 3% річних на суму 11033 грн. 47 коп, з них : 10 995,22 грн. основного боргу та 3 % річних в сумі –38,25 гнр.; позивач просить також відшкодувати судові витрати по справі : 110,34 грн –держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.01.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання . Ухвала отримана позивачем 24.12.09 р , що підтверджується поштовим за № 5006718 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції; відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 24.12.09 р, що підтверджується поштовим за № 5006661 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

В судове засідання 18.01.10 р явку повноважного представника забезпечив лише позивач.

Позивачем подано за № 32 від 13.01.10 р. клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України , оскільки 11.12.2009 року відповідачем було сплачено суму заборгованості за товар. Позивач відмовляється від покладених на відповідача штрафних санкцій у розмірі 38,25 грн та повідомляє, що жодних претензій до відповідача не має. В додаток додано платіжні доручення, а саме: платіжне доручення № рs03681015 від 19.11.09р. на суму 500 грн., платіжне доручення № рs03740935 від 26.11.09р. на суму 2100,00 грн., платіжне доручення № рs03755082 від 27.11.09р. на суму 2500,00 грн., платіжне доручення № рs03768909 від 30.11.09р. на суму 2470,00 грн., платіжне доручення № рs03810701 від 04.12.09р. на суму 930,00 грн., платіжне доручення № рs03822424 від 07.12.09р. на суму 1150,00 грн., платіжне доручення № рs03848247 від 09.12.09р. на суму 2348,00 грн., платіжне доручення № рs03872453 від 11.12.09р. на суму 1577,22 грн.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів суду не подав, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засідання 18.01.10р. розгляд справи відкладався на 02.02.2010р., сторін зобов»язувалось повторно виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.12.09р. в повному обсязі.

02.02.10 р позивач в судове засідання з»явився, вимоги ухвал суду виконав, просить задоволити клопотання за №32 від 13.01.2010 р: провадження у справі припинити відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, стягнути на його користь судові витрати з відповідача.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заяви, клопотання до суду не поступали.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом з»ясовано.

Позивач у позовній заяві та судових засіданнях стверджує, що в період з 23.09.09р. по 06.10.09р. ним було поставлено відповідачу –Державному комунальному підприємству «Аптека № 150» - по видаткових накладних № 8891053 від 06.10.09р., на суму 1753,22 грн. № 8840623 від 29.09.09р., на суму 546,16 грн. № 8840633 від 29.09.09р., на суму 2776,45 грн. № 8840634 від 29.09.09р. на суму 152, 76 грн, № 8840635 від 29.09.09р. на суму 281, 51 грн, № 8823805 від 25.09.09р. на суму 2907,90 грн, № 8823806 від 25.09.09р. на суму 32,44 грн., № 8828847 від 25.09.09р. на суму 47,92 грн., № 8828869 від 25.09.09р. на суму 70,00 грн., № 8803557 від 23.09.09р на суму 5528,99 грн. лікарські засоби та вироби медичного призначення. У зазначених видаткових накладних встановлений строк оплати, відповідно відповідач зобов»язаний був оплатити вартість отриманого товару у повному обсязі у строки, вказані у видаткових накладних.

Статтею 173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) щодо відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України). Із зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст.193 ГК України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ж до ст.55 ГПК ,окрім суми основного боргу в ціну позову входить, зокрема, суми нарахованих 3 % річних, станом на момент звернення з позовом до суду, оскільки саме на цей момент має існувати порушення права чи законного інтересу позивача ( спір щодо них).

Позивач у позовній заяві вказує сума основного боргу відповідача перед позивачем - 10995,22 грн.

На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 38,25 грн. пені. Відтак, ціну позову позивач визначив в сумі 11033,47 грн .

У поданому за №32 від 13.01.2010 року клопотанні, позивач просить припинити провадження на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки відповідач повністю оплатив отриманий товар, а також просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 110,34 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. В додаток до клопотання про припинення провадження у справі позивачем надано докази погашення відповідачем боргу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов»язковими.

Судом встановлено, що вартість товару, поставленого позивачем відповідачу по перелічених у позовній заяві видаткових накладних складає 14097,35 грн.

Відповідно до Розрахунку позовних вимог, проведеного станом на 25.11.09 року, сума основного боргу відповідача перед позивачем за поставлені лікарські засоби виведена в сумі 10995,22 грн.

Позовна заява від 26.11.09 р за вих..№2115 ПАТ «Альба Україна»до ДКП «Аптека №150»про стягнення 11 0333,47 грн. заборгованості поступила і зареєстрована в канцелярії суду 08.12.09 року.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. За змістом статті 1 ГПК України порушення права чи законного інтересу особи або спір щодо них повинні існувати на момент звернення з позовом до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд повинен відмовити в позові.

Відповідно до частини першої статті 69 ГПК Україхни спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Початком строку визначається вказівкою на подію –одержання позовної заяви господарським судом. День одержання позовної заяви до господарського суду визначається датою реєстрації позовної заяви в канцелярії господарського суду. День надходження позовної заяви до господарського суду, відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України, засвідчується на першому аркуші позовної заяви проставленням реєстраційного штампа, дати надходження до суду, реєстраційного номера. ( зазначені вимоги дотримані судом при одержанні позовної заяви приватного акціонерного товариства «Альба Україна»про стягнення з Державного комунального підприємства «Аптека №150»11033,47 грн. заборгованості).

З наявних у справі документів, які підтверджують здійснені відповідачем платежі, суд встановив, що до поступлення позовної заяви до суду відповідач оплатив частково вартістю отриманих лікарських засобів та виробів медичного призначення., а саме на суму 9650,00 грн. А саме : 19.11.09 -500,00 грн; 26.11.09 р –2100,00 грн; 27.11.09 р –2500,00 грн; 30.11.09 р -2470,00 грн, 04.12.09 р -930,00 грн; 07.12.09 р –1150,00 грн.. Після порушення провадження у справі відповідач перерахував позивачу ще 3925,22 грн , а саме : 09.12.09 р –2348,00 грн; 11.12.09 р – 1577,22 грн. Таким чином, в загальному відповідач перерахував позивачу 13575,22 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Із заявами в порядку ст.22 ГПК України, зокрема щодо збільшення розміру позовних вимог ( в тому числі , в частині основного боргу) позивач до суду не звертався. Суму основного боргу (10995,22 грн.), заявлену до стягнення у позовній заяві, позивач до моменту прийняття рішення у справі не змінював в порядку ст.22 ГПК України.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції органи державної ( в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверта статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов»язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог ( за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Із врахуванням наведеного, виходячи із суми основного боргу (10995,22 грн) заявленої до стягнення, дати поступлення позовної заяви до суду і відсутність від позивача уточнень ( в порядку ст.22 ГПК) розміру основного боргу заявленого до стягнення, беручи до уваги документи, які підтверджують здійснені відповідачем проплати ( до поступлення позову до суду і після порушення провадження у справі) суд дійшов висновку, що в частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9650,00 грн. основного боргу на момент звернення позивача до суду спір був відсутній. Таким чином в зазначеній сумі основного боргу вимога позивача заявлена безпідставно і в цій частині позивачу у позові слід відмовити, а не припинити провадження.

Щодо вимоги про стягнення решти суми основного боргу ( 10995,22 грн –9650,00 грн ), що складає 1345,22 грн, то судом приймається до уваги клопотання позивача про припинення провадження у справі, у зв»язку із відсутністю предмету спору, поскільки проплата зазначеної суми боргу зі сторони відповідача мала місце після порушення провадження у справі.

Відповідно до ст.78 ГПК України, ст.22 ГПК України позивач вправі до моменту прийняття рішення у справі відмовитись від позовних вимог ( повністю чи частково). У клопотанні за №32 від 13.01.2010 року позивач відмовляється від вимоги про стягнення 3% річних в сумі 38,25 грн, нарахованих в порядку ст.625 ЦК України. Відмова від зазначених вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та законних інтересів інших осіб, відтак приймається судом. Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України в цій частині заявлених вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Оскільки в частині вимоги про стягнення 9650,00 грн позов заявлено безпідставно, в частині стягнення 38,25 грн. 3 % річних позивач відмовився від позовних вимог, судові витрати понесені ним за подання позову на розгляд до господарського суду в частині заявлених вимог про стягнення 9688,25 грн покладаються на позивача. В решті судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Платіжним дорученням №9267 від 26.11.2009 року позивач сплатив 110,34 грн. держмита; а платіжним дорученням №9268 від 26.11.2009 року позивач сплатив 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відтак, виходячи з суми основного боргу 1345,22 грн, яка погашена відповідачем після порушення провадження у справі стягненню з відповідача на користь позивача підлягає : 13,45 грн державного мита та 28,77 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтутються заявлені вимоги, чи заперечення на позов.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,21,22,32,33,34,36,43,44,49,75, 78, п.п. 1-1,4 ч.1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.           Відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 9650,00 грн. основного боргу.

2.          Припинити провадження в частині вимог про стягнення 1345,22 грн. основного боргу та 38,25 грн. 3 % річних.

3.           Стягнути з Державного комунального підприємства «аптека № 150» (81750, м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, вул. Грушевського,1, код 22352952) на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна»(08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 22946976), 13,45 грн. держмита та 28,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя