Рішення № 8077250, 16.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                           Справа№ 9/225

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5 (поштова адреса: м. Львів, вул. Городоцька, 214), код ЄДРПОУ 13808034,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доната», юридична адреса: Львівська область, м. Львів, вулиця Пасічна, 43, код ЄДРПОУ 22402555,

Про стягнення 25 452,08 грн., в т.ч. 23138,25 грн. –основного боргу, 2 313,83 грн. –штрафу, 254,52 грн. - державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача: Котловець Н.В. –п/к (довіреність у справі),

Від відповідача: Тихомиров Д.Є, керівник (наказ № 60 к від 23.11.09р.).

Представникам роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, з підстав зазначених у статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», Львівська область, м. Рава-Руська, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доната», м. Львів, про стягнення заборгованості зі сплати за медпродукцію в сумі 21138 грн. 25 коп. основного боргу, штраф за несвоєчасну оплату в сумі 2313,83 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 254,52 грн. та витрати зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.12.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: Позивач –18.12.09р., Відповідач –18.12.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою, відповідно, позивач за № 4996880, відповідач за № 4990899 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 22.12.2009р. розгляд справи відкладено на 12.01.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 12.01.2010р. розгляд справи відкладено на 02.02.2010р., про що позивач у справі був повідомлений відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою, а відповідач, під розписку, 18.01.2010р. за № 5083674.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2010р. оголошено перерву до 16.02.2010р., про що сторони були повідомлені під розписку (докази – в матеріалах справи).

Позивач, в процесі розгляду справи, в порядку статті 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за медпродукцію в сумі 22 138,25 грн., штраф за несвоєчасну оплату в сумі 2313,83 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 254,52 грн. та витрати зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., так як відповідачем 11 січня 2010р. платіжним дорученням № 9 було погашено 1000,00 грн. основного боргу, 16.02.2010р. позивачем подано заяву, згідно якої просить стягнути з відповідача на свою користь 21138 грн. 25 коп. основного боргу, штраф за несвоєчасну оплату в сумі 2313,83 грн. та судові витрати. У заяві позивач також просить не розтерміновувати заборгованості відповідача, а постановити рішення, яким стягнути борг повністю в сумі 21138,25 грн. основного боргу, штраф в сумі 2313,83 грн. та судові витрати, оскільки, часткове погашення боргу відповідачем мало місце в процесі розгляду справи господарським судом.

Відповідач подав письмовий відзив Вихідний документ № 30 від 01.02.2010р., в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково, в сумі 19 395,31 грн. основного боргу, 2313,83 грн. штрафу, так як ним, платіжним дорученням № 122 від 15.02.2010р. проведено часткове погашення основного боргу в сумі 1742,94 грн., про що подав докази у справу, клопоче про розстрочення оплати основного боргу, згідно графіка погашення боргу, викладеного у клопотанні, яке було подано в судовому засіданні 02.02.2010р. та з підстав зазначених у цьому клопотанні. Подав оригінал Акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 09 лютого 2010р., який підписано повноважними представниками двох сторін та їх підписи засвідчено печатками сторін.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач –Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 13808034, місцезнаходження: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вулиця Калтишевського, 5, що підтверджується Статутом (нова редакція), державна реєстрація проведена 01.10.1991р. за № 10004120863, Статут із змінами та доповненнями до нього зареєстровано Жовківською райдержадміністрацією запис № 055 від 30.07.2003р., що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Львівській області АА № 057602, довідкою про включення до ЄДРПОУ № 3802, витягом з ЄДР серії АА № 025799.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Доната»є юридичною особою, місцезнаходження: Львівська область, місто Львів, вул. Пасічна, буд. 43, відповідачу присвоєно код ЄДРПОУ 22402555, державна реєстрація проведена 18.12.1996р. за № 14151050001005979, викладене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760321, довідкою Головного управління статистики у Львівській області АА № 292927057602.

Разом з тим, ТзОВ «Доната»проведено зміну керівника, яка проведена 23.11.2009р., підстава: Рішення загальних зборів учасників товариства «Доната»від 19.11.2009р. (Протокол б/н від 19.11.09р.) та згідно Наказу № 60к від 23.11.2009р.

Згідно частини 1 статті 143 Цивільного кодексу України –установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Аналогічна вимога для підприємства як організаційної форми господарювання, викладена у статті 62 ГК України.

Юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб»єктності) з дня її державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України, що визначено статтею 89 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Господарського кодексу України визначено порядок утворення суб»єкта господарювання, вимоги до установчих документів, визначено у статті 57 ГК України, а набрання чинності установчих документів, визначено у статті 58 Господарського кодексу України.

Установчі документи юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Діяльність незареєстрованого суб»єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Єдиним установчим документом для товариства з обмеженою відповідальністю є його статут, який в свою чергу, є локальним нормативним актом, обов»язковим як для всіх учасників цього товариства, так і для самого товариства як юридичної особи, і на підставі статуту товариство в особі відповідного органу управління виступає учасником цивільних правовідносин.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до статті 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до частини 2 статті 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 29 вищевказаного Закону, передбачено державну реєстрацію змін до установчих документів, яка здійснюється за процедурами передбаченими частинами першою-п»ятою статті 25 та частинами другою –третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи, отже, і в цьому випадку, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації змін до статуту юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Виходячи із аналізу вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що і Позивач і Відповідач є належними учасниками судового процесу, відповідно до статей 1, 18 та 21 ГПК України.

Між Позивачем - Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс»(Продавець –за договором) та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Доната»(Покупець за договором) 03 січня 2006 року було укладено договір № ЕДС-453 (оригінал договору оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчена копія – в матеріалах справи).

          Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу статей 207, п. 1 частини 1 статті 208, та 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до п. 1.1. договору № ЕДС-453 від 03.01.2006р. позивач (Продавець) зобов»язується продати, а покупець прийняти та оплатити замовлені товари, у асортименті товару, одиницях виміру, кількості та за ціною, зазначеною у супровідних документах (накладних) на кожну партію окремо (п. 1.2.).

Умови та терміни поставки яких узгоджуються обома сторонами (п. 1.3.), загальною вартістю товару, отриманого покупцем від продавця за цим договором, який складає загальну вартість товару (п. 1.4.).

Сторонами в договорі –продавцем і покупцем –виступають позивач та відповідач, тобто учасники цивільного обігу –юридичні особи, що відповідає статті 712 ЦК України.

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Продавцем (постачальником) за договором є юридична особа –позивач, який продає вироблені ним товари або товари, закуплені для продажу, згідно умов даного договору.

Другою основною ознакою договору поставки є мета придбання товару.

Мета придбання товару за договором № ЕДС-453 від 03.01.2006р.: продавець зобов»язується передати покупцю товар у власність, яке покупець набуває після отримання товару (друге речення п. 3.2. договору).

Характерною ознакою договору поставки є те, що момент укладення цього договору і його виконання, не збігаються, що характеризує саме договір поставки і має місце за договором № ЕДС-453 від 03.01.2006р.

Разом з тим, за договором поставки можливий продаж товару в т.ч. окремими партіями протягом тривалого періоду (в обумовлений строк), що має місце за вказаним договором.

Договір поставки укладається, як правило, на тривалий строк.

Як випливає із договору № ЕДС-453 від 03.01.2006р., між позивачем і відповідачем мали місце тривалі відносини й виконання договору частинами (партіями) (п. 3.1.), оплата за товар проводиться також за кожну партію окремо, а повна оплата –не пізніше терміну, вказаного у супровідних документах (накладних) (п. 1.2., п. 3.1. та п. 3.5. договору).

Виходячи з аналізу умов вищевказаного договору, він є договором поставки.

Доказів про те, що вказаний договір визнано недійсним та/або незаконним - суду не надано, в матеріалах справи, такі докази відсутні.

Відповідно до Договору № ЕДС-453 від 03.01.2006р. (п. 1.1.) позивач (Продавець) зобов»язується продати, а покупець прийняти та оплатити замовлені товари, у асортименті товару, одиницях виміру, кількості та за ціною, зазначеною у супровідних документах (накладних) на кожну партію окремо (п. 1.2.).

Умови та терміни поставки яких узгоджуються обома сторонами (п. 1.3.), загальною вартістю товару, отриманого покупцем від продавця за цим договором, який складає загальну вартість товару (п. 1.4.).

Якість товару визначена у розділі 2 договору, порядок та умови поставок на кожну партію товару та оплати - у розділі 3 договору.

Так, п. 3.1. договору передбачено, що умови поставок чи відвантаження на кожну партію товару узгоджуються сторонами, із застосуванням (ІНКОМТЕРМС-2000), продавець гарантує своєчасність відвантаження, кількість і якість. Право власності у відповідача на поставлений товар переходить після отримання товару (п. 3.2.).

Оплата за товар проводиться шляхом визначеним у п. 3.4. договору, а повна оплата проводиться покупцем не пізніше терміну, вказаного у супровідних документах (накладних) (п. 3.5. договору).

При цьому, покупець гарантує своєчасну оплату не пізніше терміну, вказаного у супровідних документах (накладних). Днем здійснення оплати вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача або в касу позивача (п. 3.5. договору).

Відповідальність сторін передбачена у розділі 4 договору.

Так, у п. 4.1. сторони за договором передбачили, що за несвоєчасну оплату покупець разом з основною сумою боргу виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми та відшкодовує завдані продавцю збитки, незалежно від сплати штрафу.

Строк дії цього договору –з моменту підписання до отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання договору (п. 6.1. договору).

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23244 грн. 17 коп. за накладними: № 174510 від 07.09.2009р. на суму 873,93 грн., дата оплати 26.09.2009р., № 174527 від 07.09.2009р. на 841,43 грн., дата оплати 26.09.2009р.; № 174524 від 07.09.2009р. на 547,23 грн., дата оплати: 26.09.2009р.; № 175689 від 08.09.2009р. на 140,40 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175690 від 08.09.2009р. на 1353,39 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175692 від 08.09.2009р. на суму 61,80 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175699 від 08.09.2009р. на суму 1363,75грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175700 від 08.09.09р. на 202,38 грн., дата оплати 27.09.2009р., № 175684 від 08.09.2009р. на суму 312,10 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175766 від 08.09.2009р. на 87,84 грн., дата оплати 27.09.2009р., № 175771 від 08.09.2009р. на суму 95,40 грн. дата погашення боргу 27.09.2009р.; № 175772 від 08.09.2009р. на 1120,01 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175695 від 08.09.2009р. на суму 608,70 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 175746 від 08.09.2009р. на суму 451,36 грн., дата оплати 27.09.2009р., № 175816 від 08.09.2009р. на суму 1203,62 грн., дата оплати 27.09.2009р.; № 176615 від 09.09.2009р. на 999,84 грн., дата оплати 28.09.2009р.; № 176643 від 09.09.2009р. на суму 572,78 грн., дата оплати 28.09.2009р.; № 176567 від 09.09.09р. на 442,22 грн., дата оплати 28.09.2009р., № 176547 від 09.09.2009р. на суму 975,68 грн., дата оплати 28.09.2009р., № 176711 від 09.09.2009р. на 45,90 грн., дата оплати 28.09.2009р., № 176694 від 09.09.2009р. на суму 1048,46 грн., дата оплати 28.09.2009р., № 176682 від 09.09.2009р. на 733,93 грн., дата оплати 28.09.2009р., № 176710 від 09.09.2009р. на 591,32 грн., дата оплати 28.09.2009р., № 178523 від 10.09.2009р. на 717,88 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178528 від 10.09.2009р. на суму 648,99 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178537 від 10.09.2009р. на суму 667,88 грн., дата оплати 29.09.09р., № 178496 від 10.09.2009р. на суму 753,52 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178474 від 10.09.09р. на 167,64 грн., дата погашення цього боргу 29.09.2009р., № 178455 від 10.09.2009р. на 410,69 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178458 від 10.09.2009р. на суму 266,15 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178481 від 10.09.2009р. на 233,53 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178493 від 10.09.2009р. на 155,34 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178507 від 10.09.09р. на суму 385,67 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178484 від 10.09.2009р. на 95,40 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 178491 від 10.09.2009р. на 406,96 грн., дата оплати 29.09.2009р., № 181338 від 15.09.2009р. на 96,78 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 181339 від 15.09.2009р. на 260,88 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 181336 від 15.09.2009р. на          126,90 грн., дата оплати 04.10.2009р. № 181333 від 15.09.2009р.на 188,84 грн., дата оплати 04.10.2009р. № 181334 від 15.09.2009р. на 164,04 грн., дата оплати 04.10.09р., № 181352 від 15.09.2009р. на суму 374,14 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 181354 від 15.09.2009р. на 165,78 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 181350 від 15.09.2009р. на 270,14 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 181347 від 15.09.2009р. на суму 258,14 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 181348 від 15.09.2009р. на 119,52 грн., дата оплати 04.10.2009р., № 184560 від 18.09.2009р. на 24,72 грн., дата оплати 07.10.2009р., № 184562 від 18.09.2009р. на 154,38 грн., дата оплати 07.10.2009р., № 184565 від 18.09.2009р. на 130,06 грн., дата оплати 07.10.2009р., № 184558 від 18.09.2009р.на 435,87грн., дата погашення боргу 07.10.2009р.; № 184553 від 18.09.2009р. на 432,66 грн., дата погашення боргу 07.10.2009р., № 184556 від 18.09.2009р. на 180,60 грн., дата погашення боргу 07.10.2009р., № 184557 від 18.09.2009р. на 277,60 грн., дата погашення боргу 07.10.2009р. докази в матеріалах справи).

Відповідач отримував товар на підставі цього договору, і, протягом дії зазначеного договору, зі сторони відповідача не надійшло жодних претензій щодо кількості, якості, асортименту продукції, яка йому була поставлена у зазначений період позивачем.

Позивач свої зобов»язання за вказаним договором № ЕДС-453 від 03.03.2006р. виконав, що підтверджується матеріалами даної справи та Актом звірки розрахунків станом на 09.02.2010р.

Відповідач, в свою чергу, за поставлену продукцію в порушення умов зазначеного договору, розрахувався частково, а саме, заборгованість відповідача на час розгляду даної справи складає 19395 грн. 31 коп., так як відповідачем 15.02.2010р. платіжним дорученням № 122 сплачено 1742,94 грн. основного боргу ( 21138,25 грн. –1742,94 грн.).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного договору № ЕДС-453 від 03.01.2006р., що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

          потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

          сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

          у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

          Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

          Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 2313 грн. 83 коп., який нараховано відповідно до п. 4.1. договору (Розрахунок –в тексті позовної заяви).

Розрахунок розміру штрафу відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані сторонами документи, оцінив їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, підлягає до задоволення частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 19395 грн. 31 коп. основного боргу, 2313 грн. 83 коп. штрафу, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1742 грн. 94 коп. основного боргу –слід відмовити, так як відповідачем 15.02.2010р. зазначена сума боргу погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 122 (докази –в матеріалах справи).

Відповідач просить застосувати п. 6 статті 83 ГПК України та розстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення основного боргу, шляхом його погашення частинами, а саме: 26.02.2010р. в сумі 1742,94 грн., 01.03.10р. –1742,94 грн., 15.03.10р. –1742,94 грн., 01.04.10р. –1742,94 грн., 26.04.10р. –1742,94 грн., 03.05.10р. –1742,94 грн., 28.05.10р. - 1742,94 грн., 01.06.10р. –1742,94 грн., 28.06.10р. - 1742,94 грн., 01.07.2010р. - 1742,94 грн., 30.07.2010р. - 1742,94 грн.

Свої прохання в цій частині, представник відповідача обґрунтовує тим, що попередній керівник товариства наробив боргів перед кредиторами, державою та із заробітної плати, він очолив ТзОВ «Доната»лише з 26.11.2009р., що підтверджує наказом № 60к від 23.11.2009р. та Протоколом загальних зборів учасників Товариства від 19.11.2009р. і почав, як новий керівник, вживати заходи до збереження підприємства відповідача, робочих місць для працівників та погашення боргів перед кредиторами, в т.ч. з виплати заробітної плати, податків перед бюджетом. Разом з тим, відповідачем 01.02.2010р. частково в сумі 1000,00 грн. погашено борг перед позивачем, а 15.02.2010р. –1742,94 грн., як це зазначено у графіку погашення боргу Вихідний документ № 30 від 01.02.2010р., зобов»язується погашати борг перед відповідачем відповідно цього графіка, в іншому випадку, відповідач стане банкрутом.

Вирішуючи питання про розстрочення рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 19395 грн. 31 коп. основного боргу, що залишився несплаченим на час постановлення рішення, судом врахована та обставина, що дійсно Тихомиров Д.Є став керівником ТзОВ «Доната»з 23.11.2009р., що підтверджується наказом № 60к від 23.11.2009р., Протоколом загальних зборів учасників Товариства від 19.11.2009р., основний борг в сумі 23138,25 грн. за договором № ЕДС-453 від 03.01.2006р. виник станом на 07.10.2009р., тобто до того, як Тихомиров Д.Є очолив ТзОВ «Доната», врахував, що відповідачем вчинено дії до усунення порушення, а саме: часткового погашення основного боргу. Так, 01.02.2010р. відповідачем частково сплачено 1000,00 грн. боргу, а 15.02.10р. –1742,94 грн., суд також виходив з інтересів сторін, причини неналежного виконання відповідачем зобов»язання, гарантування представником відповідача, який є керівником товариства, дотримання графіку погашення боргу, вважає їх такими, що вони заслуговують на увагу.

Щодо розстрочення стягнення штрафу у розмірі 2313,83 грн. штрафу та судових витрат, відповідач клопотань не заявляв, тому зазначені платежі підлягають стягненню у загальному порядку.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 –85, 116 –117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАТА»(п. і. 79038, Львівська область, місто Львів, вулиця Пасічна, буд. 43, код ЄДРПОУ 22402555) на користь Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС»(код ЄДРПОУ 13808034, п.і. 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вулиця Калтишевського, 5, адреса для кореспонденції: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 214) 19 395 грн. 31 коп. - основного боргу, 2313 грн. 83 коп. - штрафу, 254 грн. 52 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4. Застосувати п. 6 частини першої статті 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення основного боргу в сумі 19 395 грн. 31 коп., шляхом його погашення частинами, в наступному порядку: 26.02.2010р. в сумі 1742,94 грн., 01.03.2010р. в сумі 1742,94 грн., 15.03.2010р. в сумі 1742,94 грн., 01.04.2010р. в сумі 1742,94 грн., 26.04.2010р. в сумі 1742,94 грн., 03.05.2010р. в сумі 1742,94 грн., 28.05.2010р. в сумі 1742,94 грн., 01.06.2010р. в сумі 1742,94 грн., 28.06.2010р. в сумі 1742,94 грн., 01.07.2010р. в сумі 1742,94 грн., 30.07.2010р. в сумі 1742,94 грн. до повного погашення боргу.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

          За згодою представників, які прибули в дане судове засідання, 16.02.2010 р., підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана - 17.02.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя