Ухвала суду № 80770487, 26.03.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/728/19

провадження №2/619/586/19

Ухвала

26 березня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М.,

ім’я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2.

Питання, що вирішується ухвалою.

18.02.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати нікчемним заповіт, складений від імені ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_4, посвідчений секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_5 15 жовтня 2002 року за реєстровим №197.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що порушені вимоги щодо посвідчення заповіту, внаслідок чого він є нікчемним відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України.

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження., підготовче засідання призначено на 26.03.2019.

20.03.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у якій просить визнати нікчемним заповіт, виданий від імені ОСОБА_3, на ім'я ОСОБА_4, посвідчений секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_5 15 жовтня 2002 року за реєстровим № 197; скасувати реєстрацію права власності (запис про право власності №24959675 від 22.02.2018) ОСОБА_2 на 1 частину зазначеного вище житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, яке він набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за реєстровим №1-223, виданого 22 лютого 2018 року Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1 частину даного житлового будинку, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 09.09.2014 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що п.2 ч.1 ст.49 ЦПК України передбачена можливість збільшення предмету позову.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 зі збільшеними позовними вимогами, суд дійшов висновку про відмову у її прийнятті, виходячи з наступного.

За змістом ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як встановлено ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, з огляду на права, надані сторонам процесуальним Законом фундаментально відносно тексту позову, позивач може: збільшувати/зменшувати розмір позовних вимог (стосується вимог у грошовому вимірі), змінити підставу або предмету позову. І цей перелік є вичерпним.

Отже, збільшення розміру позовних вимог – збільшення його суми.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Зміна предмета позову означає зміну вимог з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою ч. 3ст. 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

Зі змісту позовної заяви зі збільшеними позовними вимогами, наданої позивачем ОСОБА_1 не вбачається збільшення розміру позовних вимог, оскільки вони не стосуються грошового виміру, а вбачається зміна підстав і предмету позову, тобто заявляє вимоги, які перебувають поза межами спірних правовідносин у справі, таку заяву слід розцінювати як подання іншого (ще одного) позову, що не відповідає приписам процесуального закону та по суті є пред'явленням нового позову, що в даному випадку не ґрунтується на законі, і тому у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду заяви зі зміненим предметом та підставами позову.

Разом з цим, враховуючи положення ст.4 ЦПК України, необхідно роз’яснити позивачу його процесуальне право на звернення до суду з позовом про скасування реєстрації та визнання права власності в порядку спадкування за законом, згідно положень статей 175-177 ЦПК України.

Таким чином, заяву про збільшення позовних вимог належить повернути позивачу, що не позбавляє її права звернутися до суду з позовною заявою до відповідача на загальних підставах.

Керуючись ст.49, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 зі збільшеними позовними вимогами від 20.03.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 28.03.2019.

Суддя І. М. Нечипоренко