Ухвала суду № 8076853, 09.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

09.02.10                                                                                 Справа№ 24/177

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „М 15”, м.Київ

До відповідача: Приватного підприємства „Берта Плюс”, м.Львів

Про стягнення 14 132,04грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 14132,04грн. боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору поставки №02/01-09М-БП від 02.01.2009року позивач поставив відповідачеві за період з 27.01.2009р. по 29.04.2009р. товар на суму 148003,20грн., який підлягав оплаті протягом 28 календарних днів з дня отримання товару (п.3.2 договору).

Як зазначено у позовній заяві, згідно з актом звірки розрахунків №1 станом на 31.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 192437,40грн.

За період з січня по травень 2009р. відповідач сплатив позивачеві 322030,44грн. та повернув товар на суму 4314,12 грн., заборгованість становить 14132,04грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Позивач подав клопотання за №5-юр від 15.01.2010року ( зареєстроване канцелярією суду 27.01.2010року за №1508), в якому просить припинити провадження у справі у зв’язку із сплатою відповідачем боргу, судові витрати просить покласти на відповідача. На підтвердження сплати боргу в сумі 14132,04грн. до клопотання додав платіжне доручення №2229 від 29.12.2009 року.

Крім того, позивач просить розглянути справу без його участі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 02.02.2010року поштового відправлення за №5226963.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

02.01.2009 року сторонами укладено договір поставки №01/01-09М-БП, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідачеві товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплати його вартість. Термін оплати товару встановлено сторонами в п.3.2 договору –упродовж 28 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов вказаного договору за період з 27.01.2009 року по 29.04.2009року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 148003,20грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме:

- №0000000129 від 27.01.2009року на суму 44280,00грн.;

- №0000000133 від 28.01.2009року на суму 6393,60грн.;

- №0000000134 від 28.01.2009року на суму 8380,80грн.;

- №0000000135 від 28.01.2009року на суму 4622,40грн.;

- №0000000280 від 11.02.2009року на суму 3369,60грн.;

- №0000000595 від 12.03.2009року на суму 16977,60грн.;

- №0000001099 від 09.04.2009року на суму 10584,00грн.;

- №0000001499 від 29.04.2009року на суму 45532,80грн.;

- №0000001502 від 29.04.2009року на суму 7862,40грн.

Товар отримали уповноважені особи відповідача за довіреностями, виданими відповідачем на отримання товару від позивача( довіреності є у матеріалах справи).

Крім того, згідно із актом звірки розрахунків станом на 31.12.2008року, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений в жовтні-грудні 2008р., становить 192473,40грн.

Отже, до сплати підлягала сума 340 476,60грн. (148003,20 + 192473,40).

За період з 23.01.2009року по 06.05.2009 року відповідач сплатив позивачеві суму 322030,44грн.

Крім того, відповідач частково повернув товар на суму 4 314,12грн., підтвердженням чого є подані суду накладні на повернення товару №017 від 03.03.2009 року та №054 від 27.08.2009 року.

Відтак, станом на день подання позову до суду (позов подано 19.12.2009року) заборгованість відповідача перед позивачем становила 14132,04грн. (340476,60 –322030,44 – 4314,12).

29.12.2009року відповідач сплатив решту боргу в сумі 14132,04грн., що підтверджується поданим суду платіжним дорученням №2229.

Таким чином, на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем погашена в повному обсязі, а відтак, предмет спору відсутній.

Дослідивши всі обставини справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що провадження у справі належить припинити з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором № №01/01-09М-БП позивач поставив відповідачеві товар за період з 27.01.2009 року по 29.04.2009року на загальну суму 148003,20грн., який підлягав оплаті упродовж 28 календарних днів з моменту отримання товару. Відповідач частково оплатив товар, а частково повернув. На момент звернення з позовом до суду сума боргу становила 14132,04грн., яку відповідач сплатив після подання позову та порушення судом провадження у справі.

Отже, на день вирішення спору відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 1/1, частини 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, провадження у справі належить припинити у зв’язку з відсутністю предмета спору.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, п.1/1 ч.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.           Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Берта Плюс”, ідентифікаційний код 20857760, адреса: 79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,212,корп.2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „М 15”, ідентифікаційний код 31593859, адреса: 03680, м.Київ, Столичне шосе,100, - 141,32грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Суддя