Рішення № 8076846, 22.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09                                                                                           Справа№ 19/108

За позовом:Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м. Львів

до Відповідача:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (військово-медичний клінічний центр Західного регіону) Міністерства оборони України, м. Львів

про:стягнення 919995,91грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання:Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокуратури:Чорнописка Н.М. –пом. прокурора (посв.№60 від 14.04.2009р.);

Позивача:Станько М.М. –предст. (дов. №06-8074 від 30.09.2008р.);

Відповідача:не з”явився. Прокурору та представникам сторін роз’яснено права та обов’язки відповідно до ст. 20, 22, 29 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів, до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (військово-медичний клінічний центр Західного регіону) Міністерства оборони України, м.Львів, про стягнення 919995,91грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 14.05.2009р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 01.07.2009р.

Позивачем 01.07.2009р. подано через канцелярію суду документи, що вимагались ухвалою суду та мають значення для вирішення спору.

В судове засідання 01.07.2009р. представник відповідача не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав.

Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі та подання додаткових доказі в у справі розгляд справи судом відкладено.

Відповідач 20.07.2009р. подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання представник прокуратури та позивач з’явились, надали суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали повністю та не заперечили проти задоволення поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи на 22.09.2009р.

В судове засідання 22.09.2009р. Відповідач повторно не з’явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив.

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи, керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи у їх сукупності, суд встановив наступне:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договори з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій № 3054 від 24.12.2007р. та від 30.12.2008р.

Відповідно до умов укладених Договорів, Позивач зобов’язався надавати послуги з постачання та транспортування природного газу відповідачу, а Відповідач, в свою чергу, зобов”язався здійснювати оплату за поставлений природний газ згідно умов Договорів.

Відповідно до умов п. 6 Договорів, ціна природного газу узгоджувалась шляхом підписання додаткової угоди до цих договорів та залежить від зміни ціни за якою позивач закуповує газ та від прийняття уповноваженими органами державної влади рішень, які впливають на величину тарифів на транспортування, постачання та на ціну природного газу, який реалізується на внутрішньому ринку України.

В разі зміни ціни, у зв”язку із наведеними вище обставинами, позивач надсилає на адресу відповідача відповідне повідомлення та ціна вважається зміненою з моменту, вказаному в цьому повідомленні, що надсилається відповідачу.

Ціна на природний газ, що постачався позивачем відповідачу на протязі 2008 року змінювалась шляхом надсилання повідомлень від 22.01.2008р., 04.04.2008р., 06.05.2008р., 01.05.2008р., 12.06.2008р., 08.09.2008р., 09.09.2008р., 18.11.2008р., 25.11.2008р., а також шляхом підписання Додаткової угоди від 21.08.2008р. до Договору №3054 від 24.12.2007р.

Ціна на природний газ у 2009 році встановлена Додатковою угодою до Договору № 3054 від 30.12.2008р. і складає 2627,10грн.

Оплата за надані послуги повинна була здійснюватися відповідачем відповідно до умов, зазначених у Договорах, зокрема п.7.1, шляхом оплати грошовими коштами на рахунок позивача в наступному порядку:

50% від запланованих для поставки обсягів тазу у поточному звітному місяці - до 10 та до 20 числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично надані послуги повинен здійснюватися до 05 числа місяця наступного за звітним.          

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконутися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших атів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти гсподарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати госпдарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договру, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач свої договірні зобов”язання виконав повністю та в період з 01.01.2009р. по 01.04.2009р. включно, поставив відповідачу природний газ в обсязі 342492,00 м3 на загальну суму 897760,74грн., що підтверджується підписаними актами приймання - передачі природного газу № 3054/01 від 31.01.2009р., № 3054/02 від 28.02.2009р., № 3054/03 від 31.03.2009р.

Відповідач взяті на себе зобов”язання виконав частково, внаслідок чого, станом на 21.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становила 837609,74грн.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

У відповідності до умов п.8.3. Договору, за несвоєчасну оплату за спожитий природний газ та його транспортування відповідач сплачує на користь позивачу, крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов’язання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою, у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України, для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочки виконання.

Враховуючи те, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення сплати лізингових платежів визначена безпосередньо у п. 8.3 договорів, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Відповідно до вимог ч. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В той же час, з наданого позивачем розрахунку нарахованої пені вбачається, що нарахування пені відбувалось за весь період існування заборгованості, тобто більше ніж за шість місяців.

Крім того, Віповідач є структурним підрозділом Мінітерства оборони України, тобто фінансується з державного бюджету України.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог в частині стягненні із відповідача 40756,02грн. пені слід відмовити.

У зв’язку з вищевикладеним та частковим погашенням боргу заборгованість відповідача перед позивачем станом на час прийняття рішення становить 837609,74грн. Відтак, позовні вимоги прокурора про стягнення основного боргу в сумі 837609,74грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні нарахування в сумі 36535,65 грн. та три проценти річних в сумі 5094,50 грн.

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру” та ч.2 ст.2 Господарсько процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позов заявлено в інтересах держави в особі ВАТ “Львівгаз”, оскільки виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії, постачання і транспортування природного газу є однією з пріоритетних і поважних галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Враховуючи те, що відповідач визнав суму основного боргу перед позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу в сумі 837609,74грн., 5094,50грн.- трьох процентів річних та 36535,65грн.- інфляційних нарахувань. В стягненні пені в сумі 40756,02грн. слід відмовити, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог за вирахуванням відмови у стягненні пені, зважаючи на зменшення суми основного боргу після подання позову прокурором.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст. 1, 2, 12, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів, задоволити частково.

2. Стягнути із Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (військово-медичний клінічний центр Західного регіону) Міністерства оборони України (79000, вул. Шевченка, 3 А, м. Львів; код ЄДРПОУ 07638027) на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (79000, вул. Золота, 42, м. Львів; код ЄДРПОУ 03349039) основний борг в сумі 837609,74 грн., три проценти річних в сумі 5094,50грн. та інфляційні нарахування в сумі 36535,65грн.

3. Стягнути із Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (військово-медичний клінічний центр Західного регіону) Міністерства оборони України (79000, вул. Шевченка, 3 А, м. Львів; код ЄДРПОУ 07638027) через ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в дохід державного бюджету державне мито в сумі 8792,39грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

4. В задоволені стягнення із відповідача 40756,02грн. пені відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя