Рішення № 8076400, 09.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. Справа № 3/8

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТзОВ "Хілал алюмініум Юкрейн" бульвар Шевченка,31, м.Донецьк, 83017

до відповідача: ТзОВ "Бовісан" Хмельницького, 30/82, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення 37 216 грн. 58 коп., з яких: 32 062 грн. 96 коп. основного боргу, 3 500 грн. 24 коп. пені, 1 154 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 499 11 коп. 3% річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Терешкевич М.В. - представник, (довіреність № б/н від 11.01.10р.)

Від відповідача: Тимчишин В.В. - представник, (паспорт серія -СС № 484336 від 12.02.98р.)

встановив:

          ТзОВ "Хілал алюмініум Юкрейн" звернулось в суд з позовом до ТзОВ "Бовісан" про стягнення стягнення 37 216 грн. 58 коп., з яких: 32 062 грн. 96 коп. основного боргу, 3 500 грн. 24 коп. пені, 1 154 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 499 11 коп. 3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення (уточнення) розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість за невиконання умов договору поставки № 06/ПО/247 від 19.05.09р. в розмірі 13 141 грн. 27 коп., з яких: 11 548 грн. 04 коп. основного боргу, 1 749 грн. 61 коп. пені, 1 154 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 226 грн. 63 коп. 3% річних. Просить суд змінені позовні вимоги задоволити.

          У п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008" від 13.08.08р. № 01-8/482 зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

          Факт зменшення ціни позову обов"язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

          Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 22. ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

          Представник відповідача заперечень по суті заявлених позовних вимог не навів.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства, встановив наступне.

          між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 06/ПО/247 від 19.05.09р., згідно умов якого позивач зобов"язався постачати відповідачу комплектуючі до світлопрозорих та огороджуючих систем (товар), а відповідач зобов"язувався прийняти та сплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договороу).

          Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

          Згідно п. 1.2 договору, кількість, асортимент та ціна товару відображаються у видаткових накладних, які оформлюються на кожну партію товару. Видаткові накладні є невід"ємною частиною договору.

          Відповідно до умов п.п. 2.3 та 2.4 договору, оплата за товар проводиться відповідачем на суму партії товару, що постачається, протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару є дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній представниками сторін договору.

          Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, доказів чого суду не подано.

          На виконання умов договору позивачем була здійснена поставка товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: № ВД-0000621 від 20.05.09р. на суму 8 979 грн. 06 коп.; № ВД-0000713 від 30.05.09р. на суму 1 540 грн. 01 коп.; № ВД-0000746 від 04.06.09р. на суму 21 543 грн. 89 коп.

          Як стверджує позивач, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останній свої договірні зобов"язання виконав неналежним чином, за отриманий товар розрахувався частково на суму 20 514 грн. 92 коп. (накладна № ВД-0000746 від 0.06.09р.), у зв"язку з чим виникла заборгованість, яка станом на час розгляду справи у суду становить 11 548 грн. 04 коп. та складає суму основного боргу.

          За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої згідно договору суми, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 11 548 грн. 04 коп.

          Пунктом 5.3 договору передбачено відповідальність покупця (відповідача) у випадку порушення покупцем порядку і строків оплати, передбачених п. 2.4 договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 1 749 грн. 61 коп. пені.                              Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення пені в сумі 1 749 грн. 61 коп.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 1 154 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 226 грн. 63 коп. 3% річних.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 154 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 226 грн. 63 коп. 3% річних.

          Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача відповідно до суми задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 179, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з ТзОВ "Бовісан" Хмельницького, 30/82, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (р/р 260079973 в ВАТ "Раййфайзен Банк Аваль", МФО 336462, ЄДРПОУ 34877641, ІПН 348776409061, свідоцтво ПДВ № 100042241) на користь ТзОВ "Хілал алюмініум Юкрейн" бульвар Шевченка,31, м.Донецьк, 83017 (п/р 2600505237600 в ДОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ 30340619, ІПН 303406105631, свідоцтво платника ПДВ № 07586696) - 11 548 грн. 04 коп. основного боргу, 1 749 грн. 61 коп. пені, 1 154 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 226 грн. 63 коп. 3% річних, 131 грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М.М.

                                                            рішення підписане 12.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 12.02.10