Ухвала суду № 80763749, 28.03.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/7276/17

УХВАЛА

28 березня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро заяви Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Прокуратури Дніпропетровської області про роз’яснення судового рішення по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 22 травня 2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння, позовні вимоги не змінювалися, але уточнювалися і доповнювалися.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 09 жовтня 2018 року позовну заяву задоволено, а саме: визнано недійсним договір іпотеки № 1619 від 25 липня 2016 року, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2; визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на об’єкт незавершеного будівництва “Водно-спортивну базу “Локомотив”, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об’єкт незавершеного будівництва “Водно-спортивну базу “Локомотив”, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 22 171 грн. 03 коп..

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року – скасовано в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності, та постановлено у скасованій частині нове. В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та визнання права власності – відмовлено. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року - залишено без змін.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 21 березня 2019 року звернулося до суду з заявою про роз’яснення судового рішення.

Прокуратура Дніпропетровської області 22 березня 2019 року звернулася до суду з заявою про роз’яснення судового рішення.

Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення.

Учасники справи у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати це питання за відсутності цих осіб.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Перевіривши матеріали справи та заяви про роз’яснення судового рішення, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає її необґрунтованою і не підлягаючою задоволенню. При цьому виходить з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 09 жовтня 2018 року позовну заяву задоволено, а саме: визнано недійсним договір іпотеки № 1619 від 25 липня 2016 року, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2; визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на об’єкт незавершеного будівництва “Водно-спортивну базу “Локомотив”, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К; витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об’єкт незавершеного будівництва “Водно-спортивну базу “Локомотив”, розташованого на земельній ділянці площею 0.6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039 у місті Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 1-К. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 22 171 грн. 03 коп.

Судом також було встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року – скасовано в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності, та постановлено у скасованій частині нове. В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та визнання права власності – відмовлено. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року - залишено без змін.

Ухвалене судове рішення суду, в частині, що не було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, по справі є зрозумілим, судом при розгляді справи досліджені всі обставини справи, розглянуті конкретно всі заявлені вимоги, їх формулювання знайшли своє вірне відображення в зазначеному судовому рішенні (рішення суду від 09 жовтня 2018 року), в ньому конкретно відображено аналіз обставин справи та правового обґрунтування, проаналізовано надані та добуті судом докази, по заявленим вимогам надано висновок суду та в рішенні суду містять посилання на відповідні норми процесуального права, а тому з урахуванням зазначеного та вище викладеного ухвалене судом рішення по справі не є незрозумілим та не потребує додаткового роз’яснення.

Пунктом 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК ( 1618-15) роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об’єктивні підстави вважати, що підстав для задоволення заяви про роз’яснення судового рішення не має, а заява не підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної вище заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об’єктивно нічим не підтверджені.

Таким чином суд приходить до висновку, що заяви про роз’яснення судового рішення не обґрунтовані, не підтверджені, безпідставні і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення немає, а тому суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Крім того, слід зазначити, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області при поданні цієї заяви не було сплачено судовий збір за подання заяви про роз’яснення судового рішення, тому з урахуванням зазначеного та вище викладеного судові витрати, слід стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь держави, а саме: судовий збір у розмірі 960 гривень 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 13, 89, 258-261, 271, 353, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Прокуратурі Дніпропетровської області в задоволенні заяв про роз’яснення судового рішення по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь держави судовий збір у розмірі 960 гривня 50 коп.

Ухвала набрала законної сили 28 березня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А Антонюк